Чому нині ми маємо локальне підвищення цін: пояснює старший економіст CASE-Ukraine

Як повідомила Державна служба статистики 9 жовтня, споживчі ціни в Україні у вересні 2023 року зросли на 0,5% після того, як знижувалися на 1,4% у серпні та на 0,6% — у липні.

Також Держстат повідомляє, що водночас у річному вимірі за підсумками вересня 2023 року інфляція знизилася до 7,1% з 8,6% за підсумками серпня. Загалом базова інфляція у вересні склала 0,9%.

Про це та інше говоримо зі старшим економістом CASE-Ukraine, фахівцем Економічної експертної платформи Володимиром Дубровським.

Зростання споживчих цін

Володимир Дубровський: Інфляція — це процес зростання цін. Дефляція — процес зниження цін. Зростання інфляції у нас не відбулося. Вона весь час зменшувалася, починаючи з минулого року. Зараз вона знизилася до 7,1%, що є меншим, ніж було до великої війни.

Два місяці поспіль було зниження рівня цін. Але це не дефляція насправді, а просто зниження. Бо дефляція відбувається протягом довго часу, як й інфляція. 

Зараз же ми маємо локальне підвищення цін. Це, звичайно, сезонність. Адже у нас споживчий кошик, за яким розраховується індекс споживчих цін, складається, на жаль, переважно з харчової продукції. Тобто це найбільша компонента там — вона не переважає всі інші, але вона найбільша. Ці ціни дуже чутливі до сезонних коливань.

• Отже, індекс споживчих цін залежить від цін на харчові продукти. Звичайно, це в тому числі фрукти й овочі, які влітку дають врожай, і тоді ціни сезонно знижуються. Потім вони починають зростати, або ж припиняється зниження.

Також далося в знаки підвищення цін на пальне. Тому що, по-перше, зросли світові ціни на нафту. По-друге, у нас вже запровадили повний ПДВ на пальне, який був знижений на час бойових дій. Але достроково його повернули до нормального рівня, і це правильно, тому що не було підстав його тримати пониженим. Це призвело до певного невеликого зростання цифр на заправках. Звичайно, це потягнуло за собою деякі інші ціни.

Також підвищення цін наклалося на незначне здорожчання долара.

---

Читайте також: Економіст пояснив, чому не сталося паніки після скасування фіксованого курсу

---

Прогнози НБУ

Олена Новікова: Наприкінці липня цього року Нацбанк поліпшував прогноз інфляції — з 14,8% до 10,6%. А на початку жовтня заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук сказав, що Національний банк ще раз переглядатиме прогноз по інфляції на цей рік у бік зниження, а прогноз щодо ВВП  — у бік підвищення. Навіщо протягом року кілька разів цей прогноз покращувати, погіршувати? На що цей прогноз впливає, якщо держбюджет вже сформували й ухвалили, в нього заклали ці показники?

Володимир Дубровський: З держбюджетом відбуваються такі речі, які в нормальній ситуації не відбувалися б. Він збільшується то на 500 мільярдів гривень, то на 300 мільярдів гривень.

Зараз бюджет здебільшого залежить від допомоги наших партнерів, а не від макроекономіки. Але це впливає на очікування гравців ринку. Наприклад, є інвестори, які щось інвестують. Їх зараз небагато, але все-таки вони є. Є різні інші компанії, які прогнозують свої доходи. Всі вони враховують, звичайно, і показники інфляції, і показники зростання ВВП. Тому що їм треба будувати свої плани.

• Великий та середній бізнес потребує такого планування наперед. Тому для них такі прогнози (як від НБУ — ред.) є дуже цінними. Вони, в певному сенсі, є дороговказами.

---

Читайте також: Уряд затвердив проєкт закону про Держбюджет-2024

---

«Визнання» Prozorro 

Олена Новікова: Світовий банк схвалив використання системи Prozorro для усіх проєктів, які він фінансує в Україні. Це ж добре?

Володимир Дубровський: Це визнання. Я завжди спостерігав із зацікавленістю і задоволенням за системою Prozorro. Вона має свої недоліки, як і будь-яка система. Вона не є срібною кулею проти корупції, але дуже добре допомагає і дає значний ефект.

Олена Новікова: Ми можемо припустити, що за прикладом Світового банку діятимуть й інші великі гравці, які хочуть, припустимо, допомагати Україні у відновленні. Ухвалюватимуть вони відповідні внутрішні документи, й заходитимуть їхні гроші через Prozorro без якихось махінацій?

Володимир Дубровський: Оцінка Світового банку — це важлива оцінка від авторитетної організації. Думаю, багато інших гравців звернуть на це увагу.

Але, при всій моїй повазі до Prozorro, я б додавав ще туди певні механізми, запобіжники для того, щоб закривати ті дірки, які залишаються при купівлях через цю систему.

---

Читайте також: Світовий банк надасть Україні позику на $1,5 мільярда

---

Згідно з повідомленням Державної служби статистики за 9 жовтня, з початку 2023 року інфляція в Україні становила 3%, базова — 4,2%.

Нагадаємо, у липні споживчі ціни в Україні знизились на 0,6% після зростання на 0,8% у червні. Інфляція була зафіксована на рівні 0,7%, у річному вимірі за підсумками липня вона знизилася до 11,3% з 12,8% за підсумками червня.

У травні цього року Міжнародний валютний фонд оновив свій прогноз щодо розвитку економіки України на період з 2023 до 2027 року. Вони кажуть, що попри війну українській владі вдалося зберегти загальну макроекономічну та фінансову стабільність завдяки раціональній політиці та значній зовнішній підтримці. Також, за даними фонду, інфляція торік склала 26,6% (круглий рік від грудня до грудня). У 2023 році вона становитиме 20%, у 2024 році — 12,5%, у 2025 році — 8%, у 2026 році — 6%, у 2027 році — 5%.

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS