Тетяна Дуднік: Розповіді про те, що у СРСР нібито «найкраща» медицина є міфом. Радянська реформа охорони здоров’я почалася у 30-роках минулого століття. Вона була спрямованою на те, щоб створити багато ФАПів та лікарень. Найбільше лікарень було після Другої світової війни. Так союз хотів показати Заходу, що раптом спалахне нова війна, то він швидко відновить сили й солдати знову підуть у бій.
Хоч лікарень було і багато, вони були переповнені, люди лежали й у коридорах. Людей часто госпіталізовували без жодних показань. Інколи вони самі лягали у лікарні, щоб трохи перепочити та поїсти.
Коли на Заході одноразові голки та шприці почали випускати ще з 1961 року, в СРСР вони з’явилися лише у 90-х.
Медицина була аморальною: у 20-х роках минулого століття радянська влада почала застосовувати проти інакодумців репресивну, каральну психіатрію.
Читайте також: «У павутинні безуму»: як відроджується радянська каральна психіатрія в сучасній Росії та анексованому Криму
Медицина була не зовсім безоплатною. Медбюджет формувався із податків усіх робітників. Часто через таку «безоплатність» ставлення до людей було формальним, подекуди хамським.
Радянська влада тримала усіх за залізною завісою. Медики не були винятком. Вони не мали змоги перейняти передовий досвід своїх іноземних колег. Один із наших підписників розповів про нейрохірурга, який виїжджав у 70-ті роки за кордон.
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS