facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Ми дозволяємо казати, що Україна — корумпована держава» — Щербан про неповне скасування «правок Лозового»

Інтерв'ю

Про те, чим небезпечне неповне скасування «правок Лозового», говоримо із заступницею виконавчого директора Центру протидії корупції Оленою Щербан.

«Ми дозволяємо казати, що Україна — корумпована держава» — Щербан про неповне скасування «правок Лозового»
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

8 грудня президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №10060 про реформу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який парламентарі ухвалили того ж дня. Депутати проголовували цей проєкт закону не скасувавши повністю «правки Лозового» в межах законопроєкту №10060 про реформу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Про те, чому це небезпечно, говоримо із заступницею виконавчого директора Центру протидії корупції Оленою Щербан.

Що таке «правки Лозового»

Олена Щербан: У 2017 році український парламент прийняв норми, які в той час критикували всі експерти, слідчі й люди, які хоч якось пов’язані з кримінальним процесом. Адже мова йшла про те, що, по-перше, обмежили часові можливості розслідувань для правоохоронців. По-друге, ввели обов’язкові підстави для закриття кримінальних проваджень у разі, якщо строки досудового розслідування збігають. Строки є різні: до підозри й після неї. Також змінились правила того, яким чином, хто, в якому порядку має продовжувати строки розслідувань певних справ: суб’єкт, який має продовжувати строк, змінився з прокурора на суд.

Протягом чотирьох років дії «правок Лозового» вони проявили дуже негативний вплив на сферу кримінальних розслідувань. Першочергово — на справи щодо топкорупції. З’явилось дуже багато негативної судової практики, коли так звані «правки» й норми почали використовувати для того, щоб безпідставно закривати справи. Дію цих «правок» поширювали навіть на ті справи, які розпочали задовго до введення норм. Зрештою виникло дуже багато плутанини й хаосу в розслідуванні кримінальних справ. Наслідки ми бачимо останні кілька місяців, коли закрили справу «Роттердам+», справу відомого контрабандиста Вадима Альперіна. Також уже майже закрили справу щодо олігарха Коломойського

  • Парламент 8 грудня скасував лише питання щодо терміну розслідування до вручення підозри. Це, звісно, частково полегшить розслідування у всіх справах в майбутньому. Але щодо чинних справ, які зараз закривають, це абсолютно ніяк не допоможе, оскільки залишився чинним пункт, який передбачає, що справу треба обов’язково закрити, якщо строк розслідування збіг навіть на один день.

Тобто, коли є обов’язкова підстава для закриття справи, то завжди виникають маніпуляції. І на практиці дуже просто додати до розслідування кілька днів, щоб його закрити.


Читайте також: Корупція ніколи не помре, але ми маємо її мінімізувати — редактор Bihus.Infо про друга Єрмака


Чим небезпечне неповне скасування «правок Лозового»

Олена Щербан: Неповне скасування цих «правок» буде призводити до того, що і далі в судах резонансні справи будуть закривати. Це дуже негативно сьогодні впливає на наш імідж як країни, оскільки ми всі розуміємо, як це можуть сприймати в ЄС чи США. Коли замість того, щоб демонструвати успіхи в процесі боротьби з корупцією, ми маємо новини про те, що закривають справи олігархів в нашій країні.

  • Таким чином ми дозволяємо нашим ворогам і недругам розповсюджувати меседж про те, що Україна — корумпована держава.

Чому парламент не скасовує «правки Лозового» повністю

Олена Щербан: Я вважаю, що Верховна Рада повинна повернутися до питання «правок Лозового» і найближчим часом його розглянути. Але на сьогодні в українському парламенті політичної волі на це немає. З однієї простої причини — ми чи не щотижня спостерігаємо, як затримують у подібних справах народних депутатів з різних фракцій парламенту. Тобто вони самі є суб’єктами, яких за корупцію розслідують. Тому парламент не хоче наводити лад зі строками досудового розслідування. Він хоче залишити дірки, аби мати в майбутньому можливість все-таки закривати в тому числі власні справи.


Читайте також: Корупція у Київському апеляційному суді: ВРП дала згоду на арешт підозрюваних суддів


За якої вимоги парламент може повністю скасувати «правки Лозового»

Олена Щербан: На сьогодні ініціативи, як скасування «правок Лозового» можна приймати у випадку, коли це стає вимогами наших міжнародних партнерів. На передодні голосування щодо «правок» посли «Великої сімки» публічно закликали наших депутатів скасувати «правки Лозового» повністю. Але, я так розумію, в цій історії скасування «правок» не було вимогою фінансовою. 

Сама реформа САП, в якій це робилось, була вимогою надання Україні траншу і макрофінансової допомоги. Тому норми вирішили скасувати лише частково і таким чином сказати міжнародним партнерам: «Те, що ви вимагаєте за гроші, ми робимо повністю, а те, за що гроші ми не отримуємо як країна, зробили частково».

  • Але я переконана: після нехтування позицією міжнародних партнерів буде не виключено, що скасування «правок Лозового» стане фінансовою вимогою до України. Шкода тільки те, що за час, поки це стане фінансовою вимогою, можуть закрити ще десятки справ.

Про цинізм ситуації

Олена Щербан: Особливий цинізм цієї ситуації в тому, що міжнародні партнери вимагаються від України зробити нам же позитивні певні речі для нашого суспільства, економіки, і дають за це ще гроші для боротьби з корупцією. Але парламент проявляє негативну позицію, що навіть за цих умов не завжди охоче виконувати ці речі.

  • Тому я б хотіла закликати українській парламент виправили власні помилки самостійно, без будь-яких грошових вимог. Тому що самостійна реалізація ініціатив і показ партнерам, що в нас є політична воля до боротьби з корупцією, стане ключовою запорукою нашої майбутньої й теперішньої підтримки.

Ухваливши законопроєкт №10060, парламентарі, зокрема, залишили ключову норму «правок Лозового» — п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу — де зазначено, що підставою для закриття провадження після повідомлення особі про підозру є закінчення строку досудового розслідування. Таким чином під ризиком закриття будуть десятки справ топкорупції.

У Центрі протидії корупції заявили, що «Прийнята Радою ганебна версія законопроєкту — продукт президентської фракції. Після підписання законопроєкту у такому вигляді кожна закрита справа щодо корупціонера стане безпосередньою відповідальністю Зеленського».

Центр протидії корупції реєструє петицію до президента з вимогою скасувати «правки Лозового» в повному обсязі.

У ЦПК додали, що «Президент проігнорував позицію послів країн G7, які напередодні чітко висловились: без повного скасування «правок Лозового» реформа САП не матиме сенсу».

Нагадаємо, що «правки Лозового» ухвалила Рада попереднього скликання, але нинішній склад парламенту їх не скасував, хоча і розглядав президентський законопроєкт, у якому пропонувалося це зробити. Сам Андрій Лозовий був нардепом від «Радикальної партії Олега Ляшка».

«Правки Лозового» до КПК України зумовили такі зміни:

  • Ч. 1 ст. 284 цього Кодексу була доповнена п. 10, за яким підставою для закриття кримінального провадження стало закінчення строку досудового розслідування після повідомлення про підозру.
  • Змінено порядок продовження строку досудового розслідування. Якщо раніше продовжити строк до 6 та 12 місяців міг керівник органу прокуратури, то відтепер ці повноваження перейшли до слідчого судді.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Чому держави Заходу обговорюють можливість відправлення своїх військ до України

Чому держави Заходу обговорюють можливість відправлення своїх військ до України

Російські джерела, анонімні агрегатори новин та «інсайдерщики»: кого репостять українські політики в Telegram

Російські джерела, анонімні агрегатори новин та «інсайдерщики»: кого репостять українські політики в Telegram

Як живуть кримські татари в Німеччині: розповідає продюсер стрічки «VATANIM QIRIM. Almanya»

Як живуть кримські татари в Німеччині: розповідає продюсер стрічки «VATANIM QIRIM. Almanya»

Три населені пункти Новокаховської громади знищені повністю — начальник Новокаховської МВА

Три населені пункти Новокаховської громади знищені повністю — начальник Новокаховської МВА