На Тернопільщині вперше визнали діагноз «аутизм» у дорослої людини. Чому це прецедент?

Розмова з Ларисою Татариновою, ведучою Школи батьків з прав, заступницею директора центру соціальних служб Солом’янського району Києва.

Ведучі

Тетяна Трощинська

Гостi

Лариса Татаринова

На Тернопільщині вперше визнали діагноз «аутизм» у дорослої людини. Чому це прецедент?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2023/01/hr_marafon_v-2023-01-24_tatarinova1.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2023/01/hr_marafon_v-2023-01-24_tatarinova1.mp3
На Тернопільщині вперше визнали діагноз «аутизм» у дорослої людини. Чому це прецедент?
0:00
/
0:00

Лариса Татаринова: Не є правильним, коли людині з діагнозом «аутизм», на підставі того, що їй виповнилося 18 років, змінюють цей діагноз. У наказі Мінохорони здоров’я про медико-технологічні документи та стандарти домедичної допомоги при розладах аутичного спектра від 2015 року та відповідному листі-роз’ясненні МОЗ від 2012 року йдеться про те, що не можна на підставі віку змінювати діагноз, а також про упровадження у медзакладах локальних протоколів медичної допомоги (клінічних маршрутів) пацієнтів на основі уніфікованого клінічного протоколу.

І коли це упровадять, то таких випадків не буде. Лікарі матимуть чіткі інструкції, як їм вчинити з діагнозом після того, як дитина стає дорослою. Бо нині лікарі кажуть батькам, що нема для дорослих діагнозу «аутизм». Однак протоколи чітко вказують, що робити під час медкомісій, коли потрібно встановити дорослий діагноз: там є кілька кодів для дорослих з діагнозом «аутизм», кожен з яких має своє визначення.


Слухайте також: Права дітей, які мають аутизм і не мають його — однакові — Лариса Татаринова


Що робити, щоб не було трактувань діагнозів на власний розсуд?

Лариса Татаринова: Не розумію, чому лікарі говорять, що нібито нема діагнозу для дорослих «аутизм». Є протокол і ті ж роз’яснення МОЗ. Якщо щось незрозуміло, варто звернутися за роз’ясненням. У вже згаданому роз’яснювальному листі МОЗ від 2012 року йдеться про те, що головам МСЕК донесли усю необхідну інформацію. Наказ МОЗ зобов’язав органи охорони здоров’я розробити у медзакладах локальні протоколи меддопомоги (клінічні маршрути пацієнтів) на основі уніфікованого клінічного протоколу, затвердженого цим документом. Усе виважено і зрозуміло прописано. У тому числі й діагноз «аутизм» та відповідні коди з описами. Будь ласка, беріть і керуйтеся.

  • Для того, щоб цим керуватися, і щоб не було розбіжностей і трактувань на власний розсуд, мав бути розроблений у кожній медустанові локальний протокол медичної допомоги (клінічний маршрут).

Читайте також: Проблеми дітей з аутизмом в Україні хвилюють тільки батьків, — експерти


Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS