Гендерна рівність в Україні може бути в тренді завдяки європейській інтеграції — Неллі Яковлєва

Чи можливо в Україні досягти гендерної рівності, та що передбачає принцип рівності у ставленні? Як запобігти виникненню непрямої дискримінації щодо жінок? Чому в Україні існує різниця в оплаті праці, та які сфери є найбільш чутливими до цього? Як можна запобігти сексуальним домаганням на робочому місці? Та якою Україна буде через 30 років в питаннях гендерної рівності та недискримінації?
Цим питанням присвячений подкаст «Інтегруючись в ЄС: розмови про гендерну рівність», який презентує Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем» спільно з Громадським радіо.

Гостя — Неллі Яковлєва, народна депутатка України.

«Європейська інтеграція сприяє посиленню процесів, пов’язаних з гендерною рівністю»

Яна Брензей: Які вимоги ЄС має до України як потенційного члена щодо умов праці та гендерного балансу в цих умовах праці?

Неллі Яковлєва: Ми, окрім того, що ратифікували Стамбульську конвенцію, в іншому аспекті щодо гендерної рівності ратифікували «Партнерство Біарріц» і, власне, зараз Міністерство економіки якраз працює над цією компонентою щодо урівняння в плані заробітної плати. Це є в тому числі одна з вимог, тому що ми розуміємо, що дуже часто вже стає теза, що під час відновлення України вага жіночої праці буде збільшена, теж через ряд факторів, які будуть пов’язані з наслідками широкомасштабного вторгнення. І в цьому сенсі для нас важливий аудит Кодексу законів про працю та втілення змін в межах цього закону, але головне: тут має бути комплексний підхід. Ми не можемо змінити одне чи два положення. Нам потрібно в цілому провести аудит законодавчих ініціатив або законів, які стосуються соціального забезпечення, які стосуються робочих процесів жінок і чоловіків. Потрібен час, але я переконана, що на законодавчому рівні і на рівні нормативних документів ми це зможемо виправити.

Яна Брензей: Я просто навіть не можу собі уявити, як має виглядати закон або нормативно-правовий акт, який би зменшив розрив в оплаті праці. Тобто це якийсь має бути контроль, роботодавці мають подавати звіти з обґрунтуванням, чому Саша, дівчинка, отримує п’ять, а Саша, хлопчик, отримує 10?

Неллі Яковлєва: Це може бути прописано в межах політик компаній, бо ми розуміємо, що дуже часто підписуються угоди між працівником/працівницею і роботодавцем. І фактично в межах цієї угоди також сторони підписують так звану політику компанії. Або в межах угоди може бути прописаний якраз цей аспект можливості недискримінації у заробітній платі, рівного ставлення в оплаті для всіх. Тобто в першу чергу тут як бізнес, так і державні структури мають цього прагнути коштом своєї репутації. Усі ми зараз допомагаємо Збройним силам України, кожен на своєму рівні. І так само це сприяє позитивному іміджу компанії. Так само якщо компанія буде гендерно рівною, то це теж буде сприяти насправді підвищенню її статусу, її репутації в межах європейського простору, особливо якщо це компанії, які є соціально відповідальними, які працюють з європейськими структурами або працюють на експорт. Тому, скажімо так, гендерна рівність може бути в моді, може бути в тренді якраз шляхом європейської інтеграції. І тут не будемо применшувати її роль. Безумовно, європейська інтеграція сприяє посиленню процесів, пов’язаних з гендерною рівністю.

Стратегія до 2030 року

Яна Брензей: У нас є Національна стратегія подолання гендерного розриву в оплаті праці в Україні на період до 2030 року. Що парламент має і може зробити для того, аби цей документ був реалізований на практиці, і люди реально відчули зміни?

Неллі Яковлєва: Ця стратегія — це в першу чергу про формування політики. Зараз відбулася саме презентація цієї стратегії та її операційного плану. Ми по дуже багатьох напрямках робимо великі стратегії і плануємо нашу діяльність державного управління на 5, 10 років, пропрацьовуємо до цього операційні плани на 2 роки, як правило. У межах цієї стратегії, операційного плану на 2 роки будуть розписані завдання, в тому числі для різних центральних органів виконавчої влади, а також, можливо, і для парламенту.

Але ми знаємо, що уряд має право теж законодавчої ініціативи, і вони теж зі своєї сторони можуть подавати ці законодавчі зміни. Зараз ми працюємо у період війни в межах координації з урядовими структурами, визначаємо, який законопроєкт краще буде подати від уряду, які законопроєкти заходять зі сторони від ініціативи народних депутатів України. І це все одно буде стосуватися якраз змін в Кодекс законів про працю, тобто тут ми можемо говорити, що це ключовий документ на законодавчому рівні, який може сприяти цим аспектам. Водночас ми розуміємо, що взагалі культура поведінки на роботі тих чи інших осіб формується концептуально.

І тут ми знаємо, що відбувалося з явищами мобінгу, булінгу. Парламент приймав два законопроєкти, які вже стали законами, що якраз стосується протидії дискримінації на робочому місці стосовно мобінгу (систематичне цькування, психологічний терор, форми зниження авторитету, форма психологічного тиску у вигляді цькування співробітника у колективі, зазвичай для його звільнення — ред.), тобто в цьому плані ми теж працювали.

Слухайте також інші випуски подкасту «Інтегруючись в ЄС: розмови про гендерну рівність»:

• Україні потрібна розвинена мережа ясел, які будуть приймати дітей до 3 років — Інна Совсун 
• Зробити так, щоб у жінок і чоловіків були рівні можливості для самореалізації у суспільстві — про це і є гендерна політика — Левченко

Проєкт реалізується завдяки підтримці Європейського Союзу в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що впроваджується Українським Жіночим Фондом у партнерстві з Офісом Віцепремʼєр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Офісом Урядової уповноваженої з питань гендерної політики.

Інформаційні партнери: Громадське радіо, НВ та Медіацентр Україна

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS