Ілюстративне фото
Ірина Заславець: Я бачила багато операцій з трансплантації, можна рахувати на десятки. Але такої операції я ще в житті не переживала. Я була там особисто.
Дівчинці пересадили серце хлопчика, якому було 4. У дівчинки не вроджена вада, вона у неї розвинулася. За словами лікарів, вада розвинулася після перенесеної важкої хвороби, яка дала ускладнення на серце. Це міг бути грип, ангіна з ускладненнями. Хвороба вразила саме серце, воно перестало нормально прокачувати кров. У дітей має бути 70 скорочень, а у неї було менш як 25. Це ще не критично, але будь-яка хвороба могла одразу ще більше вдарити по серцю, і дівчинку вже б ніщо не врятувало.
Це той випадок, коли рішення батьків щодо згоди на донорство було абсолютно свідомим. Вони, як лікарі, розуміли, що сина не врятувати, але він може продовжити жити в інших людях. І завдяки цьому рішенню, я сподіваюся, кількість згод на донорство органів в Україні збільшиться.
Слухайте також: Один донор забезпечив життя чотирьох людей, серед яких новинарка Громадського радіо
Ірина Заславець: В Україні є презумпція незгоди на донорство органів. Це означає, що без згоди людини або її рідних трансплантація відбутися не може. Кожен із нас має можливість висловити згоду на донорство. Для цього треба звернутися в один із центрів трансплантації. Це рішення можна міняти за життя, якщо людина передумає. Або, в разі смерті людини, лікарі запитують дозволу на трансплантацію органів у родичів. Якщо родичі кажуть «так», запускається процес включення цієї людини у базу донорів «Єдина державна інформаційна система трансплантації».
Є спеціальний алгоритм, яка визначає кому можуть дістатися органи цієї людини. В Україні є понад 30 центрів трансплантації. В списках очікування таких центрів люди, які потребують тих чи інших органів. Коли є донор, відбувається розподіл органів між цими центрами.
Територіальна близькість також є важливою. Органи «живуть» певну кількість годин. Наприклад, серце поза тілом, з моменту його вилучення до моменту поки воно заб’ється в грудях іншої людини, «живе» до 3 годин. Відповідно, відстань дуже важлива. Зі Львова, наприклад, в Одесу серце привезти за цей час нереально.
Органи можуть вилучатися не тільки в центрах вилучення органів. Це може відбуватися й в районних лікарнях. Також є варіант приїзду реципієнтів в лікарню, де є необхідний орган. Наприклад, Борис Тодуров, відомий український кардіохірург, здається, вже 7 сердець пересадив у Сумах. Хоча Суми не були в пілотному проєкті з трансплантації. Лікарі, які є представниками центрів трансплантації, можуть їздити в заклади, які центрами не є, та оперувати там. Особливо поширеною ця практика стала в період війни.
Ірина Заславець: Війна все ускладнила, звісно. Певна кількість центрів трансплантації не може розвиватися. Наприклад, у Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Одесі. Ми розуміємо, що там зараз пріоритети та потреби інші. Якби ми не мали війни, я впевнена, ми б мали більшу кількість операцій. Крім того, багато українців виїхали за кордон. Ну і звісно транспортування органів дуже ускладнилося. В умовах війни ми не можемо це робити вертольотами. Крім того, багато територій просто небезпечні для пересування.
Ірина Заславець: Нам потрібна можливість легко висловлювати згоду на донорство. Це планували зробити у додатку Дія. Якби не було повномасштабного вторгнення, ми б уже давно це мали. Це питання стоїть у черзі задач Мінцифри. Сподіваюся, найближчим часом це питання вирішимо.
Дуже важливо говорити про культуру донорства. Хоч як важко це робити в умовах війни. Наче не на часі. Зараз багато інших не менш важливих питань. Але тема донорства також дуже важлива. Закликаю усіх про це подумати, поговорити з рідними, вивчити тему донорства, розібратися з міфами, які є навколо неї. Це майбутнє нашої країни.
Якщо вам потрібна трансплантація органів,
можете звертатися до Першого медичного об’єднання Львова,
писати на сайт або у Фейсбук Українського центру трансплант-координації.
Або телефонувати на номер 080033003.
Читайте також: Два роки тому я і мріяти не могла про такі темпи трансплантації органів в Україні — Ірина Заславець
Нагадаємо, у липні 2023 року, 4-річний хлопчик з Рівного, якому діагностували смерть мозку, став посмертним донором для трьох дітей. Батьки дитини дали згоду на посмертну пересадку органів.
Дві нирки пересадили 12-річному хлопчику з окупованої частини Херсонської області. Понад 3 роки він чекав на трансплантацію та жив в Охматдиті. Печінку пересадили 15-річному хлопчику з Кіровоградської області. Пересадку серця 6-річній дівчинці виконали в Інституті серця МОЗ України.
Відомо, що торік в Україні пересадили 385 органів. З початку цього року уряд дозволив трансплантологам їхати зі спецсигналами. Тож вони тепер можуть швидше доставляти органи для пересадки. Це важливо, бо донорські органи мають певний визначений період функціонування за межами людського тіла. Тож, як зазначила у подкасті ГР Ірина Заславець, цьогоріч, станом на початок липня трансплантовано уже 257 органів.
Як розповіла у січні 2022 року в етері ГР Ірина Заславець, зміни в українському законодавстві щодо трансплантації врегулювали роботу лікарів, МОЗ прорахувало тарифи на такі операції. Трансплантації стали безоплатними для людей.
В Україні заборонений продаж органів.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS