facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

До вибору муралів для Києва мають бути долучені ще й психологи — депутатка Євгенія Кулеба

Інтерв'ю

Депутатка Київської міської ради Євгенія Кулеба розповідає про те, чому влада Києва після обурення громади підтримала петицію проти хаотичного створення муралів.

До вибору муралів для Києва мають бути долучені ще й психологи — депутатка Євгенія Кулеба
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Про обговорення муралів

Євгенія Кулеба: Мурали в Києві можуть бути. Тим паче, що хороших стінописів у місті чимало. Їх створювали не лише видатні українські митці, а й закордонні. Водночас є й такі, що обурюють людей та їхній естетичний смак. Тому потрібно уважніше ставитися до відбору ескізів та місць створення муралів. Завдяки серії скандалів, сподіваюсь, що цю тему ми нарешті врегулюємо.

Ана Море: Мисткиня Євгенія Фуллен створила мурал на стіні будинку 1903 року по вулиці Січових Стрільців. Активістська спільнота обурилась, бо малюнок може зашкодити будівлі та змінити її історичний вигляд. Після цього в соцмережах понеслося обговорення, наскільки гарний мурал, а чому він не красивий?

Вікторія Єрмолаєва: Там зображений птах та пара, яка начебто танцює.

Євгенія Кулеба: Пара не танцює, а цілується на даху. Це такі образи Есмеральди на фоні Парижу. Чомусь там фігурує й Ейфелева вежа, яку вже набагато пізніше там створили.

Ми не можемо зупинити людей від обговорення будь-чого. У нас демократична держава, всі мають право висловлювати свою думку. Люди можуть дискутувати не лише про законність нанесення муралу, а й про естетичну складову. У нас рідко бувають обговорення в місті на тему мистецтва. Я навіть не можу пригадати, коли востаннє таке відбувалося. Це активізувало не лише спільноту активістів, а й художників, мистецтвознавців, культурологів. Тому я вважаю, що цей скандал не просто важливий для врегулювання цієї ситуації в місті, але також має просвітницьку функцію.


Читайте також: Будь-яке мистецтво соціальне і політичне одночасно — співзасновники PostPlayТеатру


Про питання смаку

Ана Море: Підтримую щодо того, що дискусія – це добре. І хтось може називати щось несмаком, хтось ні. Питання врегулювання може стосуватися законності нанесення стінопису на ту чи іншу будівлю. Але тут ми повертаємося до дискусії про те, як вирішувати, чи має якась експертна комісія митців з київської влади затверджувати ці малюнки? Це ж насправді про смак, а він у всіх нас різний.

Євгенія Кулеба: Оцінювати ескізи мають право лише експерти. У нас взагалі при Департаменті архітектури та Департаменті культури є художні ради. Моя пропозиція – переформатовувати комісії, запрошувати спеціалістів. Треба, щоб експерти змінювались. Щоб не було так, що роками одна й та сама рада засідає і розв’язує це питання. Має бути експертний фільтр.

Мистецтво – це суб’єктивна річ. Комусь може подобатись мистецький твір, а комусь не подобатися.

  • Навіть визнана світовою спільнотою картина «Мона Ліза» може бути не до вподоби якимось людям. В цій площині дискусію про мистецтво і його цінність взагалі не можна вести.

Тому мій орієнтир – це експертне середовище, яке легітимізоване громадою. У нас в Києві після створення петиції з’явилось декілька проєктів від виконавчої влади про те, яким чином можна це врегулювати. Департамент охорони культурної спадщини та Департамент культури мають напрацювання. Ми домовилися, що презентуємо їх громаді та експертам. Можливо, це відбудеться наступного тижня. Разом з експертами ми вирішуватимемо, як створити справді дієвий механізм.

  • Я вважаю, що до цього процесу мають бути долучені ще й психологи. Зараз стало модним створювати мурали на тему війни. Багато вже таких прикладів є. Я говорила в цьому контексті з психологом, який займається саме роботою з військовими. Він каже, що під час створення стінопису ніхто не думає про реакцію людини, яка повернеться з війни й бачитиме щодня з вікна танки.

Водночас місто має про це думати. Це складова, про яку всі забувають.

Вже є декілька прикладів, коли на стінах зображають дуже конкретних людей. Хто обирає, якого саме героя ми зображаємо на будівлі у місті Києві? Чому вони з’являються? Чому не інші герої? А якщо військовий втратив ногу на війні, живе в будинку навпроти, а зі свого вікна бачить іншу людину на стіні. У цій темі безліч питань.


Слухайте також: Ідеєю Романа Ратушного було зміцнити нашу ідентичність, бо саме за неї ця війна: Світлана Поваляєва про фестиваль «Протасів Яр»


Як це має відбуватись процедурно?

Вікторія Єрмолаєва: У нас є думка слухача Олега. Він вважає, що перед нанесенням треба обговорити всі деталі, які передують створенню муралу. Не можна робити все що завгодно будь-де, аби не було так, як з нашими забудовниками. Пані Євгеніє, а як взагалі зараз відбувається процес створення стінопису? Художники просто приходять і малюють. Чи треба отримати якісь дозволи?

Євгенія Кулеба: Це питання взагалі ніяк не врегульовано. Митці діють на підставі закону про благоустрій. Будь-який мурал – це просто зміна фасаду. Тому потрібно спершу отримати погодження в районній державній адміністрації. У погодженнях немає такої фрази про те, що ми дозволяємо створити стінопис. Вони не заперечують проти малюнку. Однак перед цим чиновники не бачать ескіз. А навіть, коли й бачать, то не мають експертизи та відповідної освіти, щоб оцінити майбутній мурал.

Для того, щоб робити будь-які зміни на фасаді, потрібна згода не менше, ніж 50% співвласників будинку. І теж відкрите питання, бо співвласник може жити, заходити з іншого боку і ніколи не бачити цей мурал. Водночас мешканці навпроти можуть його споглядати з вікон щодня. Тому для мене це теж не дуже прозора площина.

Також, будь-які фасадні роботи – це зміна благоустрою. Це означає, що потрібно отримувати картку на порушення благоустрою у відповідному департаменті. Цього взагалі ніхто не робить.

Щоб створити малюнок на будівлі зі статусом памʼятки, треба отримати погодження в Департаменті охорони культурної спадщини. У випадку із муралом на Січових Стрільців такого погодження не було.


Читайте також: «Вишитий портрет Ілліча» або як радянська пропаганда спотворювала петриківський розпис


Нагадаємо, останнім часом у Києві з’явились багато хаотичних муралів авторства Євгенії Фуллен. Це збурило суспільство, зокрема, у соцмережах містяни висловлюють думку, що стінописи, де серед іншого зображені жінки у пишних сукнях, не можуть бути нанесені на важливі столичні об’єкти. 

Нещодавно Департамент охорони культурної спадщини КМДА заборонив Фуллен створювати «мурал» на стіні будинку 1903 року по вулиці Січових Стрільців, 31. Тепер вона повинна відновити вже розмальовану нею стіну будинку власним коштом. Сама Фуллен запевняла, що її команда має дозвіл від Шевченківської районної адміністрації та від Департаменту містобудування та архітектури КМДА.

Раніше ми писали, що біля київського кінотеатру «Жовтень» на вулиці Ярославській, 17 відкрили новий мурал під назвою «Запорізький месник». Центральний образ муралу — наймолодший Герой України, на рахунку якого збиття 7 ворожих літаків Су-25 та крилатої ракети.

Також ми писали про молодих активістів з Полтавщини, які  вирішили прикрасити поетичними муралами Авдіївку, Костянтинівку та Старобільск.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Поділитися

Може бути цікаво

«Повернення свого»: про що цьогорічний фестиваль пам’яті Романа Ратушного

«Повернення свого»: про що цьогорічний фестиваль пам’яті Романа Ратушного

Можна констатувати безпорадність російських систем: військовий експерт про удари по Криму

Можна констатувати безпорадність російських систем: військовий експерт про удари по Криму

Психолог може принести шкірі більше користі, ніж косметолог — косметологиня Ольга Тітова

Психолог може принести шкірі більше користі, ніж косметолог — косметологиня Ольга Тітова