facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«У нас бюджетне навчання медиків — це така собі форма кріпацтва» — Іван Черненко

Інтерв'ю

Про інцидент у Львівському медуніверситеті, проблеми розподілу на інтернатуру та як їх можна вирішити говоримо з лікарем-анестезіологом Іваном Черненком.

«У нас бюджетне навчання медиків — це така собі форма кріпацтва» — Іван Черненко
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 8 хвилин

Гість подкасту — лікар-анестезіолог автор книжки «Сміх у кінці тунелю. Нотатки українського анестезіолога» Іван Черненко.

20 червня він на своїй сторінці у Facebook опублікував побажання/вимоги студентів одного з медичних університетів, що стосуються необхідних змін до розподілу на інтернатуру. Основною проблемою медик визначив несправедливість такого розподілу для бюджетників.

Наступного дня, 21 червня, завдяки публікаціям лікаря Романа Штибеля, в мережі поширився скандал у Львівському національному медичному університеті (ЛНМУ) ім. Данила Галицького. Під час розподілу випускників на інтернатуру звучали сексистські жарти й насмішки з прізвищ студентів. Студенти та медики були обурені поведінкою ректора університету Бориса Зіменковського.

Окрім того, студенти мають претензії до самого розподілу, який проводився у навчальному закладі. Так, студентка Марія Грищук повідомила про раптові появи та зникненнях місць на інтернатуру та невчасне донесення інформації до випускників, а також на недотримання керівництвом вишу наказів МОЗ. За її словами, під час комісії з розподілу студентам не давали поставити питання, а мікрофони відключали.

Про інцидент в ЛНМУ та проблеми розподілу на інтернатуру

Іван Черненко: Я абсолютно не здивований цією ситуацією. Мені здається, що будь-який медик України, який навчався в українських вишах, побачивши це відео, нічому не здивується, тому що нічого нового в ньому немає.

  • Повага до студентів, до їхніх мінімальних людських прав відсутня в українській вищій медичній освіті.

Тобто це «нормальне» явище. Проблема набагато глибша, і мені б не хотілося зміщувати фокус з головного, з того, що сам розподіл є несправедливим, неадекватним, і в майбутньому, в ідеалі, він взагалі мав би зникнути. Тому що лікар не кріпак і за нього держава не може вирішувати, де йому працювати, ким йому працювати, і як йому працювати. 

А те, що там зверху на все це ще надсилається сексизм з боку ректорів, неповага до студентів, то це абсолютно совкова річ, яка існувала завжди. Так, це, звісно, погано і з цим треба щось робити.

Вікторія Єрмолаєва: Якщо говорити глибше про проблему, то як розподіл на інтернатуру дійсно відбувається просто зараз, і що варто конкретно змінити?

Іван Черненко: Зараз розподіл відбувається відповідно до внутрішнього рейтингу студентів. Цей рейтинг складається відповідно до тих балів, які студент заробляв протягом шести років, у сумі з результатами тестування, кроку (це щось типу ЗНО, але для медиків). Потім ці бали сумуються і студент отримає місце в рейтингу. Але планувалося, що вже в цьому році студенти будуть розподілятися за загальнонаціональними рейтингом: тобто коли буде загальний рейтинг всіх студентів-медиків по Україні, і тільки потім їх будуть розподіляти по місцях проходження інтернатури.

На жаль цього не сталося і, як раніше, розподілення відбувалося регіонально. Тобто МОЗ надало список місць інтернатури або баз стажування на університет. Зазвичай ці місця та бази знаходяться в області або регіоні, в якому знаходиться університет. До прикладу, студенти з Одеського медичного університету здебільшого будуть проходити інтернатуру в Одеському регіоні або в найближчих областях. 

  • Це створює дисбаланс. Тобто студент з Тернополя не може пройти інтернатуру, наприклад, в Національному інституті раку або в Охматдиті в Києві. Ми не говоримо про якість інтернатури, але якщо казати про можливості, то вони різні. У студентів-медиків Києва вони більші, якщо говорити про бази стажування, ніж у будь-кого з інших університетів.

Це створює нерівність можливостей. Адже в чому студент тернопільського університету чи львівського вишу гірший за будь-якого іншого? Якщо взяти студентів Луганської області, то там бази стажування здебільшого — це лікарні на деокупованих територіях. Я не кажу, що вони гірші чи там не можна стажуватися, але мені здається, що деокуповані території — це зараз не найкраще місце, де може стажуватися лікар. І я кажу не про роботу, а про стажування й отримання якихось навичок.


Читайте також: Система патріархату невигідна для всіх — Ростислав Семків


Як би мав відбуватися розподіл на інтернатуру

Іван Черненко: Колись в майбутньому, в ідеалі, розподіл як такий має зникнути. Тобто має бути умовний ринок баз стажування і, як це відбувається у більшості західних країн, студент, майбутній інтерн, сам бореться за цю базу стажування. Тобто, коли студенти подають туди документи, є якась конкуренція, і вони самі обирають, де їм стажуватися, де їм проходити інтернатуру.

Зараз повністю прибрати розподіл неможливо, тому, в ідеалі, варто хоча б зробити його національним. Коли є єдиний рейтинг, єдиний список баз стажування, і студент з будь-якого університету, якщо він добре навчався, має змогу поборотися за ту базу, за яку він хоче боротися. Наприклад, якщо студент зі Львівського медичного хоче проходити інтернатуру анестезіологом в «Охматдиті» в Києві, то це його право, і він має отримати право поборотися зі своїми балами за це місце зі студентами з інших вишів.

Про це зараз говорять і студенти: вони хочуть загальнонаціонального рейтингу, загальнонаціонального розподілу. Не менш важливий момент того, що студенти хочуть розподілу не лише серед бюджетних форм навчання, а й серед контрактників, коли є єдиний рейтинг і розподіл стажування. Тому що зараз така ситуація, що людина, яка навчається на контракті, маючи кошти, може пройти інтернатуру, де завгодно, що надає їй перевагу перед бюджетною формою навчання.

  • Якщо казати коротко, то в нас бюджетна форма навчання — це така собі форма кріпацтва.

Так, держава платить за твоє навчання, але надалі вона й вирішує за тебе дуже багато питань. І тоді виникає проблема, навіщо таке бюджетне навчання, адже ти продаєш себе в рабство. Такої системи медичної освіти й такої системи розподілу не існує ніде в цивілізованому світі. Це абсолютно радянський спадок. МОЗ це мотивує тим, що у нас є проблеми з кадрами, нам треба якось цих кадрів запхнути в село, але це неправильно. Не так потрібно людину мотивувати потрапити в умовне село. Створіть умови роботи в цьому умовному селі: надайте житло, пільги, підвищену зарплатню, закупіть обладнання. Тобто зробіть це місце роботи привабливим для майбутнього лікаря, і він туди поїде. 

Вікторія Єрмолаєва: Як обирають інтернатуру студенти, які навчаються на контрактній формі?

Іван Черненко: Вони самостійно можуть обирати інтернатуру, у них в цьому плані абсолютна свобода дій. Це теж створює напруження серед студентів, тому що виходить, що абітурієнт, який добре навчався в школі, отримував хороші знання, хороші оцінки, вступає на бюджет, добре навчається і в покарання отримує розподіл. Тобто ти винний в тому, що у твоїх батьків немає грошей, і в тому, що ти розумний. Ти розумний, в тебе немає грошей — ти раб. Якщо ти не розумний, в тебе є гроші — молодець, ти вільна людина.


Читайте також: Наші інтерни, студенти та студентки активно допомагають на війні — ректор Луганського медичного університету


Про бачення МОЗ й те, як діяти студентам

Іван Черненко: Я спілкувався з людьми, які дотичні до цих процесів, і бажання це змінити є, і це бажання велике. І міністр, і його замісники розуміють, що це велика проблема, що так не може відбуватися розподіл.

Інша річ, що проти зміни розподілу і проти змін правил відношення до студентів, до майбутніх інтернів, здебільшого виступають самі університети, їх керівництво, вічні ректори, які вже по 20-30 років на посаді.

  • Звісно, їм не подобається надання якоїсь свободи майбутнім інтернам, це руйнує їх «маленький бізнес».

Тому що для тих, хто навчався у медичних вишах, ні для кого не секрет, що це доволі корумповані структури, і можна придбати майже все, аби тільки гроші були. Розподіл купити теж можна.

Вікторія Єрмолаєва: Ми поки не бачили конкретних законодавчих ініціатив з цього приводу, але як загалом змінювати ситуацію? Хоча б на місцях, з боку студентів чи тих викладачів, які не готові миритися з системою.

Іван Черненко: Студенти мають перестати мовчати. У нас, на жаль, так склалося, що студентська спільнота часто дуже інертна і неповоротка, тобто не намагається вона щось змінювати. Хоча цього року я був здивований тим, що дійсно багато студентів говорили про проблеми розподілу, вони виступали відкрито проти цього.

  • Я певен, що якби не війна, то ми побачили б навіть якийсь студентський мітинг.

Інша річ, що був наказ МОЗ про розподіл інтернатури у 2022 році, де було чітко прописано все про загальнонаціональний розподіл. Студенти обурювались тому, що всі очікували, що буде як в наказі, адже вже все це прописано на папері. Але, наскільки я розумію, МОЗ не встигло через війну і буквально в травні 2023 року видало новий наказ, який тимчасово змінює правила розподілу й повертає його до старого формату.


Нагадаємо, нині в Україні є 200 тисяч студентів-медиків. Вони потребують нових знань. Проблемна точка: відсутність комунікації між навчальними закладами, між спеціалізаціями. Тож медичну інтернатуру в Україні треба перебудувати, і починати варто уже зараз, вважає Руслан Афілов,  співзасновник «Клубу інтернів» (Європейська спільнота молодих медиків).


Читайте також: У Польщі канадські медики повертають обличчя пораненим українцям


Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Нова місія Китаю на зворотному боці Місяця: що досліджуватиме та чи є приводи для занепокоєнь

Нова місія Китаю на зворотному боці Місяця: що досліджуватиме та чи є приводи для занепокоєнь

«Україна має алгоритм співпраці щодо руху в Євросоюз. З НАТО цього ще немає» — Яхно

«Україна має алгоритм співпраці щодо руху в Євросоюз. З НАТО цього ще немає» — Яхно