Хто і навіщо «продає» партії в передчутті виборів: розповідає аналітикиня руху ЧЕСНО

Навіщо перейменовують партії

Вікторія Максимова: Якщо партія перейменовується, то завжди є декілька причин. Це може бути просто ребрендинґ — зміна назви для того, щоб отримати якесь нове політичне майбутнє. Але часто це є такою непрямою ознакою «продажу» партії. Тут важливо розуміти, що офіційно її продати або купити не можна, тому що вона не є якимось об’єктом власності, нею не можна володіти. Цей «продаж» відбувається через зміну в реєстраційних документах, тобто зміну керівника та назви.

Якщо ми бачимо, що партія одночасно змінює керівника та назву, то можемо говорити про те, що, ймовірно, відбувся «продаж». Тут також важливо розуміти, що іноді партії змінюють керівника і назву, проте він пов’язаний з попереднім очільником партії. Ми можемо звертати увагу саме на якісь непрямі докази. Перевіряємо, чи є якісь зв’язки з минулими власниками партії. Після цього маємо приблизне розуміння про те, що насправді відбулось.

Важливий момент полягає в тому, що «продаж» не є офіційною операцією, тому підстрахуватися ніяк не можна. Розрахунок за таке, зазвичай, відбувається готівкою або в іншому форматі, який складно перевірити. Ніякого договору про продаж теж не можна укласти. Йдеться про зміну в установчих документах. Якщо людина хоче підстрахуватися, то офіційними варіантами є або створення нової політичної партії, або робота вже в чинній на офіційних посадах.

Читайте також: Перші 10-15 років після деокупації на Донбасі не можна проводити вибори — Віталій Овчаренко

Випадки, які фіксує рух ЧЕСНО

Вікторія Максимова: За останні півтора року ми зафіксували таку основну ознаку — змінені партії є маловідомими. Йдеться не про якісь великі, які ведуть активну діяльність. У більшості з них навіть не можна знайти сайт, не кажучи про якийсь статут чи про щось ще.

«Мерітократична партія України», яку довгий час офіційно очолював колишній міністр екології Ігор Шевченко, за часи повномасштабної війни змінилася двічі. Спершу вона стала меритократичною партією України «Мрія». Це така незначна зміна. А згодом вона стала «Антикорупційним фронтом». Нова партія веде чи не найактивнішу діяльність серед таких їй подібних. Вона запускає рекламу в соціальних мережах, купує зовнішню рекламу. Її офіс розташований в Києві на Подолі, його можна побачити дуже здалеку. Керівник партії теж змінився. Водночас офіс розташований за тією ж адресою, що й офіс Ігоря Шевченка. Колишній міністр екології запускає рекламу цієї партії зі своєї сторінки. Проте в коментарі руху ЧЕСНО він сказав, що долучається до діяльності на волонтерських засадах і не є членом партії. Відповідно, ми можемо бачити, що слова можуть трошки розходитися з тим, як воно виглядає збоку. Але перевірити офіційно це ніяк неможливо.

У 2022 році партія «Свідома нація» стала партією «Рішучі». Раніше вони мали проблеми подачею звітності в НАЗК. Її новий керівник Віталій Купрій сказав, що отримав партію безоплатно, саме через ось такі проблеми. Тому ми можемо бачити, що історії з перейменуванням можуть бути дуже різними.

Читайте також: Західні партнери розуміють, що під час війни в Україні не можна проводити вибори — Айвазовська

Чи є це свідченням підготовки до виборчого процесу

Вікторія Максимова: На час дії воєнного стану створити нову партію, зареєструвати її, неможливо. Якщо людина збирається розвиватися в політиці, балотуватися на виборах чи здійснювати будь-яку політичну діяльність у майбутньому, то створити свою партію вона не може. Тому залишається варіант — отримати вже наявну, перереєструвати її на себе та змінити назву.

Якщо ми бачимо, що інтенсивність цих змін зростає протягом часу, то можемо розуміти, що починається активніша підготовка до виборів. Немає сенсу купувати партію або перереєструвати її, якщо ти не збираєшся її використовувати. Можна подивитися також на діяльність цих партій — після купівлі вони стають активнішими, що свідчить про очікування виборів.

Читайте також: Якими будуть перші повоєнні вибори?

Згідно з Конституцією України, чергові парламентські вибори мали б відбутись в Україні восени 2023 року, а президентські — у березні 2024 року. Проте законодавство та Конституція України забороняють проводити вибори в умовах воєнного стану.

Як відомо, деякі представники Заходу виступають за те, щоб Україна все ж таки провела вибори вчасно, навіть попри війну.

Як заявив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю португальському громадському телебаченню RTP, він буде знову балотуватись у президенти України, якщо вибори відбудуться 2024 року під час війни. На початку каденції, як відомо, він обіцяв обмежитися одним терміном.

У серпні 2023 року Зеленський уточнив деякі умови для проведення виборів. Він повторив, що проведення таких виборів мають оплатити західні партнери, що потрібно забезпечити питання безпеки в Україні й умови голосування для біженців.

На початку вересня 2023 року президент сказав, що для виборів у 2024 році потрібні законодавчі зміни, чималі кошти від партнерів та міжнародні спостерігачі в окопах.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі