На 8 вільних місць — 70 заявок від громад: Лілія Атнажева про добровільні пожежні команди

Гостя — Лілія Атнажева, координаторка проєкту «Вогнеборці. Вдосконалення цивільного захисту в Україні на місцевому рівні», що реалізується Фондом міжнародної солідарності у рамках програми «U-LEAD з Європою» і співфінансується програмою польської співпраці задля розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.

Що змінилося з початком повномасштабного вторгнення?

Лілія Атнажева: Питання цивільного захисту вийшло на перший рівень. У людей збільшилося розуміння, чому це треба робити. В основі своєї роботи ми закладаємо саме польський досвід добровільних пожежних команд. А він охоплює понад 100 років.

• Принцип такий — там, де добровольці, там не горить.

Це люди, які проживають у громаді. Вони можуть працювати звичайними вчителями, бути бізнесменами чи працювати на сільгосппідприємствах. Але у вільний від роботи час, відповідно до графіка чи необхідності, їй може прийти повідомлення, на яке вона має відгукнутися та допомогти ліквідувати подію.

Як ви думаєте, який час вважається нормативним доїздом від моменту отримання виклику до події? Для міста це 10 хвилин, для сільської місцевості — 20 хвилин. У тих умовах, у яких ми зараз, дуже складно уявити дотримання цих нормативів. Наприклад, громада, в якій я проживаю, має 26 населених пунктів. Підрозділ державної служби знаходиться в районному центрі. Стан доріг бажає бути кращим. Уявити собі, що пожежна машина може за 20 хвилин доїхати, неможливо. Це просто не реалістично. Це може бути 30, 40, 50 хвилин, і навіть година.

Треба займатися профілактичною роботою. Розповідати про досвід, який можна перейняти. І варто переймати, бо якщо ти проживаєш у цій громаді, то очевидно, що ти найшвидше можеш відреагувати на якусь подію.

• Якщо ти маєш знання та навички, ти можеш швидше це ліквідувати. Насправді час іде не те, що на хвилини, а на секунди.

Організація роботи

Лілія Атнажева: Створюються пожежні депо, дуже схожі за своєю структурою на державні. Громада може адаптувати складське приміщення, гараж, наприклад. Державна служба надзвичайних ситуацій зараз має можливості передачі у власність пожежних машин із державної до комунальної. Вони вже були у використанні, але на ходу. Таким чином вирішується головне питання — питання пожежної машини.

У рамках тих проєктів, які ми реалізуємо, ми забезпечуємо спорядженням. Оптимальна кількість людей, відповідно до наших розрахунків — 12 осіб. От на ці 12 осіб ми знаходимо спорядження. Це шоломи, захисні рукавиці та одяг і інші елементи. Це можуть бути і чоловіки, і жінки.

Читайте також: За час повномасштабної війни загинув 21 сапер ДСНС — Клименко

Чи є збільшення зацікавленості у добровільних пожежних команд?

Лілія Атнажева: Значне. Один з останніх проєктів, який фінансується посольством США і Міністерством закордонних справ Польщі, стартував у вересні. На 8 вільних місць ми отримали 70 заявок від громад. Вибір не легкий. Для того, щоб відібрати громади, ми створили спеціальну комісію. Вони виставили відповідні критерії. Вони охоплюють питання мотивації громад, передусім. У рамках проєкту немає можливості профінансувати ремонт пожежного депо. Це лягає на плечі громади.

• Основні вимоги: наскільки громада вмотивована, чи готова далі працювати в цьому напрямку, і чи може зібрати 12 осіб добровольців. Добровольцями можуть бути люди від 18 років. Вони мають бути навченими відповідно до Програми Державної служби надзвичайних ситуацій. Це 110 годин навчання. Такі люди отримують посвідчення та право брати участь у таких заходах.

Різні громади по-різному заохочують добровольців. Наприклад, дехто (це приклад Польщі, — ред.) може вводити фінансову винагороду за виїзди. Поширені ще введення пільг на вивезення сміття або на оплату водопостачання. Окрім того, в Польщі це є престижно — бути членом добровільної пожежної команди.

Дуже часто плутають поняття «місцева пожежна команда» та «добровільна». Місцева — це коли повністю відбувається фінансування від бюджету громади. Добровільне фінансування не має.

Де географічно більше працюєте?

Лілія Атнажева: У нас не визначені конкретні області. По різних проєктах ми беремо за основу мотивацію громади, тісно співпрацюємо з Державною службою надзвичайних ситуацій. Також займаємось залученням молоді. Дуже щиро сподіваюся, що це стане і для нас традицією.

Читайте також: В Україні створюють добровільні пожежні команди

Як розповідало ГР, нині, під час війни, більший акцент іде на цивільний захист і на підтримку добровільних пожежних команд, тому що Служба надзвичайних ситуацій не завжди встигає відреагувати. 

Явище добровільних пожежних команд є поширеним у Польщі. Добровільний пожежний рух там має історію понад 100 років. Добровольці — це люди, які мають основне місце роботи, а у вільний від роботи час допомагають убезпечувати свої громади.

Також відомо, що створення команд добровольців розпочалося у вересні 2016 року у шести пілотних областях — Донецькій, Дніпровській, Київській, Вінницькій, Тернопільській і Львівській.

Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі