facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Дівчата та жінки з інвалідністю — це одна з рушійних сил, яка буде відбудовувати Україну — Оксана Солонська

Інтерв'ю

Про школу політичної участі «ЛІДЕРКА», необхідну інклюзивність, ізоляцію людей з інвалідністю та інше говоримо з Оксаною Солонською та Вікторією Клюшиною.

Дівчата та жінки з інвалідністю — це одна з рушійних сил, яка буде відбудовувати Україну — Оксана Солонська
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Гості — голова комунікаційного відділу організації Fight For Right Оксана Солонська та випускниця школи політичної участі для дівчат та жінок з інвалідністю «ЛІДЕРКА» у 2023 році Вікторія Клюшина.

Про школу політичної участі «ЛІДЕРКА»

Оксана Солонська: Проєкт школи зародився ще у 2019 році, хоча така ідея була у Fight For Right вже давно, оскільки жінки та дівчата з інвалідністю раніше були непомітною групою людей, які були не сильно репрезентовані саме в політичній участі. Це та група жінок та дівчат, які зазнають подвійної дискримінації: як жінки та люди з інвалідністю.

Тому ми хотіли підготувати потужний рух жінок та дівчат з інвалідністю, який міг би відстоювати свої права завдяки участі у політичному й громадському житті країни. Наші випускниці можуть стажуватись в органах державної влади або великих компаніях, які відповідають їхньому досвіду. 

Нам було важливо дати їм інструменти, розповісти, як вони можуть вливатися в політичний й громадський рух нашої країни, надихнути їх прикладом дівчат та жінок з інвалідністю або просто феміністок і активісток з різних країн. Школа існує з 2019 року, й ми залучали провідних фахівчинь та експерток з різних країн, які б могли своїм прикладом показати, що жінки та дівчата можуть впливати на хід історії у своїй країні.

Зараз школа «ЛІДЕРКА» особливо актуальна, зважаючи на повномасштабну війну і те, що дівчат й жінок з інвалідністю стає все більше. 

  • Дівчата та жінки з інвалідністю — це одна з тих рушійних сил, яка буде відбудовувати країну, і яка вже відбудовує її й активно впливає на політичні процеси.


Читайте також: Що варто зробити державі для системної підтримки людей з інвалідністю під час війни?


«Нам треба, щоб люди з фронт потрапляли в інклюзивну систему»

Вікторія Клюшина: Доступність складається з багатьох подробиць, які людина без інвалідності не здатна побачити й відчути. На ниві безбар’єрності ще непахане поле, і нам є над чим працювати. 

Особливо мене дратує, коли кажуть, що прийдуть військові з фронту, все полагодять, стане наша країна інклюзивною, маємо тільки дочекатися. Але ні. Ми, жінки з інвалідністю і без, — тил. Ми маємо працювати в тому напрямку, щоб коли повернулись люди з фронту, багато з яких буде з інвалідністю, вони потрапили в інклюзивну, доступну систему, в якій вони будуть активними громадянами. 

Щоб будувати таке суспільство, дуже важливо знати свої права. саме тому «ЛІДЕРКА» — це скарб, який треба плекати, й передавати знання. 

«Люди з інвалідністю — це не жертви, їм не треба співчувати»

Оксана Солонська: Школа «ЛІДЕРКА» відбувалась вже втретє. Цьогоріч ми вперше зробили її за кордоном, щоб наші дівчата та жінки з інвалідністю, учениці змогли відчути себе у безпеці, що зараз дуже важливо. Ми зосередились саме на навчанні.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений FIGHT FOR RIGHT ?? (@fightforrightngo)

У Fight For Right правозахисна модель підходу до інвалідності. Ми говоримо про те, що люди з інвалідністю — це не пацієнти й пацієнтки, це не жертви, їм не треба співчувати, це такі ж люди з такими ж правами, як і у всіх інших людей. Ми започаткували цю школу, щоб розповсюджувалось наше бачення того, як треба працювати із системою інвалідності, підходити до неї, як треба розбудовувати й відбудовувати нашу країну.

Ми робили ставку на те, що наші випускниці будуть з різних областей та регіонів, щоб дівчата та жінки могли на місцях змінювати ситуацію й далі нести наші ідеї, говорити у своєму оточенні. У нас була неодноразова історія, коли до нас поверталися наші випускниці й говорили, що іноді в невеликих містах, районних осередках люди з інвалідності навіть не знають про якісь активності, ініціативи, які можуть щось змінювати на місцях. Тому ідея школи була і втому, щоб в різних областях наші випускниці говорили про права, спонукали жінок.


Читайте також: Евакуація людей з інвалідністю з гарячих точок: хто і як допомагає


Про ізоляцію людей з інвалідністю

Оксана Солонська: Існує діалог в громадському середовищі про те, що в нас або пацієнтоорієнтований підхід до людей з інвалідністю, або героїзований, що стосується захисників і захисниць.

По-перше, не забуваймо, що війна Росії проти України триває ще з 2014 року, і за цей час у нас дуже збільшилась кількість людей з інвалідністю. По-друге, і поза контекстом війни люди з інвалідністю існували завжди, але завжди вони були невидимими. Був радянський підхід, коли в нас усі тільки молоді й здорові, які плигають з жердиною.

  • Люди з інвалідністю були виключені з усіх процесів. Навіть коли це стосувалося якихось законопроєктів або змін, то люди з інвалідністю були виключені з цього процесу.

Невидимість породила непорозуміння підходів у спілкуванні, нерозуміння того, як саме люди з інвалідністю мають бути включені в процеси. Це або страх інакшості, або нерозуміння.

Вікторія Клюшина: Хочу сказати, що це двосторонній процес. Тобто люди з інвалідністю зазнали соціальної ізоляції через те, що був підхід, як до пацієнта. тобто це закрити людину з інвалідністю лише у спеціалізованих закладах, школах тощо. 

Мені пощастило, що мої батьки були прихильниками того, щоб усіма можливими засобами включити мене в суспільство, звичайні школи, і так далі.

  • Але так, є подвійна проблема. Це нерозуміння людьми без інвалідності того, як поводитись з людьми з інвалідністю, і водночас нерозуміння людьми з інвалідністю, як їм вибудовувати стосунки із суспільством поза його бульбашкою.

Читайте також: За кордоном люди з інвалідністю почуваються більш впевнено, але я б хотіла повернутися в Україну — вихованка інтернату Ірина Ларікова


За даними Міністерства соціальної політики, станом на 1 січня 2020 року в Україні налічувалось 2,7 млн людей з інвалідністю. У лютому 2023 року народний депутат Сергій Гривко заявив Соціальній інформаційній платформі, що від початку повномасштабного вторгнення людей з інвалідністю побільшало орієнтовно на 27 тисяч. 

У лютому 2023 року Мінсоцполітики повідомило, що лише 16% людей з інвалідністю офіційно працевлаштовано в Україні. За словами міністерки Оксани Жолнович, чинна система працевлаштування осіб з інвалідністю, яка ґрунтується на квотному принципі та системі штрафних санкцій, не є ефективною.

Уже в травні цього року за основу було прийнято законопроєкт 5344, розроблений Мінсоцполітики. За словами Оксани Жолнович, законопроєкт покликаний збільшити інклюзію в суспільстві. Серед іншого, в законопроєкті ставиться акцент на забезпеченні гідних умов роботи людей з інвалідністю, накопиченні ресурсу і розширенні підтримки соцпідприємств. 

Нагадаємо, що у вересні минулого року Кабмін зняв обмеження на кількість виїздів за кордон для людей з інвалідністю та тих, що їх супроводжують під час воєнного стану.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Україна однією з перших ввела санкції проти Іванішвілі — Панченко

Україна однією з перших ввела санкції проти Іванішвілі — Панченко

Деяким батькам легше купити айфон, ніж спілкуватися з дітьми — експертка

Деяким батькам легше купити айфон, ніж спілкуватися з дітьми — експертка