Ілюстративне фото з відкритих джерел
Ярина Ключковська: Ця історія нам демонструє всі ті проблеми, з якими ми починаємо стикатися зараз: у суспільстві з’являється більше приводів знайти між собою щось відмінне, замість того, щоб шукати щось спільне. Ми всі знервовані, маємо травми, нам важко, зайва агресія рано чи пізно буде виплескуватися.
Медик бачить найстрашніший бік фронту, поранених і загиблих, страждання, він це все мусить через себе пропустити. А з іншого боку є людина, яка могла б бути на фронті, яка фізично здатна бути на фронті, але чомусь відпочиває на курорті. У цій реакції прихований сором, агресивне відчуття провини.
Читайте та слухайте також: «Будьте поруч, помовчіть разом, або надайте простір»: як допомогти пережити втрату близької людини?
Ми таких конфліктів будемо бачити ще багато. Ніхто не повернеться з війни таким, яким пішов туди, тому що це травма. Ми всі тепер трохи травмовані, хтось більше, хтось менше. Це тепер нас буде розрізняти й розділяти: хто, як і наскільки був залучений у воєнний процес. Це різні досвіди. І нам всім треба учитися об’єднуватися. Наша слабка сторона: ми постійно іншуємо людей, які відрізняються від нас. Ми воюємо проти спільного ворога, а наш фундамент суспільний починає тріщати. Нам, як суспільству, треба зробити дуже велику роботу, щоб навчитися комунікувати між собою, знаходити спільну мову.
Коли вони повертаються додому, ми починаємо фокусуватись на тому, які вони травмовані, які вони страхи пережили. І тоді ми їх спочатку бачимо трошки більше, ніж людей, а потім ми їх бачимо менше, ніж людей. А насправді нам треба навчитися в них бачити людей, і не однакових.
Читайте також: Ця війна — наша боротьба за свободу: чому ж може бути посттравматичний синдром?
Ярина Ключковська: Питання, яке стало приводом конфлікту, — мова. Мовне питання, безперечно, це пастка, тому що мова — це частина ідентичності. Зараз люди свою ідентичність бережуть, леліють і виражають. І це стає іноді важливішим, ніж переконання, ніж банальність, зацікавленість у чомусь матеріальному.
Зараз наша національна ідентичність — під загрозою, нас нищать за те, що ми — українці. Я цим пояснюю хвилю україномовності, яка піднялася нині. Публічно люди усе більше говорять українською, а у сім’ї, наприклад, послуговуються двома мовами. Раніше багато людей говорили у сім’ї російською, а публічно — двома мовами.
Для російськомовних людей російська — це теж частина їхньої ідентичності. Їм складно відмовитися від того, з чим виросли. Мовний конфлікт буде у будь-якій двомовній країні.
Читайте також: Київ лідирує за кількістю скарг на порушення мовного законодавства
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS