facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Крим залишається фактично великою військовою базою для Росії — ексзаступник голови СБУ

Інтерв'ю

Росіяни не можуть повною мірою забезпечити військове угрупування, яке перебуває на лівому березі Дніпра, вважає колишній заступник голови Служби безпеки України Віктор Ягун.

Крим залишається фактично великою військовою базою для Росії — ексзаступник голови СБУ
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Командування російського агресора у тимчасово окупованому Криму змушене змінювати пріоритети і розміщувати свої системи протиповітряної оборони інакше, ніж вони були розташовані до цього. Це сталося після успішних ударів Збройних сил України по військових об’єктах агресора. Що відбувається у Криму, яка там зараз військова ситуація, про це спілкуємося з колишнім заступником голови Служби безпеки України Віктором Ягуном.

Військові об’єкти у Криму критично важливі для росармії

Олег Климчук: Які об’єкти у Криму московський агресор сьогодні захищає найбільше? Що йому найцінніше, як ви вважаєте?

Віктор Ягун: У першу чергу, це військові об’єкти, які для нього критичні. Тому що Крим залишається фактично великою військовою базою, де накопичуються певні резерви для забезпечення Південного фронту в Україні, ну і для захисту їхніх інтересів в частині Чорного моря.

Олег Климчук: У Криму, в Севастополі, зокрема, також працювало чи досі працює одне з військово-морських училищ, де готували підводників. Всього, наскільки я знаю, у Росії таких 5. Цей об’єкт під прицілом наших сил оборони?

Віктор Ягун: Це досить небезпечний об’єкт. На його території був і є один з навчальних реакторів, які діють.

Таких реакторів у нас в Україні було три — один в Харкові, другий в Києві, третій — у Севастополі. І, власне, цей реактор забезпечував якісну підготовку фахівців. Як колись за Радянського Союзу для атомних підводних човнів військових, так і за України там створили спеціальний факультет, де готували фахівців атомних електростанцій.

Олег Климчук: Тому туди бити небезпечно, може відбутися або радіоактивне зараження, або щось.

Віктор Ягун: Я не знаю, в якому стані зараз цей реактор, чи він діє, чи вони вивезли звідти залишки ядерного палива, тому що ті реактори, які є в Києві і в Харкові, зупинені. З Харкова вивезли паливо, тому небезпеки зараження немає. А у Севастополі вони вже після окупації спробували відновити цей факультет з підготовки офіцерів підводного флоту. Не знаю, наскільки їм це вдалося, важко собі уявити, тому що фахівці всі давно вже були перевезені в Росію.


Читайте також: Керч чи Керич, Євпаторія чи Кезлев: Ескендер Барієв про відновлення історичних назв у Криму


Про можливості України для ударів Кримському мосту

Олег Климчук: Читаємо, що агресор побудував необхідну залізницю, щоб швидше доставляти боєприпаси та інші потрібні речі для війни з материка. І наскільки ця залізниця є ефективною паралельно до Кримського мосту? Що ви думаєте?

Віктор Ягун: Використання ракет «Shedow» і «SCALP» плюс-мінус аналогічне. Одні — виробництво Франції, інші — Великобританії, але заодно, в принципі, вони більш ефективні по якихось окремих об’єктах, бункерах. Якщо використовується касетна бойова частина, то, можливо, по аеродромах, бо можуть більше зашкодити літакам. Але вони не ефективні по Кримському мосту. Тому що бойова частина складає десь плюс-мінус 400 кілограмів. А уявіть собі, що коли була здійснена акція відплати з підривом вантажівки, то вантажівка везла 21 тонну вибухівки.

І то вона заподіяла лише певну шкоду мосту, але не знищила його повністю.

  • Для того, щоб знищити міст, треба досить специфічні й потужні удари. І використати повністю весь арсенал наших далекобійних ракет. Я би на це не пішов.
Віктор Ягун у студії Громадського радіо

Про залізницю, яку будує Росія на окупованих територіях

Віктор Ягун: Що стосується залізниці, яку Росія намагається побудувати для забезпечення південного угрупування — це якраз один з тих мотиваційних кроків, для чого вони взагалі розпочали цю війну: створення безпечного сухопутного коридору в Крим. Для того, щоб не залежати від Кримського моста. Тому що все може бути… Час від часу вони його перекривають.

Була нещодавно проведена акція з підривом недобудованого залізничого мосту під Маріуполем. І зупинилося це все будівництво. Насправді будівництво триває, але поки що вони не запустили цю залізницю, і вона може перебувати під нашим вогневим контролем, тому що є ділянки, де можуть діставати наші артилерії, наші ракетні засоби.

Тому, я думаю, що це акт відчаю.

  • Вони не можуть повною мірою забезпечити те угрупування, яке перебуває на лівому березі Дніпра.

І оце коліно, розтягнуте на понад 300 кілометрів є для них критичним. Вони дуже прив’язані до залізниці. Підтягують частину якогось там забезпечення на північ Криму, але це не дає тих результатів, на які вони сподіваються.

У них там потужне угрупування, близько 200 тисяч військовослужбовців (не тільки ті, які перебувають на передовій, а й ті, що в тилу, усілякі каральні підрозділи). І це все потребує забезпечення, в тому числі й харчами. Тому це все дуже критично для них. І вони дуже сподіваються на те, що проведення цієї залізниці покращить свою ситуацію.

Олег Климчук: Наскільки літаки, які базуються в Криму, є досяжними для нашої авіації? Ми бачимо, що ми можемо досягнути їхні аеродроми. У Саках був великий аеродром. Але наскільки ми, скажімо так, пригасили активність авіації російської у Криму?

Віктор Ягун: Після використання на півдні Patriot, коли було продемонстровано можливості ППО, зрозуміло, що всі експерти зійшлися на думці, що потуги і інтенсивність вилетів (російських літаків — ред.) зменшилася. Але, на жаль, вона не припинилася. Особливо дошкуляють не стільки літаки, а скільки фронтова авіація — це гелікоптери, які не підходять близько до лінії фронту, а за 10-15 кілометрів можуть запускати свої ракети. І, таким чином, це досить небезпечно для наших передових частин.

Єдина можливість втримати російську авіацію — це наявність потужної протидії нашої авіації. І всі, справді, сподіваються на F-16, які мають озброєння, яке є набагато вправніші. Ну, не тільки радари бачать ворожі літаки, а і ракети б’ють набагато далі, ніж ті радянські літаки, які в нас є зараз. Тому всі сподіваються все ж таки, в першу чергу, не стільки на ППО, яке час від часу може з’являтися там і дошкуляти противнику, а саме на наявність постійного угрупування F-16 на нашому боці.


Читайте також: Головне місце, де Росія вербує своїх інформаторів серед українців — соцмережі — Віктор Ягун 


Нагадаємо, останні удари ЗСУ по аеродромах в окупованому Криму завдали значної шкоди військовій інфраструктурі. У відповідь Росія завдала ряду ракетних ударів по території України. 4 січня року Збройні сили України атакували російські об’єкти на аеродромах у місті Саки та Севастополі.  У відповідь Росія 8 січня завдала ряду ракетних ударів по території України, націлених на кілька міст, включаючи Кривий Ріг та Запоріжжя.

Раніше Центр національного спротиву повідомляв, що у тимчасово окупованому Криму росіяни проводять заходи «військово-патріотичного виховання», направлені на поширення пропаганди серед молоді. В рамках таких був проведений форум молодих спеціалістів «Путь Победы. Zеркало» за участю понад 120 учнів з підконтрольних окупантам ВНЗ окупованого півострова, а також представників російських окупаційних військ зі складу ЗС РФ, МВС, МНС, прокуратури. 

Раніше представниця президента в АРК Таміла Ташева говорила про те, якщо громадяни РФ не виїдуть з Криму, то після деокупації півострова вони мають бути примусово видворені.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

125 тисяч українців шукають роботу через Держслужбу зайнятості — Ольга Мельник

125 тисяч українців шукають роботу через Держслужбу зайнятості — Ольга Мельник

«Трамп бере в команду людей, які точно не скажуть йому «ні» — експерт-міжнародник

«Трамп бере в команду людей, які точно не скажуть йому «ні» — експерт-міжнародник