«Ми однаково не любимо Захід» — червона лінія всієї російської пропаганди в Туреччині — аналітикиня
Про російську спільноту в Туреччині та те, як політичні інтереси поєднуються з популяризацією російської культури. Говорили з Євгенією Габер, старшою аналітикинею Центру досліджень сучасної Туреччини.
Євгенія Габер: У Туреччині російська культура присутня дуже давно і тривалий час. Нещодавно в «Русском доме» в Анкарі було проведено досить скандальний захід — фотовиставка російського фотохудожника під назвою «Звільнені території України». Йшлося про нібито «звільнення» українських територій Херсонської, Запорізької, Луганської, Донецької областей від «українського фашизму». Там були фотографії наших зруйнованих Росією міст, які вони виставляли за свої «успіхи». Це викликало неабиякий резонанс. Це такий концентрований вигляд того, що Росія намагається нав’язати в Туреччині.
Концепція «россотрудничества» — це використання ідеї «великої» російської культури, літератури, наукових традицій для того, щоб нав’язувати міф про «велику Росію». У Туреччині він добре сприймається через прив’язку до Радянського союзу. Це спрацьовує дуже часто. У багатьох турків Росія сприймається крізь позитивну призму Радянського союзу. Тому що СРСР для Туреччини — «велика» держава. Через війну в Україні це починає змінюватися. Але ще кілька років тому більшість українських досягнень спорту, культури, мистецтва сприймалися як щось російське. Мета Россотрудничества — протримати таку ситуацію якомога довше.
Як Росія впливає на Туреччину?
Євгенія Габер: Росіяни дуже вміло використовують ті історичні травми, які існують в Туреччині. Страх перед «великою» російсько-радянською армією, який віками нав’язувався турецькому суспільству, призвів до того, що є бажання не дратувати Росію. Це не любов, це скоріше бажання не чіпати зайвий раз. Наразі Україна руйнує імідж «великої» Росії.
Другий момент пов’язаний з тим, як Росія експлуатує антиамериканські та антизахідні настрої в Туреччині. Все, на чому зараз базується позитивне сприйняття Росії в Туреччині це те, що «ми однаково не любимо Захід». Це червона лінія всієї російської пропаганди. Вона сприймається в Туреччині, тому що ці «антизахідні» настрої й так є. Росія їх направляє в зручному для себе напрямку, говорячи: «Ок, вам не подобається Захід. Яка є альтернатива Заходу? Правильно, Росія». Україні треба говорити про те, що Росія — не альтернатива Заходу, навіть якщо він їм так сильно не подобається. Росія — це загроза, зло та країна-терорист. Про це треба нагадувати постійно.
- Намагатися перебити російську пропаганду — нереально. Реагувати на кожний фейк не має сенсу. Просувати імідж українців, які поважають турецьку культуру, інтегруються в турецьке суспільство, вивчають мову та сприймають Туреччину, як партнера — це наш шлях.
Читайте також: Якщо треба прийняти капітуляцію Росії, ми можемо зробити це в Стамбулі — аналітикиня
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS