У Верховній Раді планують зареєструвати законопроєкт, який легалізує порнографічний контент. Наразі зберігання чи поширення «делікатних» фото та відео, навіть особистих, може вважатися кримінальним злочином.
Ярослав Юрчишин: В переважній кількості європейських країн стаття про порнографію декриміналізована. У Європі за це немає навіть адміністративної відповідальності. Тому що тіло — це власність людини, вона може з ним робити те, що хоче.
Ключова проблема для нас, як для держави, — податки. Чи погоджуємось ми на те, щоб на наші з вами податки працювали, наприклад, слідчі, які займаються справами порнографії. Є певні напрямки, які звісно мають присікатися на рівні закону. І достатньо жорстко. Бо це порушує права людини. Наприклад, дитяча порнографія. Все решта — справа дорослої людини. Вона може робити, що хоче. Моральну сторону цього питання не має оцінювати держава. Наш комітет не буде проти цього законопроєкту.
В аналізі тимчасової спеціальної слідчої комісії ВР по економічних злочинах зловживань правоохоронців щодо роботи з цією статтею, можна сказати, що їх (зловживань) щодо цього було не мало. Приклад з Полтавою — яскравий приклад такого зловживання.
Нагадаємо, На Полтавщині суд визнав винною жінку, яка відправила через Telegram свої інтимні відео. ЇЇ дії класифікували, як розповсюдження продукції порнографічного характеру та призначили штраф 34 тисячі гривень. Про це йдеться у справі Єдиного державного реєстру судових рішень.
Ярослав Юрчишин: Маніпуляції будуть. Вони вже є. Буде 2 напрямки реакцій:
Така риторика буде. Скоріш за все керівницею другої реакції буде Юлія Тимошенко.
Читайте також: Легалізація медичного канабісу: голосування не збігається з позиціями, які декларували нардепи — аналітик
«Слуга народу», думаю, розділиться. Значна частина буде підтримувати, частина — критикувати. Але все вирішить президент. Наскільки я знаю, його ставлення до цього питання достатньо ліберальне.
Ярослав Юрчишин: Це питання буде аргументоване досить серйозно. Знаю, що правоохоронний комітет буде одним із базових в цій дискусії. Публічна позиція буде стриманою. Національна поліція та прокуратура втрачає одну з серйозних статей — можливість впливу. Але є правоохоронці, які говорять, що якщо це декриміналізоване в усій Європі, включно з достатньо консервативною Польщею, то навіщо воно нам?
Думаю, що будуть заяви Всеукраїнської ради церков. Прикро, що інституція, яка досі не може виключити зі своєї когорти московський патріархат, намагається займатися моралізаторством. Як на мене, ця дискусія мала б продемонструвати куди Україна рухається. Чи до європейських стандартів, де є сфера приватності чи в якусь іншу сторону.
На щастя, у нас на національному рівні вже немає комісії з питань етики та моралі. Бо були випадки, коли навіть твори мистецтва визнавали такими, що не відповідають певним параметрам. Це відбувалося вже навіть за часів незалежної України. Я вже мовчу про Радянський союз. Тоді цілі напрямки мистецтва заборонялися.
Читайте також: «Якщо хочете медаль, не надягайте джинси в школу». Радянський Союз і права власності
Олена Новікова: НАЗК напрацьовує пропозицію, за якою автоматично визначатимуть людину доброчесною, якщо НАЗК не має зауважень до її декларації. Як просувається робота над цією пропозицією?
Ярослав Юрчишин: Ключове — цей статус мають отримувати тільки ті, до кого НАЗК не має зауважень. Ми, як держава, створили Національне агентство запобігання корупції. Їхня функція — перевіряти декларації. Якщо вони перевірили й кажуть, що проблем немає, можна говорити, що людина доброчесна.
НАЗК каже, що на перевірку декларацій вони мають до 2 років. Є перелік тих декларацій, кого обов’язково перевіряють (народні депутати, міністри, керівники органів, які відповідають за фінансово-матеріальне забезпечення тощо). Якщо в межах 2 років проведена перевірка, в результаті якої людину визнано такою, до якої немає питань, НАЗК дає висновок — «ви доброчесний». Нас цікавило питання того, що спроможності перевіряти всіх немає. Особливо чиновників нижчого рівня. Нам НАЗК затвердило, що на своєму рівні вони можуть регулювати це питання своїми роз’ясненнями, не потребуючи змін до закону. Зараз ми працюємо над тим, щоб НАЗК забезпечував елемент автоматичності визнання доброчесності.
Читайте також: Чи можна притягнути до відповідальності за небажані дікпіки у листуванні?
Нагадаємо, з початку повномасштабної агресії РФ, станом на червень 2023 року, в Україні зафіксовано 208 випадків сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Зокрема, це зґвалтування, каліцтво або насильство над статевими органами, примусове оголення, погрози та спроби зґвалтування, примус дивитися на сексуальну наругу над близькими тощо. Більшість постраждалих — жінки (140 осіб), а також 68 чоловіків. З них 13 є неповнолітніми (12 дівчат і 1 хлопець). Розкрито 61 злочин.
Системні зґвалтування цивільних і військовополонених серед іншого переслідують й таку мету: придушити сексуальність, прищепити відразу до сексу, щоб постраждалі не могли й не хотіли створювати сім’ї й народжувати дітей. Однак, як зазначала для ГР голова правозахисної організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук, довести у міжнародних судах, що зґвалтування спрямовані на геноцид українців, буде важко.
У травні 2023 року асоціація жінок-юристок Українок «ЮрФем» проводила опитування щодо ефективності реагування на сексуальне насильство в Україні. З результатами опитування можна ознайомитись за посиланням.
У Верховній Раді розпочався збір підписів під законопроєктом про декриміналізацію порнографічного контенту. Сам документ планують зареєструвати вже цього тижня. Про це 15 серпня повідомив депутат фракції «Голос» Ярослав Железняк.
Водночас автори ініціативи наголошують, що запропоновані ними зміни ніяким чином не стосуватимуться поширення чи виробництва дитячої порнографії. Відповідні статті Кримінального кодексу, які передбачають покарання за ці злочини, пропонують залишити в силі.
Нагадаємо, влітку 2022 року петиція із закликом легалізувати еротику та порно на території України набрала необхідні 25 тисяч підписів на сайті Офісу президента. Згодом представники «Офісу ефективного регулювання BRDO» опублікували відкрите звернення, у якому також виступили за декриміналізацію порно. Звернення підписали 91 громадська організація та фізична особа.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS