Ми втратили 20% переробних потужностей, але це не катастрофічно — Бугера про виробництво олії в Україні

За оцінками інформаційного агентства «АПК-Інформ», в Україні фіксується рекордно низьке виробництво соняшникової олії. У червні переробка соняшника склала 888 тис. тонн, що на 21% менше травневого показника. Це стало мінімальним місячним результатом з початку поточного сезону.

Загалом за 11 місяців 2022/23 маркетингового року в Україні було перероблено близько 11,5 млн тонн насіння соняшника. Це перевищило попередні очікування, адже цей показник на 13% більший за показник 2021/22. Але це стало другим мінімальним показником для вказаного періоду з 2016/17 після показника червня в сезоні-2021/22.

---

Про галузь виробництва соняшникової олії говоримо з кандидатом економічних наук, експертом з трейдингу олій та шротів Костянтином Бугерою.

Про виробництво соняшникової олії під час повномасштабного вторгнення

Костянтин Бугера: Ця галузь є однією з провідних в Україні: вона забезпечує і робочі місця, і валютний виторг. Загалом, Україна багато років була №1 в експорті соняшникової олії у всьому світі. Хоч це продукт з невисоким ступенем обробки, але це набагато краще, ніж експортувати сировину. Як на мене, це добре, що в нас розвиваються переробні потужності.

Наразі в Україні переробні потужності з перероблювання соняшника складають близько 22 мільйонів тонн. Але врожай в найкращі роки складав максимум 15-16 мільйонів тонн. 

• Отже, ми завжди маємо ситуацію в галузі, коли переробні потужності переважають за кількістю врожай.

Серед переробників це створює дуже високу конкуренцію за сировину, вони постійно намагаються її купити. Це знижує загальну рентабельність роботи в галузі. Але завдяки кредитним коштам, високій ліквідності продукції галузь живе і дуже активно розвивається, як я продемонстрував на цифрах.

Що ми маємо після старту повномасштабного вторгнення минулого року? Перш за все, ми втратили й території, й переробні потужності. Вони приблизно еквівалентні одне одному. Ми втратили десь десяту частину потужностей з перероблювання. Разом з тим ми втратили територію, на якій вирощували сировину. Це була північ Луганської та Донецької областей, а також частина Харківської області. Постраждали території в Чернігівській та Сумській областях.

Весною минулого року ми мали низький рівень перероблювання сировини. Але в той час це привело до створення доволі значних залишків соняшнику. На 1 вересня 2022 року, тобто на старт маркетингового року, ми мали залишок близько 3 мільйонів тонн соняшника. Це були перехідні залишки, які дозволили в повністю воєнному сезоні 2022/23 року досягти не дуже поганих показників з перероблювання.

За різними оцінками, ми переробили десь 11,5-12 мільйонів тонн соняшника. Це було більше, ніж у минулому сезоні. До того ж ми мали ситуацію з налагодження експорту соняшникового насіння в країни ЄС та Туреччину.

• Ми експортували приблизно 2,5 мільйони тонни соняшника, у той час, як зазвичай ця цифра складала 100-200, максимум 400 тисяч тонн на сезон.

---

Читайте також: Як скасування ліцензій на експорт м’яса та зернових полегшує ведення бізнесу в Україні?

---

Сільськогосподарська галузь перебуває у порівняно непоганому стані

Костянтин Бугера: Ми втратили близько 20% переробних потужностей. Це не є катастрофічна цифра, хоч вона помітна. Тобто потужності можуть працювати. Це забезпечується трьома шляхами.

Перший — активізувалися постачання наземним транспортом в країни ЄС. Цього раніше майже не було, оскільки основні товарні потоки були спрямовані на великі порти.

Другий шлях — з’явився такий спосіб постачання як біг-беги (великі м’які контейнери — ред.). Можна використовувати не звичайні зерновози, а стандартні фури, в які продукція завантажується в біг-бегах. Тобто є більша кількість доступних транспортних засобів для перевезення продукції в Європу. Це стало значним поштовхом для розвитку експорту, в тому числі й соняшнику, і соєвих бобів, і інших зернових.

Дуже розвинувся портовий хаб у містах Ізмаїл, Рені, Кілія. Так, цей хаб не може замінити великі порти, але на початку війни через нього експортувалося пів мільйона тонн продукції, а зараз ця цифра доходить майже до трьох мільйонів тонн.

Все ж таки, через певні перешкоди великі судна заходили у великі порти. Це також дало поштовх і свіжий транспортний потік для вивозу сільськогосподарської продукції з України.

• На мій погляд, сільськогосподарська галузь перебуває у порівняно непоганому стані. Підприємства працюють, ми маємо внутрішнє споживання, яке складає десь 15% від загального виробництва сільськогосподарської продукції. Також ми маємо вже вдосконалені шляхи експорту.

Я вважаю, що ми дуже непогано виходимо з ситуації, враховуючи всі обмеження, які ми маємо.

---

Читайте також: Ціни 2021 року на українське зерно, можливо, повернуться, але треба розуміти реалії — фермер з Кропивниччини

---

Про потенціал та проблеми бізнесу

Костянтин Бугера: У нас дуже гарні природні умови для ведення сільського господарства. Це може бути реальною фішкою, потенціалом України для подальшого розвитку, глибшого перероблювання і нарощування обсягів виробництва.

Можна йти у виробництво й експорт м’яса, а не зерна. Тобто, м’ясо — це те саме зерно, але перероблене, й має вищу додану вартість.

Це все може розвиватися, якщо це робити впевнено, з розумом та залученням фінансових ресурсів. Тобто прикласти енергію, час, відповідальність, гроші — і все.

Вікторія Єрмолаєва: Чи вважаєте ви, що зараз привабливо для інвесторів вкласти гроші зараз в щось таке в Україні?

Костянтин Бугера: По-перше, треба зачекати, поки закінчиться війна. По-друге, мають бути прозорі правила ведення бізнесу. Про це ми кажемо вже 30 років, з того дня, коли Україна отримала незалежність, але мало що змінюється. Інколи тільки погіршується.

У країні, де панує корупція, де незрозумілі правила, де немає справної судової системи, зовнішній інвестор буде не дуже зацікавлений.

Тобто маємо ситуацію, коли внутрішні інвестори, які думають, що вони можуть щось «порішати», займаються бізнесом в Україні. 

• Я не хочу казати про всіх, бо це буде неправильно, але, на жаль, ми маємо ситуацію в Україні, коли бізнес розвивається диким шляхом.

Це наша ситуація, даність, і навряд чи це значно зміниться протягом найближчого часу.

Але ми вже маємо сучасну молодь, яка по-іншому думає, має інші підходи. Ми маємо людей, які можуть працювати в іноземних компаніях, бути за кордоном, переймати тамтешній досвід і світогляд.

Я сподіваюсь, що з часом критична маса людей з правильним світоглядом призведе до того, що Україна модернізується, матиме більше носіїв так званих європейських цінностей, і ми будемо розвиватися та рости: економічно, культурно, духовно.

---

Читайте також: За останні 10 років частка бізнесів найбагатших людей України скорочувалась — економіст

---

Як повідомляв Укрінформ, асоціація «Укроліяпром» спрогнозувала, що у 2022/23 МР (з вересня 2022 по вересень 2023 року) в Україні може бути вироблено до 4,35 млн т соняшникової олії. При цьому, за попереднім прогнозом у сезоні 2023/2024 в Україні може бути вироблено майже 5 млн т соняшникової олії.

Також «Укроліяпром» прогнозує, що у 2023/24 МР очікується зростання урожаю насіння основних видів олійних культур до 19,5 млн тонн проти 18, 1 млн тонн у 2022/23 МР. Зокрема насіння соняшнику на 6,5%. Однак, як зазначає асоціація, пропозиція культур у 2023/24 МР буде менша. Це потребує термінового вжиття заходів на урядовому рівні щодо створення умов для максимального внутрішнього перероблення та нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю.

Станом на 23 червня 2023 року в Україні було завершено сівбу ярих культур. Всього посіяно 12,75 млн га зернових, зернобобових та олійних культур. Сівбу соняшнику проведено на площі 5 307,5 тис. га. 

---

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS