Для них люди — це інструмент пропаганди: історія цивільного заручника Олега Богданова
8 год тому
Що просив Путін у Сі Цзіньпіна в Китаї. Розповідає Артур Харитонов
Інтерв'ю
Президент громадської організації «Ліберально-Демократична Ліга України» Артур Харитонов аналізує візит Путіна до Китаю.
Ведучі1
Гості1
Путін та Сі Цзіньпін. Ілюстративне фото
У Пекіні пройшли переговори президента РФ Путіна і його китайського колеги Сі Цзіньпіна.Спершу Путін виступив на третьому Міжнародному форумі «Один пояс, один шлях», а потім почалися переговори з китайським лідером, повідомляють російські пропагандистські ресурси.
Сі Цзіньпін заявив, що РФ і КНР неухильно поглиблюють політичну взаємодовіру і підтримують щільну стратегічну взаємодію. Він також сказав, що лідери Росії та Китаю налагодили «теплі ділові відносини та міцну особисту дружбу».
Про гостей Міжнародного форуму «Один пояс, один шлях»
Артур Харитонов: Інтереси комуністичної партії Китаю – шкідливі та непотрібні для демократичного світу. Інфраструктурні пропозиції КНР суперечать цінностям G7 та ЄС. Китай надає гроші на нетранспарентні проєкти та впливає на корупцію країн, до яких вони залучаються. Європа бачила погані прецеденти в Чорногорії, Сербії та Угорщині. Лідери останніх двох держав були присутні на форумі «Один пояс, один шлях». Йдеться про Віктора Орбана та Александра Вучича. Решта країн відмовляється від цих ініціатив, бо вони закінчуються кризами, дефолтами. ЄС вважає цей проєкт експансивним.
Китай став першою країною у світі, яка направила свого посла до талібів. Чому так відбувається? КНР від початку нинішньої кризи в Афганістані була за кулісами цього процесу. Пекін неабияк зацікавлений, щоб проєкт щодо «Одного шляху» проходив вздовж Афганістану. Нині ключовим стейкхолдером в утриманні талібів є саме Китай. Для Сі Цзіньпіна відкрився новий шлях, який був раніше йому закритий.
Про проєкт «Один пояс – один шлях»
Артур Харитонов: Мова йде про шлях, який буде проходити від Китаю через: Афганістан, Пакистан, Іран, Ірак, Сирію. Вони хочуть збудувати торговельні шляхи для збуту китайських товарів до Африки та Європи. Західна частина демократичного світу досі залежить від виробленої в Китаї продукції.
Нещодавно Сі Цзіньпін зустрічався вперше за 11 років з Башаром Асадом, а також із Ніколасом Мадуро (президент Венесуели). Всі ці маргінали планують розбудовувати шлях. Це й повʼязано з атакою ХАМАСу на Ізраїль. Варто розуміти, що ключова альтернативна продемократична торгова артерія від Індії до Саудівської Аравії мала б прямувати до ізраїльських портів. Китаю це дуже не подобалось. Якщо Пекін матиме підтримку талібів, то зможе розбудувати свої залізниці.
Читайте та слухайте також: Сергій Данилов: Ми недооцінюємо ворога, а він активно модернізує сполучення Криму з Херсонщиною
Паралельний маршрут
Артур Харитонов: Китай будує також інший паралельний шлях через Арктику. По суті, Москва продала Пекіну Арктику з можливістю будівництва військових об’єктів на території Камчатки, Чукотки, Мурманської області. Ми розуміємо, що вони не заявляють про те, що це будуть нові китайські порти для шляху. Але американська розвідка та аналітики кажуть, що будь-який китайський цивільний об’єкт насправді створюється з військовою метою.
КНР шукає нові шляхи через Пакистан, Іран, Афганістан та Арктику. Це питання проєктів найближчого майбутнього від 5 до 10 років. Північна Америка та Європа має великий товарообіг з Китаєм. Через Арктику ці логістичні шляхи скорочуються ледь не на половину.
Крига в арктичних водах щоденно тає, тому зʼявляються нові ділянки. Через 10 років льодовиків може не бути, а там плаватимуть кораблі довкола багатих на золото, нафту та інших природних ресурсів територій. Китай хоче швидко переправляти свої товари з умовної Камчатки до Норвегії, Великої Британії чи південної Європи, не заходячи в Середземне море. У всьому цьому є й інша мета. Пекін не лише хоче торгувати, а ще й в майбутньому створити логістику для війни.
Генрі Кіссінджер шкодить демократичним традиціям
Артур Харитонов: Генрі Кіссінджер надав пропозиції США визнати Китай в 70-х роках. Раніше цього не робили, бо визнавали Китайську республіку, яка розташована у Тайвані. Американці зробили країну-фабрику, яка мала забезпечувати демократичний світ. Але держава ця розрослась і стала агресоркою. Китай ніколи не був миролюбним. Це завжди була імперія, яка знищувала інші народи. Це та сама Росія, але з трішки іншою філософією.
Читайте також: Байден про Китай: «Коли погані люди мають проблеми, вони роблять погані речі»
Проблема китайського проєкту
Артур Харитонов: У 2013 році Янукович намагався розвернути Україну в бік Китаю. Тоді Сі Цзіньпін тільки анонсував програму «Один пояс, один шлях». Президенту-втікачу хотілось мати таку програму в державі, але ці інвестиції шкідливі. Щобільше, такий проєкт руйнує державність, бо країни стають залежними від Китаю.
Для прикладу візьмемо Шрі-Ланку, яка зараз в жахливому стані. Там проходять численні протести, є проблеми із судами, купа боргів. Країна почала трошки відновлюватись лише після того, як їй допомогли Японія, Франція, Індія. Китай майже вбив цілу державу своїми інвестиціями та підходами. Тому така програма має бути в Україні на національному рівні заборонена.
Чого шукає Путін у Китаї?
Артур Харитонов: Російський президент шукає величезних грошей, які утримуватимуть державу та армію. Йдеться про зброю, техніку та ресурси для існування. Кремль розуміє свою підпорядкованість Пекіну. Це не про окупацію Китаєм російських земель, а про контроль владної системи. Сі Цзіньпіну байдуже, хто керуватиме Росією. Він інвестує саме в систему, яка йому подобається. Для нас це погано, бо китайці витрачають гроші значно швидше, ніж наші союзники.
Читайте також: Навіщо Львова-Бєлова організовує пресконференції для іноземних журналістів. Розповідає юристка
Як повідомляло ГР, востаннє Путін був у Китаї на початку лютого 2022 року. Там він зустрівся, уперше за три роки, з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. За підсумками зустрічі сторони випустили спільну заяву.
Заяву опублікували на сайті президента РФ — вона стосувалася вимог Росії до країн Заходу на тлі загрози вторгнення російських військ в Україну.
Напередодні цього візиту, під час пресконференції з президентом Угорщини Віктором Орбаном, Путін заявив, що вважає, що після вступу в НАТО Україна спробує повернути окупований Крим за допомогою військових операцій і тоді «РФ доведеться воювати з усім Альянсом».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
