Ілюстративне фото: Getty Images / ZMINA
6 грудня в Офісі президента повідомили, що до України повернули ще 8 дітей, яких депортували російські окупанти, або які опинились на тимчасово окупованих територіях. До процесу повернення були залучені також Катар та ЮНІСЕФ.
Говоримо про це з правовою аналітикинею Центру прав людини ZMINA Онисією Синюк.
Єлизавета Цареградська: Яким чином Катар опинився в цьому рівнянні? Чому саме він, і як саме якась країна може сприяти таким поверненням? Що на це впливає, як це відбувається?
Онисія Синюк: Тут все одно буде певний елемент невідомості для тих, хто не долучений до самого процесу. Ми повинні розуміти, що повернення відбуваються не на основі будь-якого офіційного юридичного механізму, а на основі політичних домовленостей. Відповідно, вибір країни також залежить саме від політичної мотивації.
Таких, як ми розуміємо, не дуже багато, тому що ті держави, які є союзницями України, вводять проти РФ санкції, і Росія сприймає їх як недружні до себе. Саме тому обирають такі держави, як Катар. І тут ще є політична воля цих посередників. Адже не кожна з тих країн, які не є прямими союзницями України й все ще мають певні відносини з Росією, погодяться на те, щоб бути посередницею в таких справах. Тому тут подвійний політичний інтерес.
Можуть бути різноманітні причини, мотивації для обміну як у Росії, так і у держави-посередниці. Якщо говоримо про мотивацію РФ, то тут, я думаю, потрібно не забувати про те, як вона позиціює проблему депортації дітей. Вона називає це рятуванням. Відповідно, такі повернення підвищують певним чином імідж Росії й показують, що вона нібито готова повертати дітей. Хоча це роблять ось абсолютно невеличкими групами у порівнянні з тим, скільки насправді дітей було депортовано.
Читайте також: Як Катар може сприяти поверненню дітей, викрадених РФ: пояснення експерта
Онисія Синюк: У нас немає доступу ні до запиту на повернення дітей, ні до відповіді на цей запит. Тому ми й не знаємо, на скільки дітей цей запит був.
Але ми повинні розуміти, що навіть понад 19 тисяч депортованих або примусово переміщених українських дітей — це не фінальна цифра, а лише та, про яку нам відомо. І на цю інформацію завжди можна спиратися як на той запит, який в нас є.
Тому коли ми говоримо про 8 повернутих дітей або будь-яку іншу конкретну цифру, то це, скоріш за все, ті, про яких нам відомо, щодо яких ми можемо надати конкретний запит, від якого набагато важче Росії відхреститися. Якщо ж ми робимо запит про те, щоб повернути всіх дітей, то тут РФ може маніпулювати й цифрами, і форматом повернення.
Читайте також: Читайте також: Росіяни часто не одразу депортують українських дітей до РФ, а спочатку переміщують між окупованими територіями — правозахисниця
Єлизавета Цареградська: Чи є механізм, згідно з яким ми можемо звертатися до країни чи інституцій із запитом на повернення депортованих людей, зокрема дітей?
Онисія Синюк: Такого чинного юридичного механізму, звичайно, не існує. Але не є проблемою розробити й впровадити його, і на основі нього далі займатися поверненням, яке було б, в ідеалі, не індивідуальним, не маленькими групами, а більш масштабним. Але при створенні такого механізму ми не можемо обійтися без політичної волі держав і організацій, які будуть до цього долучені.
Але це, на жаль, справа не одного дня. Потрібно узгодити моменти для того, щоб дійсно створити документ, який затвердить зобов’язання партнерів працювати над поверненням і форми, в яких вони можуть до цієї роботи долучатися.
Онисія Синюк: Повномасштабне вторгнення триває два роки, але російська агресія, в тому числі депортація українських дітей, відбувається протягом всіх десяти років окупації території України. Тому потрібно також пам’ятати й про дітей, депортованих раніше. Особливо про тих, які народилися вже під час окупації.
Варто розповісти про цю депортацію і надати інформацію про конкретну дитину. Тому що перший запит і проблема, які є в державних органів — це незнання про цифри й деталі щодо депортованих дітей. Адже коли в нас є конкретні дані, то ми можемо щодо конкретних дітей робити запит. Коли цього немає, то це є простором для маніпуляції з боку Росії.
Читайте також: Як дружина російського депутата викрала дітей з Херсона
Нагадаємо, укінці 2022 року РФ рапортувала про понад 700 000 українських дітей, які проживали на той час на території РФ. Це депортовані та викрадені діти. Їх вивозять нібито на оздоровлення або на відпочинок у таборах до тимчасово окупованого Криму, Росії чи Білорусі.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Володимира Путіна і Марії Львової-Бєлової через насильницьке вивезення українських дітей, що є ознакою геноциду.
Росіяни приховують злочини усиновлення українських дітей. Уповноважений президента України з прав дитини у 2014-2021 рр. Микола Кулеба зазначив, що станом на березень 2023 року стало важче знайти інформацію про викрадених українських дітей. Він зауважив, що не відомо скільки українських дітей перебуває зараз у Росії. Їх, за словами Миколи Кулеби, влаштовують або в сиротинець, або в якісь сім’ї. Їм надають не тільки статус дитини-сироти або позбавленої батьківського піклування, але й російське громадянство.
У червні 2023 року омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що депортовані українські діти перебувають у 57 регіонах Росії. Він сказав, що окупанти використовують дитячу працю та мілітаризують українських дітей. Тоді ж стало відомо, що російські окупанти використовують територію Білорусі для вивезення українських дітей.
Російські окупанти змінюють технологію депортації та викрадення українських дітей. Росіяни навмисно позбавляють людей на окупованих територіях батьківських прав і сприяють тому, щоб українських дітей «усиновлювали» громадяни РФ. Про це в ефірі ГР розповідав директор Інституту стратегічних досліджень та безпеки Павло Лисянський.
У травні 2023 року в Україну повернули 12 українських дітей, яких вивезли росіяни. Микола Кулеба сказав, що ця місія була дуже складною. Пізніше, 6 липня 2023 року у взаємодії з Уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем додому вдалося повернути двох незаконно вивезених українських дітей. Їхню маму, бойову медикиню, звільнили з російського полону ще торік у жовтні.
9 листопада стало відомо про повернення на територію України трьох дітей, яких викрали окупанти. Днем пізніше з тимчасово окупованого Криму в Україну вдалося повернути ще двох дітей.
19 листопада стало відомо, що Богдана Єрмохіна, якого у 2022 році російські окупанти незаконно депортували з Маріуполя, а потім ще й видали повістку, вдалося повернути в Україну.
За офіційною статистикою ООН, Росія під час повномасштабної війни проти України насильно депортувала 2,8 млн українців, з яких ідентифіковано майже 20 тис. дітей.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі