Тетяна Курманова
Скарги на обмінники досі є, але їхній обсяг значно зменшився — Данило Гетманцев
Інтерв'ю
Як змінилася ситуація з обміном зношеної валюти? Розповідав Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Ведучі1
Гості1
Данило Гетманцев: Скарги на обмінники продовжують надходити, але їхній обсяг значно зменшився. Банківські установи, можна сказати, повністю скоригували свою поведінку відповідно до нормативних актів Національного банку України. Небанківські фінансові установи також досить істотно покращили свою роботу. Тому скарги ще є, але вони вже не такі масові, як були ще місяць тому. Ситуація змінюється на краще. Хоча до кінця ще не вирішена. Ще очікуємо заходів притягнення до відповідальності порушників від Нацбанку та правоохоронних органів.
Процедура накладання штрафу досить проста. Якщо людині відмовили у прийманні валюти або вимагають додаткову комісію, вона скаржиться на гарячу лінію Нацбанку або електронну пошту. Факт відмови фіксується на камеру, вони є в кожному банку чи обміннику. Нацбанк розслідує це правопорушення та вживає заходів.
- Порушував весь ринок. Чи були порушення з боку державних банків? Так, були. Нацбанк зараз займається розслідуванням цих порушень. Впевнений, ми впораємося з цим. Можна констатувати, що градус напруги на готівковому ринку спадає.
Як працює операція інкасо?
Данило Гетманцев: Операція інкасо полягає в тому, що, наприклад, розірваний навпіл долар вони не можуть обміняти в Україні, їм треба це робити в Федеральній резервній системі США. Для цього цей долар їм треба туди доставити. Це вимагає певних витрат. Тому за такий обмін передбачається комісія. До того ж обмін такої купюри не буде миттєвий. У людей такий процес не викликає обурення. Всі це розуміють. Якщо ж на купюрі якась цяточка, пляма чи незначне пошкодження, вона має обмінюватися за оголошеним наперед курсом. Не має бути ніяких додаткових оплат.
- Все, що молодше 1914 року та відповідає ознакам зношеності, має прийматися на обмін без будь-яких обмежень.
Нацбанк детально роз’яснив, які купюри мають обмінюватися без жодних обмежень.
Покарання за порушення
Данило Гетманцев: Перевірки все ще тривають. Це не швидка процедура. Поки ніхто з банків або обмінників ліцензію не втратив. Нацбанк повною мірою забезпечує невідворотність покарання порушників.
Щоб розв’язати проблему «банкнотної сегрегації» не треба вигадувати велосипед. Невідворотність покарання за порушення закону — це рішення. Так само як і в будь-яких інших відносинах. Якщо порушник бачить, що його за порушення ніхто не притягає до відповідальності, він буде це робити. Якщо Нацбанк буде виконувати свою пряму роботу, ринок дуже швидко отямиться та буде виконувати норми закону. Ніхто ж не просить робити щось понад. Просять просто дотримуватися чинного законодавства. Ми вже бачимо, як ринок реагує — позитивно. Передбачаю, що найближчими тижнями ситуація буде вирішена.
«Дефіциту валюти немає»
Данило Гетманцев: Дефіциту готівкової валюти в Україні немає. Ситуація склалась через неринкову поведінку обмінників і комерційних банків, які почали заробляти додаткову маржу на обміні зношених купюр. Кожен бізнес шукає можливості додаткового заробітку. Якщо його не контролює держава, він виходить за межі закону в пошуках цього заробітку. Так сталося у нас внаслідок недобросовісної поведінки обмінників і банківських установ, які почали додатково заробляти на цій комісії за обмін начебто зношених купюр. Проблему вони створили самі. Просто по-бандитськи. І за розв’язання цієї проблеми почали з людей брати гроші.
- Як тільки обмінники та банки почнуть приймати будь-які купюри без обмежень, як це передбачено законом, проблема відпаде сама собою. Вона штучна.
Чому в Україні існує тіньовий ринок?
Тетяна Курманова: Чому в Україні процвітає нелегальний продаж кави?
Данило Гетманцев: Ринок кави — не унікальна ситуація для України. На жаль, у нас переважна більшість ринків перебувають в тіні на дуже великий відсоток, від 30 до 50%. І це проблема нашої всієї тіньової економіки, коли 30-50% працює у тіні й не сплачує податки до бюджету, відповідно порушує права споживачів.
Коли ми говоримо про тіньову економіку, то ми говоримо про торгівлю. Продаж товарів «у чорну», не сплачуючи до бюджету, не видаючи чек споживачу, порушуючи права споживача. До певного моменту це сприймалось суспільством нормально, але коли у країні війна і ми на армію шукаємо і рахуємо кожну копійку, то миритись з тіньовою економікою ми не маємо ані морального права, ані фінансової можливості.
- Я підтримую позицію президента Зеленського, який поставив чітку задачу щодо боротьби з тіньовою економікою. Ми маємо це робити. Починаючи з кави, закінчуючи будь-якими іншими товарами.
В цьому є два великі напрями:
— митниця, бо ми маємо велику долю сірого імпорту;
— фіскалізація.
Сьогодні для того, аби бути рентабельним, бізнеси вимушені вивчати та впроваджувати практики з ухилення оподаткування, працювати «в сіру» або «у чорну». Бо якщо він буде працювати «в білу», він просто не буде рентабельним. Це жахлива ситуація. Ми не повинні толерувати й миритись із можливістю реалізації в Україні будь-чого тіньовими способами — це неприпустимо для країни ЄС. Боротьба з тінню — це завдання № 1 на нашому внутрішньому фронті.
- Підвищення ціни на каву через боротьбу з контрабандою не буде.
Читайте також: Нацбанк хоче максимально наситити ринок доларом, щоб не було проблем з обміном — Василь Фурман
Нагадаємо, останні кілька місяців обмінники та банки не приймали пошкоджені та старі доларові банкноти. Тоді Василь Фурман в ефірі Громадського радіо наголошував, що Нацбанк України забороняє обмеження щодо банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом відповідної іноземної держави, з якою здійснюють валютно-обмінні операції. За інформацією офіційного Бюро гравіювання та друку США, банкноти всіх доларів США, що випускала Федеральна резервна система з 1914 року по теперішній час, є законним платіжним засобом. Незалежно від того, коли вони були випущені. Тобто банкноти, випущені в 1996 році, наприклад, є законним платіжним засобом. Громадяни та громадянки України не повинні боятися купувати їх.
Національний банк України посилив вимоги до банків та небанківських обмінників через масові випадки відмови приймати у громадян старі чи зношені доларові банкноти. Про це повідомила пресслужба держрегулятора. Нацбанк скасував вимоги щодо частково пошкоджених банкнот. У цих вимогах містився опис зношених банкнот або банкнот, які мали плями, потертості, штампи тощо, але які банки та небанківські обмінники все одно були зобов’язані приймати у клієнтів.
У Нацбанку пояснили, що всі банкноти іноземної валюти, справжність яких підтверджена з використанням лічильників та детекторів, повинні прийматися до обміну. Це виключає вплив «людського фактора» на визначення ступеня зношеності банкноти.
Таким чином, НБУ заборонив банкам та небанківським обмінникам відмовляти клієнтам в обміні іноземної валюти, справжність якої підтверджує спеціальне лічильне обладнання.
Василь Фурман в ефірі Громадського радіо уточнив поняття зношеності. Зношені долари — це:
- розірвані, розрізані;
- з пошкодженими чи оптично зміненими елементами дизайну та захисту;
- видаленими цифровими чи текстовими позначеннями номіналу, портрета;
- зі змінами первісного кольору паперу або зображень;
- з локальним забрудненням, загальна площа яких перевищує половину банкноти.
До цього у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує запровадити адміністративну відповідальність за відмову або обмеження у здійсненні валютних операцій.
Читайте також: Долари — це лише засіб збереження статків, більш прибуткові — облігації внутрішньої державної позики — Василь Фурман
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
