Історичні фейки створюють для того, щоб розмивати реальну ситуацію — фактчекерка

В чому небезпека історичних міфів?

Альона Романюк: Історичні фейки зараз весь час з’являються в інтернеті. З того часу, як він (інтернет) почав існувати. Наприклад, історичний міф про знищених дівчаток на Колимі. Його помістили в дещо правдивий контекст. Дійсно Росія, на той час СРСР, знищувала українську інтелігенцію та все українське. Але не було 3000 дівчаток, яких знищили на Колимі. Цю історію публікували в газетах, часто вона з’являється на Facebook. Але насправді немає жодного історичного свідчення про подібну історію. Так само як не було розстріляного з’їзду кобзарів. Історики це доводять — не було такої події. Щобільше, історики пояснюють небезпеку таких історичних фейків.

Подібні історії мають десятки тисяч репостів у соцмережах. Людям подобається в це вірити. А насправді історичні фейки використовують для того, щоб показати, що все решта — так само, міф. «Якщо цього не було, то не було і того, що насправді відбувалося». Такий можна зробити висновок. Історичні фейки закидають для того, щоб розмивати ситуацію. Для того, що, показувати, що все решта — теж спосіб «опорочить» росіян.

• Історичні фейки поширювати так само небезпечно, як і сьогоденні.

Історичний фейк і ВР

Альона Романюк: Коли почалося повномасштабне вторгнення на сторінці Верховної Ради постійно з’являлися якісь фейки. Коли хтось на це вказував, такі пости тихенько видаляли та удавали, що нічого не трапилось. Така практика дуже погана. Помилки роблять усі, але ж треба правильно на них реагувати, і не робити зі своєї аудиторії дурнів. Коли на офіційній сторінці ВР з’являється якась інформація, її сприймають як офіційну та починають поширювати.

Наприклад, фейк про конкурси мов, якого ніколи не було. На офіційній сторінці Верховної Ради України у соцмережі Facebook опублікували допис про те, нібито українська мова у 1934 та 1991 роках посіла третє місце на конкурсі мов. Зараз цього посту не існує, але є скріншот.

Жодного подібного конкурсу не було. Це просто красивий міф. Першоджерелом такого конкурсу міг би бути документ, який засвідчує проведення конкурсу: хто його проводив, де його проводили, хто брав участь. Таких свідчень немає. Як і жодного подібного документа. Я намагалася розібратися з цим, на що отримала доволі цікаву комунікацію з керівником інформаційного відділу ВР (так вказано на нього офіційній Facebook-сторінці).

Ще одна історія про роботу сторінки ВР. Минулого року було незрозуміло, що відбувається з ЗНО. Чи буде воно, чи ні. Facebook акаунт ВР написав, що ЗНО скасовано, буде без участі дітей і процитував при цьому міністра освіти. Шкарлет дійсно таке сказав в ефірі Єдиного марафону, але насправді ні Шкарлет, ні Міністерство освіти не можуть скасувати ЗНО. Через те, що це затверджено у законі. Змінити закон може тільки Верховна Рада. Що вона і зробила, але згодом. Коли сторінка ВР без будь-яких підстав, цитуючи Шкарлета, пише, що ЗНО скасовано і це собі забирають десятки медіа, а потім виявляється, що нічого не скасовано, сторінка ВР тихенько видаляє цей пост. Бо як то кажуть «вступили ногами в сметану». Але ніякого пояснення не було. А ті люди, для яких ця інформація була важливою, нічого не розуміли. Почала паніка, ситуація була напруженою. Яка процедури випуску зі школи, яка процедура вступу? Діти просто не розуміли, що їм робити. Подібна безвідповідальна робота офіційних сторінок приносить шкоду.

• Офіційні сторінки мають величезну відповідальність за все, що вони публікують. Це треба розуміти.

Читайте також: Із 8 хвилин інтерв’ю — 7 хвилин брехні: Світлана Сліпченко про російську пропаганду

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS