У Путіна були три важелі впливу: який із них лишився?
Чи працює стратегічне ослаблення Росії та чого бояться наші Західні партнери? Розповідає Павло Клімкін, міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках, український дипломат.
Західні партнери
Павло Клімкін: У Німеччини є кілька викликів. Один із них політичний. Німеччина, як завжди, хоче працювати разом. Тобто щоб рішення приймалися не тільки національно, а щоб їх приймав колективний Захід. Другий момент — юридичний. Юридична база в процесі. Для національних судів важливо сказати «Так, російські заморожені активи — злочинні». Це важливо для того, щоб потім справлятися з позовами Росії, які точно будуть.
Головна проблема з танками «Леопард» — політична. Вона полягає в тому, що частина європейських політиків переоцінює ризики від постачання танків Україні. Вони бояться «ескалації». Хочуть її уникнути. Вони не можуть до кінця прорахувати, до якої межі готовий дійти Кремль у своїй реакції. Вони хочуть вказати російському режиму на його місце. Для нас дуже важливо, щоб вони не тільки вказали на це місце, а й поставили їх. Коли наші європейські партнери говорять про якісь переговори, вони говорять про це на наших умовах, не російських. Вони занепокоєні, що дискусії не можуть початися. Це і є виклик, який поки що заважає німцям (і не тільки) передавати нам важку бронетехніку, ракети та літаки.
Як працює ослаблення Росії?
Павло Клімкін: Путін мав 3 групи важелів: ядерна зброя, продовольча зброя, енергетична. Перші дві групи поки що є. А от третя вже майже завершилася. Головне, що Путін бачить себе не тільки рівним геополітичним гравцем. Він бачить себе певним лідером майже месією «русского мира» — цивілізації, яку він собі намалював на рівні свідомості та підсвідомості. Достатньо почитати його відомі статті, щоб це зрозуміти. Він в принципі не розуміє нашої історії, ментальності та нашої фундаментальної відмінності від них. Путін хоче бути «начальником русского мира». Неодноразово у своїх промовах він казав, що хоче бути чимось рівним Петру 1. В даному сенсі ми його ніколи не переконаємо. Це сидить у нього дуже глибоко. Ми можемо його тільки перемогти.
Стратегічне ослаблення Росії працює не тільки в економічній сфері. 35-40% бюджету Росії — нафтогазові гроші. Зараз їхня нафта продається зі знижкою 30%. Німеччина, наприклад на початку минулого року купувала майже половину вугілля та 40% газу в Росії. А тепер прямо нічого не купують. Це для них розрив мозку.
Стратегічне послаблення діє. Не так швидко та глибоко, як нам би хотілося. Але діє. Реальний дохід в Росії падає дуже сильно. Соціальна сфера, демографія. Алкоголізм зростає. Збройна злочинність. Росія слабне. Головне, щоб ми не удавали, що стратегічне ослаблення Росії — те саме, що стратегічне ослаблення Радянського союзу. Нам потрібна нова концепція стратегічного ослаблення. Та стратегія, яку застосовували до Радянського союзу, до нинішньої Росії не спрацює. Ризики є. Величезні. Багато хто не хоче перезавантажувати Росію як таку. Дехто готовий змістити Путіна та сказати, що він у всьому винний. Але цього не достатньо.
- Нам важливо показати «на пальцях», що цей режим — це фундаментальна загроза для всієї планети.
Читайте також: Росія програла. Про це почали говорити і ліберали, і радикали — Лариса Волошина
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS