Єлизавета Цареградська
Близько половини українців живе у радянських будинках — архітектор Олег Дроздов про модернізацію забудов
Інтерв'ю
Говоримо про радянські будівлі, їхню реконструкцію, головні питання при їхній модернізації та про досвід європейських країн у цій сфері з Олегом Дроздовим.
Ведучі1
Гості1
Гість — архітектор, співзасновник Харківської школи архітектури, співзасновник урбаністичної коаліції для України «Ro3kvit» Олег Дроздов.
Про спадщину радянських забудов в Україні
Олег Дроздов: Мені здається, що майже половина українців користуються житлом радянської забудови. Ми бачимо, що міське населення зростало якраз після Другої світової війни шляхом розбудови мікрорайонів, і ця спадщина дуже велика, тож, я думаю, що десь половина нашого населення живе в будинках, збудованих у 60-80-х роках минулого століття.
- Для багатьох людей, які мешкали в комунальних квартирах і бараках, у той час такі забудови були певним соціальним ліфтом і покращенням життєвих стандартів.
Якщо говорити про планування, про простір, то, як на мене, він більше має моральне старіння. Негативних конотацій більше, ніж якості планування цих квартир.
Також ми звикли жити в трохи більшому просторі. І така тенденція в усій Європі: кожна родина, кожна людина має набагато більше квадратних метрів, ніж раніше. У Нідерландах ця пропорція виросла вдвічі за останні 20-30 років.
- Технічно я не бачу критичних кондицій у радянських будівлях.
Є іноді проблеми з покрівлею, дахом, майже 100% будинків мають проблеми з інженерною інфраструктурою (каналізації й інші мережі в дуже поганому стані).
- Але, як на мене, ця спадщина цілком може бути реконструйована достатньо, змінюючи якість і розуміння, чим це може бути.
Про реконструкцію радянських забудов
Олег Дроздов: Багато прикладів ми можемо побачити в Німеччині, особливо в Східній Німеччині, де була велика радянська спадщина. Так само й в Нідерландах, а також відомі приклади реконструкції у Франції. Багато напрацювань також є у шведів — вони системно реконструюють спадщину 50-60-х років, перетворюючи соціальні будинки на те, що має назву «Passive House» — будинки, які дають можливість майже не використовувати зовнішню енергію й користуватися мінімальними ресурсами.
- Думаю, нам потрібно знижувати поверховість. Не тільки з точки зору безпеки, а й для будівництва спільнот.
Дуже важливо, щоб спільнота, яка належать до певного під’їзду, чи до того, що має в Європі назву «дім», яка взаємодіє по вертикалі, була обмеженої кількості, щоб вона могла формувати певний соціальний договір.
Також на перших поверхах мають бути сервіси, які дають можливості розбудовувати малий бізнес і зробити альтернативу поїздок до супермаркету на автомобілі. Це також про побудову не автомобільного суспільства.
Читайте також: «Хрущівки» та «панельки»: що з ними робити?
Наскільки реально модернізувати все радянське надбання
Олег Дроздов: Це має бути довгострокова релокація майже половини нашого суспільства. Це дуже масштабно.
- Якщо ми говоримо, скільки збудованого є проблемним, то це дуже багато, це непомірні гроші. Але ми маємо це робити, маємо починати вже зараз і говорити про це, планувати.
Ми бачимо, що такі країни як Польща реконструювала вже половину своїх забудов, і вона на шляху до повної реконструкції.
Це робота на десятиліття. Але головне питання — які форми власності мають мати ці будівлі? Для ефективного впровадження реконструювання, я вважаю, ми маємо реприватизувати ці будівлі.
- Ці будівлі мають бути викупленими, а після цього вже реконструйовані. Вони мають стати міським орендним житлом, соціальним житлом. Я не дуже бачу можливості все це реконструювати, коли будівлі приватизовані. Розв’язання цього питання, як на мене, найбільш проблемне.
Читайте також: Хочемо зібрати усі проєкти відбудови України на єдиній платформі: Олексій Дорогань про систему DREAM
Нагадаємо, у Києві планують реконструювати застарілі житлові квартали. Відповідний проєкт рішення торік у липні підтримала профільна комісія Київської міськради.
Тоді ж повідомляли, що проведення інвентаризації перед початком програми обійдеться у 25 мільйонів гривень. Її початок можливий вже наступного року. Все буде залежати від наповненості держбюджету. У пілотний проєкт програми мали ввійти 15 кварталів із різних районів Києва.
Загалом у Києві, за результатами аналізу Інституту Урбаністики та Київського національного університету будівництва та архітектури, є 264 квартали й мікрорайони, окремі групи застарілих будинків, з них — 31 квартал, де переважає забудова історичного типу та «сталінки», 6 кварталів, забудованих спорудами барачного типу та 22 мікрорайони, утворені переважно п’ятиповерховою панельною забудовою першого періоду індустріального домобудування.
Саме їх планують реконструювати під час реалізації проєкту Програми комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у Києві.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
