Vesti
Гість — головний редактор Defense Express Олег Катков.
Олег Катков: Питання взагалі, чи є Білорусь окремим міжнародним суб’єктом, чи є окремою державою, чи є просто білоруським федеральним округом РФ? Тут важливий аспект: якщо навіть ядерна зброя досі не розміщена у Білорусі (а я думаю, що це вже сталося, об’єктивно), то це лише питання часу. Тому що насправді там уже зробили усе необхідне, щоб розмістити заряди.
На додаток, Білорусь ще взимку отримала засоби доставки ядерних боєприпасів. При цьому, порушивши фундаментальні безпекові договори. Узимку Міноборони Білорусі офіційно повідомило про отримання та постановку на озброєння оперативно-тактичних комплексів «Іскандер» (це балістична ракета з дальністю понад 300 кілометрів, а вони декларують — до 500 км). І це порушення договору про нерозповсюдження ракетних технологій.
Чому Україна досі отримує, наприклад, ракети дальністю до 300 кілометрів? Тому що є така правова міжнародна норма. Передача до Білорусі «Іскандер» повністю її нівелювала. Другий аспект: вони також продемонстрували те, що «Іскандер» йде з крилатою ракетою Р-500. А ця ракета свого часу знищила договір РСМД щодо ліквідації ракет малої та середньої дальності. Її дальність становить щонайменше півтори тисячі кілометрів. Припускаю, що ядерна зброя вже була розміщена (в Білорусі — прим. ред.) до цього, і це просто офіційне повідомлення.
Олег Катков: Насправді від того, розміщена чи ні ядерна зброя у Білорусі, безпекова ситуація у Європі змінюється мало. По-перше, тому що, де може розмістити Білорусь ядерні та інші бомби, бойові частини у ядерному виконанні до «Іскандера»? На складах зберігання, відповідних базах зберігання, які дісталися Білорусі з часів СРСР, розташовані, скажімо так, ближче до західних кордонів Білорусі. Бо тоді кордон з НАТО проходив між Німеччиною, і там було 800 кілометрів.
Зараз усі гіпотетично можливі бази зберігання ядерного озброєння у Білорусі є на відстані 40-80 кілометрів: або від кордону країн НАТО, або від майбутнього кордону НАТО, України. Тобто воно є просто у зоні ураження тактичного озброєння. Такого, наприклад, як «HIMARS», як високоточного снаряда «Excalibur».
Не говорячи про тактичні крилаті ракети, які запускають винищувачами, навіть не ракетоносіями якимось, а стелс-бомбардувальниками B-2.
От просто в F-16 підіймається, запускає ракету «JASSM», і вона чудово пробиває сховище, і нічого там вже немає в цьому сховищі, і навіть радіація залишається у ньому.
Тому що у випадку потреби усі ці боєприпаси знищуються. Ракеті летіти до НАТО ближче, при чому значно дешевшій ракеті.
Читайте також: Контрольований розпад Росії зніме всі ризики щодо ядерної зброї — Валерій Пекар
Олег Катков: Насправді ця розмова стосовно розміщення ядерної зброї. Спочатку йшлося про бомби вільного падіння. Була розмова Путіна та Лукашенка, яка нагадувала розмову деменції з маразмом.
Тому що вони не могли просто банально узгодити, який саме літак буде пущений в дію, вони його плутали, називаючи то Су-35, то Су-25. Потім з’явилось припущення і вже там офіційні державні ЗМІ якось намагались сформулювати, що мова буде йти про спеціалізований (певною мірою) фронтовий бомбардувальник Су-24, який у радянські часи призначався до цієї задачі. Але в результаті, дійсно, Білорусі, на допомогу із РФ адаптували під носії звичайних ядерних бомб вільного падіння штурмовики Су-25.
І це перетворило цю машину на одноразовий засіб. Йдеться і про техніку, і про пілота. Цю машину сконструювали у Радянському Союзі не як носія тактичної ядерної зброї, тому що це дозвуковий штурмовик. Ну, ось це результат розмови деменції з маразмом, яка була.
Олена Новікова: Якщо гіпотетично уявити, що Лукашенку примарився наступ рептилоїдів з країн Балтії, він віддає наказ бити по Вільнюсу ядерною бомбою. Що має відбутися далі, упродовж якого часу і що робитиме Північноатлантичний Альянс у цій ситуації?
Олег Катков: Ну, тут, відносно, доволі гіпотетична ситуація, він віддає команду бити, наприклад, штурмовиком «Су-25».
Ну, підіймається штурмовик «Су-25» і торохтить десь на швидкості 650 км на годину до кордону з Литвою, де його одразу збивають. На цьому історія завершується.
Олена Новікова: А що з боєголовкою при цьому буде? Вона на землю впаде чи вибухне десь?
Олег Катков: Вона впаде на землю і може при цьому розсипатись. Ядерного вибуху не буде, тому що для ядерного вибуху необхідно провести доволі складний насправді момент ініціації, який перетворює радіоактивний матеріал, який міститься у цьому спеціальному боєприпасі, дозволяє зробити ядерний вибух. Це мають бути дуже синхронізовані аспекти, і це складно.
Тобто, якщо просто бомба впаде, вона може розсипатися, буде невелике зараження реактивним матеріалом невеликої території, і на цьому все. Тобто, ядерного вибуху від того, що бомба навіть була просто пошкоджена, якщо в неї там уламок вирізався, не буде.
Читайте також: Лукашенко хоче використати ядерну зброю як «амулет» від міжнародного тиску — Шрайбман
Нагадаємо, Лукашенко 9 червня на черговій зустрічі з Путіним у Росії обговорили розміщення ядерної зброї у Білорусі, одразу ж після того, як 7 – 8 липня завершиться підготовка споруд для неї.
Напередодні, 25 травня 2023 року, у Мінську відбулася двостороння зустріч білоруського міністра оборони Віктора Хреніна та російського Сергія Шойгу. Вони підписали угоду про порядок розміщення російської нестратегічної ядерної зброї у сховищі в Білорусі, рішення про її застосування лишається за Росією.
22 червня 2023 року президент Зеленський зробив заяву щодо ймовірного теракту на ЗАЕС: «Щойно була доповідь нашої розвідки та Служби безпеки України. Розвідка отримала інформацію про те, що Росія розглядає сценарій терористичного акту на Запорізькій атомній станції – терористичного акту з викидом радіації. Вони все підготували для цього», – зазначив Зеленський.
У Міністерстві охорони здоров’я поінформували, як підготуватися до можливих надзвичайних подій на ЗАЕС мешканцям 50-кілометрової зони навколо станції.
Старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки АЕС НАН України Олена Паренюк повідомила ГР, що сценаріїв розвитку подій на ЗАЕС «дуже багато»: від мінімального витоку радіоактивних речовин до розплавлення активної зони 5 енергоблоку та витоку радіоактивних речовин назовні. Радіобіологиня також заявила, що усі реактори зараз зупинені, тому величезних наслідків, які можна порівняти з Чорнобилем, не буде.
Тімоті Снайдер, професор історії Єльського університету, автор книг про фашизм, тоталітаризм та історію Європи вважає, що «за рік після вторгнення Росії Україна зменшила ризик ядерного конфлікту в усьому світі, а найважливіше, що зараз потрібно сказати про ядерну війну, це те, що вона не відбувається».
Політолог Петро Олещук вважає, що Україна робить все, щоб розв’язати проблему ЗАЕС, а Росія продовжує погрожувати Європі. Він вважає, що міжнародні інституції нічого зробити не можуть і не дуже хочуть.
Петро Бурковський, виконавчий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, вважає, що якщо світ йтиме на поступки, то ядерний шантаж Путіна не закінчиться ніколи.
Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков повідомив ГР про те, що російський ядерний шантаж — це безпрецедентна подія в історії.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS