Ілюстративне фото з відкритих джерел
Олег Дейнека: Останні дані з Миколаївської області: вибухонебезпечними предметами забруднено половину з 38 тисяч гектарів Первомайської ОТГ. Це можуть бути міни, уламки ракет тощо. За інформацією Киселівського старостату, за рік село Максимівка вдалося розмінувати лише на 40%.
Перший заступник начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Георгій Решетилов каже, що проблема у тому, що до розмінування залучена лише одна дистанційна машина. Перемовини щодо інших тривають, але поки вони безрезультатні. З листопада 2022 року на Миколаївщині постраждали 67 людей, з них 8 – це діти. На жаль, 15 людей загинули.
Олег Дейнека: Така ж ситуація з обладнанням на Харківщині й в Сумській області. Україні просто конче необхідно отримувати обладнання. Потреба є й у навчанні саперів, однак поки можуть працювати дистанційні машини. Загроза від замінування залишається на десятки, а в нашому випадку, і на сотні років. Ця небезпека є прихованою. Вона може бути у дитячих іграшках чи трупах тварин. Міни комбінують одна з одною, тому саперам дуже важко зрозуміти, як правильно їх знешкоджувати. Виклики з розмінування в Україні зовсім інші, аніж були у попередніх війнах по світу. Тому потрібно ухвалити нову декларацію з розмінування. Це має стати чітким сигналом для корупціонерів, які у нас наживаються на цьому.
Читайте також: Міни та боєприпаси не дають другого шансу, тож маємо розуміти ці ризики та правильно на них реагувати — керівниця The HALO Trust
Олег Дейнека: Наведу простий приклад зловживання, яке трапляється масово. На розмінування однієї ж і тієї ділянки виділяються кошти міжнародним фондом, аграрію-власнику цієї території й на так званих «чорних саперів». Маємо декілька таких випадків. Невідомо куди ці гроші поділися. Наживатися на розмінуванні є сталою світовою практикою. Це роблять обидві сторони: ті, хто розміновують і ті, хто фінансують це. Часто представники таких фондів самі зацікавлені в тому, аби так відбувалося. Донори можуть мати свій фінансовий зиск із цього.
Наша організація займається моніторингом даних та процесів, які відбуваються в царині розмінування. Дуже непрозоро відбувається інформування населення про мінну небезпеку. На це міжнародні фонди виділяють великі гроші, бо найголовніше – убезпечити людину від походу на заміновану територію. Тому світова практика спрямована на те, щоб фінансувати просвітництво цієї галузі.
Існує така схема – людина має просто здати документ з фіктивними підписами про нібито проведені лекції для населення щодо мінної безпеки й отримати за це кошти. Звісно, жодного інформування щодо цього ніхто не проводить. Свої «частки» отримують представники донорів і організацій, які мали б проводити такі лекції.
Корупція та непрозорість – єдині виклики, які заважають Україні зараз отримати кошти від міжнародних донорів. Потреба держави в розмінуванні сягає від 400 до 700 мільярдів доларів. Такі гроші ми не дістанемо з внутрішніх бюджетів – треба ресурси міжнародних організацій. Але для того, щоб отримати кошти, Україна має засвідчити готовність проводити все якісно і прозоро. Кожна копійка повинна бути під звітністю. Це можна зробити завдяки платформі, яка б встановлювала GPS-датчики на автомобілі.
Олег Дейнека: Допомагають розміновувати Україну міжнародні структури. Йдеться про The HALO Trust, Данську раду у справах біженців, Norwegian People’s Aid, DanChurchAid. Альянс із розмінування вже існує, але він не оформлений. Сюди входять скандинавські країни, США, Велика Британія, Канада, Ізраїль. Вони допомагають Україні очищувати землю від вибухонебезпечних предметів. Однак поки немає узаконення.
Для цього потрібно офіційно створити альянс, щоб уповноважити свої організації та фонди виконувати цю функцію вже безпосередньо від імені держави. Після цього треба створити загальний прозорий фінансовий фонд, з якого будуть виділятись кошти на розмінування України. Його офіс має перебувати в безпосередній близькості до центрів прийняття рішень: У США чи Великій Британії. А вже біля України, у Польщі, треба створити робочий фонд задля підписання договорів на виконання тих чи інших робіт з усіма українськими контрагентами.
Олег Дейнека: З викликом щодо мін ми зіштовхнулись у 2014 році. Масова потреба в розмінуванні виникла після повномасштабного вторгнення. Наша державна система не була готовою до таких масштабів, тому наразі у нас брак саперів. Йдеться не про їхню кількість, а про відсутність навчальної бази. Міноборони навчає своїх саперів розпізнавати 200 видів мін, ДСНС – 600 видів, а міжнародний перелік містить до 2700. Тобто, наші сапери не знають понад дві тисячі видів мін. Це загрожує їхньому життю під час розмінування територій. Держава повинна затвердити освітній стандарт для саперів. Наразі ми не можемо навчати саперів гуманітарного розмінування, бо Міністерство освіти не затвердило стандарт.
Читайте також: Небезпека замінування: як розпізнати небезпечний предмет і що робити?
Олег Дейнека: Казкар Сашко Лірник зробив прекрасний серіал, який називається «Безпека з Лірником». Він спрямований на те, щоб інформувати про небезпеку дітей, які живуть на замінованих територіях. Міністерство освіти не запускає цей серіал, хоча він безплатний. Грошей йому за це платити не потрібно. Організатор цієї програми швейцарський фонд «Вільна Україна» каже, що проблемою є бюрократія. Через якогось чиновника цей серіал не демонструють в загальному етері. Така ж історія з освітнім стандартом для саперів. Він вже розроблений фахівцями, але Міністерство освіти його не затверджує.
Олег Дейнека: Наразі забруднено вибухонебезпечними предметами 174 тисячі квадратних кілометрів. Це більш ніж чверть території України. Наше законодавство є застарілим в розмінуванні, бо передбачає вичерпний перелік засобів для цього. Дрони, наприклад, використовувати не можна. Машини, які привозять в Україну для розмінування, теж не відповідають так званим «державним технічним стандартам». Тому треба змінювати законодавство. Якщо зараз сапер розмінує ділянку і засвідчить, що зробив це за допомогою дрона, то його можуть посадити до в’язниці.
Потрібно внести зміни до закону «Про протимінну діяльність в Україні». Треба додати корективи щодо засобів розмінування, програм, освітніх стандартів та роботи з донорами. Ми закликаємо внести всі ці позиції в Київську міжнародну протимінну декларацію. Сподіваємося, що в лютому 2024 року вже отримаємо дороблений і узгоджений з усіма профільними об’єднаннями та операторами з протимінної діяльності проєкт декларації. Тоді подамо його на розгляд Кабміну. А вже на другому міжнародному саміті з протимінної діяльності очікуємо ухвалення та узаконення декларації.
Читайте також: Один день війни в Україні зараз — це один місяць активного розмінування потім — аналітикиня Олена Вусик
Нагадаємо, Туреччина, Румунія та Болгарія обговорюють створення спільної місії для розчищення Чорного моря від мін.
Уряд Норвегії додатково виділяє 200 мільйонів норвезьких крон (близько $18,5 мільйона) на розмінування в Україні.
11 квітня 2023 року тодішній міністр оборони Олексій Резніков заявив, що для повного розмінування територій України знадобиться до 30 років і ще близько п’яти тисяч фахівців. Раніше начальник відділу організаційної роботи з гуманітарного розмінування ДСНС України Сергій Рева заявив, що в Україні необхідно розмінувати близько 470 тисяч гектарів сільськогосподарських земель на території дев’яти областей.
Внаслідок бойових дій, наразі Україна є найбільш замінованою країною у світі, повідомило раніше видання The Washington Post. За даними медіа, вибухонебезпечні предмети забруднили територію країни розміром приблизно з Флориду чи Уругвай. На розмінування знадобляться десятки років та мільярди доларів.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі