Інна Совсун
Україні потрібна розвинена мережа ясел, які будуть приймати дітей до 3 років — Інна Совсун
Інтерв'ю
Ведуча Яна Брензей запитує народну депутатку Інну Совсун про декрет для татів та мам, про патріархальне суспільство і про те, що і як варто змінювати з цього питання.
Ведучі1
Гості1
Які заборонені питання про сімейне життя ставлять роботодавці при працевлаштуванні жінки, та чому роботодавець сам собі шкодить цим? Яку користь мають «чоловічі декрети» для дитини, сімʼї та суспільства? Чому безпечні умови праці не завжди означають заборону роботи у нічний час та заборону відряджень? Які зміни очікуються зі вступом України до Європейського Союзу у сфері материнства/батьківства та догляду за дітьми?
Цим питанням присвячений подкаст «Інтегруючись в ЄС: розмови про гендерну рівність», який презентує Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем» спільно з Громадським радіо.
Гостя — народна депутатка України, перша заступниця міністра освіти і науки України у 2014–2016 роках Інна Совсун.
Відпустка з догляду за дитиною для татусів
Потреба у яслях
Яна Брензей: Що треба зробити не тільки законодавчо, а й в головах людей для того, аби похід батька у відпустку з догляду за дитиною був прийнятною і нормальною нормою суспільства?
Інна Совсун: Перше, що треба сказати… Коли мене питають, який найголовніший крок з точки зору впровадження гендерної рівності в країні держава може зробити, я завжди відповідаю: забезпечення адекватної мережі ясел і дитячих садків. Тому що, що б ми не робили, що б ми не казали, якщо ти на 3 роки випадаєш (тому що до 3 років тобі просто немає куди віддати дитину, у нас майже немає ясел, які беруть до 3 років). А 3 роки — це дуже довго. Незалежно від того, чи це мама, чи тато (а 95% ймовірності, що це буде мама) — це все одно довгий проміжок часу.
Тобто те, що нам терміново треба робити, — це все-таки робити таку мережу ясел і дитячих садочків, щоб якомога більше дітей могли до них потрапляти. Звичайно, що за умов, що батьки хочуть. Але я впевнена, що більшість батьків захочуть з багатьох причин. І просто тому, що 3 роки сидіти в декреті — це психологічно виснажливо, і тому, що люди втрачають кваліфікацію, контакти, зв’язки, а також з економічної точки зору.
Читайте також: З тримісячного віку немовляти тато повністю може підміняти маму — психологиня
Яна Брензей: Це дорого — не працювати.
Інна Совсун: Це дорого — не працювати і жити на зарплату тільки одного з батьків. Я мовчу про те, що є родини, де просто є тільки мама або тільки тато. І це взагалі неможливо. От що робити? Я знаю історію родини, де жінка померла під час пологів, і чоловік залишився сам. От що йому робити, куди йому подіти дитину? Він може піти в декрет, але звичайно що виплати, які ти отримуєш за 3 роки в декреті, смішні. Звичайно, що ти не зможеш на них жити, тим паче утримувати дитину. Тобто, вочевидь, що питання розвитку мережі ясел — засадниче. Ми ігноруємо це питання, але насправді вибудувати систему, навіть якщо ми захочемо, щоб мама і тато ділили цих 3 роки, це все одно буде дуже складно і дуже дорого. Нам потрібні ясла, які будуть приймати дітей меншого віку, як ще одна опція. Я впевнена, що дуже багато батьків цим скористаються.
Зміни у ментальності
Яна Брензей: Ясла — так, а для того, щоб чоловіки … щоб для жінок був прийнятним вибір, коли чоловік іде доглядати за дитиною, а не вона, щоб це в голові якось… Це ж, знаєте, в законі не пропишеш.
Інна Совсун: Абсолютно. Тому я і говорила про те, що дійсно нам необхідно, щоб це були в тому числі суспільні зміни, що це держава може прописати що завгодно, але якщо чоловіки будуть вважати, що це нижче їхньої чоловічої гідності, що це принизливо, ще щось… Або що «ой, не вмію памперси міняти». Звичайно, жінки вже народжуються з вродженим вмінням міняти памперс. Ну це ж як, звичайно, що ти вмієш міняти памперси. Вочевидь, це не так. Це просто навичка, яку абсолютно можна опанувати, це не вища математика. І, вочевидь, це чоловіки можуть робити. Грудьми вигодовувати вони не можуть. По-перше, для цього теж є багато замін, альтернатив. Але памперси міняти вони абсолютно можуть так само. Але це треба проговорювати, про це треба говорити. Плюс якимись прикладами показувати, що це правильно в першу чергу для дитини. Тому що в такому випадку в дитини з’являється цей зв’язок з татом, який у дуже багатьох українських родинах — це така фігура «десь далі».
Слухайте також: Зробити так, щоб у жінок і чоловіків були рівні можливості для самореалізації у суспільстві — про це і є гендерна політика — Левченко
Чи працює законодавство на практиці?
Яна Брензей: Але якщо ми говоримо безпосередньо про законодавчу діяльність, на Вашу думку, що в нашому законодавстві не працює у галузі забезпечення комфортних нормальних умов роботи вагітних жінок, жінок, які щойно народили, мають/обирають доглядати за дітьми? Що, може, написане, але не працює?
Інна Совсун: Починаючи з норм про заборону питати про твої плани щодо сімейного життя, закінчуючи…В законодавстві, до прикладу, є норми, що для годуючих мам виділяється додатковий час на годування або навіть скорочений графік надається і так далі. Тут є декілька проблем. Перше, є ситуації, де це виконується, я не хочу сказати, що це на 100% не виконується. Я знаю, є компанії, які облаштовують простори, аби мами могли годувати. Я знаю компанії, які облаштовують дитячі садочки. Це одиниці, та, але це хороші приклади.
Яна Брензей: Але у нас ще є блок законодавства, який покликаний аж надто турбуватися про жінок, про материнство і навіть вирішувати за матерів, як їм треба себе поводити. Наприклад, заборонена у нас робота вагітних і матерів у нічний час, заборонені відрядження для цих жінок, заборонена понаднормова робота. Наскільки я розумію, в законодавстві Європейського Союзу це формулюється як «заборонено змушувати». Тобто не можна жінку з малою дитиною примусити поїхати у відрядження. А у нас за тебе законодавець вирішив, що ти не маєш цього робити. І я знаю випадки, коли жінка хотіла поїхати на науково-практичну конференцію, маючи маленьку дитину. Їй заборонили, а її чоловікові, який батько цієї дитини, дозволили. Тому що у нього «немає дитини до 3-х років», як виявляється, а у неї є. Чи взагалі у фокусі парламенту ці питання? Коли ми можемо розраховувати, що жінкам дадуть вибір працювати їм вночі чи не працювати їм вночі?
Інна Совсун: Це дійсно є таке в патріархальному суспільстві, така патріархальна опіка замість того, щоб давати можливість людині. Дійсно, ми повинні гарантувати якісь безпечні умови праці, але пряма заборона відрядження — це смішно абсолютно. Але, звичайно, це треба змінювати. Я думаю, що ми повернемось до цього питання. У нас і так за останні 2-3 роки досить багато змін відбулось: у тому числі декрети для татусів після народження дитини.
Нагадаємо, у 2021 році Верховна Рада дозволила чоловікам брати декретну відпустку для догляду за дитиною.
Трирічну відпустку по догляду за дитиною тепер може взяти як мати, так і батько дитини. Лише хтось один. Також це може бути бабуся чи дідусь, родич який доглядає за дитиною. Це нововведення спрямоване на популяризацію декретів та доглядової праці серед чоловіків.
У липні 2023 президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт № 9271, який дозволяє жінкам самим визначати початок декретної відпустки. Також дні відпустки, передбачені законодавством до пологів, тепер можна перенести та використати частково або повністю після пологів (починаючи з дня народження дитини). Водночас загальна тривалість відпустки не може перевищувати сумарно 126 календарних днів або 140 календарних днів при народженні двох і більше дітей та в разі ускладнених пологів. Подібний гнучкий підхід діє в Ірландії, Бельгії, Великій Британії, Німеччині, Швеції, Польщі, Данії тощо. До цього тривалість відпустки у звʼязку з вагітністю та пологами становила 70 календарних днів до пологів і 56 днів після. Жінки не мали можливості змінити дату початку такої відпустки та перенести невикористані дні на післяпологовий період.
Читайте також: Дівчата та жінки з інвалідністю — це одна з рушійних сил, яка буде відбудовувати Україну — Оксана Солонська
Проєкт реалізується завдяки підтримці Європейського Союзу в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що впроваджується Українським Жіночим Фондом у партнерстві з Офісом Віцепремʼєр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Офісом Урядової уповноваженої з питань гендерної політики.
Інформаційні партнери: Громадське радіо, НВ та Медіацентр Україна
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
