Цифровізація — це не лише про державні органи, а й про якість життя кожного українця — Тетяна Приходько

Гостя — Тетяна Приходько, аналітикиня Міністерства цифрової трансформації України, керівниця проєкту Індекс цифрової трансформації громад України.

Тетяна Приходько: Перед тим, як ми почали напрацьовувати цей індекс, у нас вже існував інший індекс, який був присвячений оцінці діяльності офіційних посад, а саме заступників голів обласних військових адміністрацій. Ми намагалися визначити нашу основну структуру як ми можемо розвивати цифрову трансформацію в регіонах України. Коли ми говоримо про громади, маємо розуміти, що їх понад 1400. Вони всі різні. Має бути певна методика. Наша команда аналізувала міжнародний досвід: ізраїльський, австралійський, європейські. І ми побачили, що немає єдиної уніфікованої методики як можна оцінювати цифрову трансформацію.

На основі наших досліджень ми розробили індекс, який складається з 5 блоків:

• цифрова економіка;
• цифрові послуги;
• цифрова інфраструктура;
• цифровізація в органах місцевого самоврядування;
• розвиток цифрової грамотності серед населення України.

Мета проєкту

Тетяна Приходько: Подібний проєкт робиться вперше. Основну його мету можна розділити на дві частини.

1. Нам потрібно знати «середню температуру» ситуації всередині країни. Щоб бути справді цифровою державою, потрібно всі національні проєкти реалізувати на локальному рівні. А оцінки наскільки все забезпечено ми не маємо. Громада може використовувати ці дані як аналіз того, з чим у них є проблеми, а з чим все в порядку. Це інструмент для подальшого планування. Це допоможе і в залученні інвестицій.

2. Культура даних. З даними треба вміти працювати. Це про цифрових лідерів і лідерок, які мають вміти працювати з даними та комунікувати з громадськістю. Це дуже важливо.

• Цифровізація — це не лише про державні органи. А і про якість життя кожного мешканця.

Як працює проєкт?

Тетяна Приходько: Ми розробили два індекси. Базовий складається з понад 60 індикаторів, які дозволять нам оцінити найперший рівень цифровізації. Там є чіткий перелік показників, одиниць вимірювання. Громади вже отримали ці таблиці та готують їх для нас. Другий індекс — розширений. Він для великих громад. Вони так само будуть заповнювати ці дані.

В кінцевому результаті ми зможемо побачити рівень цифрової зрілості в кожній громаді. Таких рівнів 5: від стартового до трансформаційного. Громада зможе набрати загальний бал від 0 до 100%. За результатами, ми зрозуміємо на якому рівні є кожна з громад. Також кожна з громад зможе подивитися свій результат. Не буде рейтингу, але інформація буде доступною.

• Для нас це інструмент об’єднання.

Чи впливає війна на рівень цифровізації України?

Тетяна Приходько: Ми напрацьовували цей індекс впродовж війни. Мали пілотні громади, щоб подивитися чи працює наша метрика. Перший блок індикаторів містив близько 100. Зараз їх 78. Ми зрозуміли, що не всі показники можуть спрацювати. Десь, наприклад, немає нормативно-правових актів. Є показники, які складно верифікувати. Громади, які зараз перебувають в зоні активних бойових дій або під окупацією, не заповнюють цей індекс. Громади, які вийшли з окупації, можуть заповнювати лише базовий індекс. Ми не можемо від них зараз вимагати потужностей.

Тетяна Курманова: Як заохотити громади долучатися до проєкту?

Тетяна Приходько: Ми відкриті. Ми вже провели сесії з 21 областю, де зустрілися з усіма громадами. Пояснили що таке індекс і як він працює. Ми говоримо про нову культуру. Культуру взаємоповаги та підтримки. Також ми плануємо нагороджувати громади за активну участь в проєкті. Але зараз на перед не забігаємо. Зараз важливо проєкт реалізувати. Про результати будемо говорити пізніше.

• Над методологією проєкту працювала команда Міністерства цифрової трансформації України за підтримки швейцарсько-української Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа. Експертну підтримку та методологічний супровід концепції Індексу цифрової трансформації громад України забезпечила компанія «Делойт». Також фахову консультацію ми отримували від однієї з найкращих консалтингових компаній світу. Для держави цей проєкт не несе витрат.

---

Читайте також: Цю електронну послугу треба добре продати: Олександр Бондаренко про е-резидентство

---

Більше про проєкти Мінцифри

Перед початком війни застосунок «Дія» мав близько 16,5 мільйонів користувачів. Станом на червень 2022 року ця цифра виросла до 17,5 мільйонів. Про це в ефірі Громадського радо розповів Мстислав Банік, керівник із розвитку електронних послуг у Мінцифрі, який керує багатьма процесами у «Дії».

У березні 2022 року глава Мінцифри Михайло Федоров повідомив про те, що разом із Дія.TV, де можна дивитись марафон з новинами, стало доступне радіо, навіть якщо у місті звичайні радіостанції не працюють.

Раніше голова уряду Денис Шмигаль розповів, що освідчення ветерана війни або постраждалого учасника Революції Гідності можна буде отримати через застосунок «Дія». Електронне посвідчення прирівнюватиметься до паперової книжечки.

У додатку «Дія» можна подати річну декларацію фізичної особи-підприємця для 1, 2 та 3-ї груп.

З лютого 2023 року українці можуть подати заяву на реєстрацію шлюбу через портал «Дія». У застосунку можна обрати формат, час та зал проведення церемонії.

В ефірі ГР Мстислав Банік, керівник із розвитку електронних послуг у Мінцифрі, сказав, що станом на червень 2022 року понад мільярд гривень на армію зібрали виключно через додаток «Дія».

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS