Інна Гордієнко: В нашу асоціацію входять 19 організацій зі всієї Естонії. Українських біженців стає в державі все більше, тому зростає кількість об’єднань. До початку повномасштабного вторгнення в країні проживали десь близько 20 тисяч українців, а тепер їх стало майже 70 тисяч. Таким чином діаспора збільшилася вчетверо.
Естонія – маленька країна, в якій живуть 1 мільйон 350 тисяч людей. Це фактично третина Києва. Транзитом пройшло через державу 120 тисяч українців, а зараз мешкають 70 тисяч. Для такої країни це велика кількість.
Я спілкуюся з нашими біженцями. Багато хто з них поки що залишається в Естонії, не повертається додому. На це є об’єктивні причини – люди лишилися без своїх домівок, їм нема куди повернутися. Тому вони засновують бізнеси в Естонії. У мене багато знайомих дівчат, які відкривають свої невеличкі ресторанчики, кав’ярні. Працюють інші бізнеси. Хтось з жінок одружується. Життя триває.
Українці дуже відповідально ставляться до роботи й дуже швидко інтегруються в естонське суспільство, на відміну від росіян. Вони живуть там по 20-30 років і досі не знають мову. Тому українці для естонців – потенціал, а не тягар.
Слухайте також: Українська громада у Кракові завжди була сильною, а після 24 лютого вона значно укріпилася — Сидоренко
Інна Гордієнко: Асоціація українських організацій із самого заснування, 2000 року, робить все для збереження та розвитку української мови, традицій, культури, ідентичності. Це така її основна місія та мета. Від початку великої війни ми зрозуміли, що є необхідність у збільшенні інтеграційних, культурних, соціальних проєктів. Чому? Бо приїхало дуже багато біженців.
Для цього ми започаткували українські кіноклуби в Естонії. Ми показуємо двічі на місяць наше сучасне та класичне кіно. Вже продемонстрували 16 стрічок. Найбільше сподобався естонцям фільм «Будинок «Слово»» Тараса Томенка. Це дуже потужне кіно про розстріляне відродження, для якого ми зробили естонські субтитри.
Читайте також: Естонія планує стати першою країною у ЄС, яка передасть Україні конфісковані російські активи
Інна Гордієнко: З початку повномасштабного вторгнення ми почали думати про те, що українцям в Естонії потрібне медіа з правильними наративами, щоб працювати проти російськомовної пропаганди. Естонська держава заборонила діяльність російських ЗМІ, але виділила кошти для російськомовних медіа, які є естонськими. Звичайно, вони висвітлюють правду про війну, однак багато фактів спотворюють. Це не та інформація, яка потрібна українським біженцям.
Тому ми ходили на зустрічі із представниками естонської влади, щоб відкрити ЗМІ. Однак ми не знайшли там підтримки. Вирішили робити все самостійно. Наша команда складається з 20 людей. Проєкт «DrUzi» – це естонська україномовна радіостанція. Нам вдалось отримати ліцензію на мовлення по всій країні. Радіо можна слухати також і в інтернеті, там грає популярна українська та естонська музика, фольк тощо. Нас слухають понад 100 тисяч людей.
Ми активно шукаємо гроші для радіо. Базове фінансування надає уряд Естонії, а також подаємось на різноманітні ґранти. Радіо – дуже непростий проєкт, який важко утримувати своїми коштами.
Послухати радіо «DrUzi» можна ТУТ
Читайте також: Естонці добре ставляться до українців і є нашими союзниками — Добровольський
Нагадаємо, Естонія у 2021 році зіштовхнулася з російською кіберагресією. Вона була другою країною, де використали тогочасні нові технології. Це сталося після зняття бронзової скульптури солдата у центрі міста, яка зображала окупаційні війська та окупаційну державу. Тому Росія вдалась до кібератаки. Та завдяки цьому Естонія має один із перших і найкращих центрів, що спеціалізуються на кібератаках.
У липні цьогоріч ЄС запровадив чергові санкції проти причетних до поширення фейків про війну РФ проти України. Росія створила дуже потужні інформаційні війська. Вони діють майже в усіх країнах, на які необхідно впливати: США, країни ЄС, Азії, Африка тощо. Росіяни маніпулюють фактами та відверто брешуть у новинах. Через це населення тої чи іншої країни починає менше підтримувати Україну.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі