У СРСР хотіли зробити різдвяним деревом вишню — релігієзнавець

Михайло Кольцов: Найкращою для розуміння потрібності чи не потрібності ялинки у Києві під час війни є паралель з Першою світовою війною. Дуже популярним образом тоді були листівки з різдвяною ялинкою, які солдатам надсилали з дому. Розуміли під цим: солдат захищає різдвяну ялинку. Це набуло символіки домашнього захистку, дому, який потрібно захищати.

  • Тому ялинка нині потрібна у центрі міста, яке намагалися захопити росіяни. Щоб показати їм, що ялинку вони не заберуть.

Читайте також: «Є ще один варіант»: у Folk Ukraine готові до відмови влади від головної ялинки країни у Києві


Ялинка: новорічне чи різдвяне дерево?

Михайло Кольцов: Через радянський спадок у старших людей ялинка асоціюється з новоріччям. Радянські функціонери думали як продемонструвати єднання народів, але щоб це було без відверто історичного підґрунтя. Новий рік виявився одним з важливих моментів для людей. Він був у традиціях майже усіх республік СРСР. Новий рік — єдине, що об’єднувало культурно ці республіки. До всього святу надали функціонерського навантаження: під ялинкою об’єднуються усі народи. Воно мало також ознаки колективного свята, а не індивідуального.

  • Протягом останнього десятиліття ялинка усе більше стає у нас різдвяною. Однак поки що без релігійного підтексту, як у західних країнах.

Читайте також: Різдво дуже молоде, йому всього 2000 років — Ярослав Грицак


Ялинка, як символ Різдва, була властивою німецькій традиції. У 15 ст. її вперше почали заносити у будинки лютерани. Потрібен був символ, вкорінений у німецьку ментальність, який свідчить про вічне відродження, про те, що ніч не вічна. Традиція прикрашати ялинку у будинку поширилася на майже увесь світ: протестанти відкривали Америку, тож впровадили це й там.

  • У католицьких країнах ця традиція була менш поширеною. У Ватикані першу ялинку поставили у 1982 році.

Чому новорічну ялинку в СРСР хотіли замінити вишнею?

Михайло Кольцов: У СРСР бачили релігійне навантаження, якого надавали ялинці. Тож спробували інше дерево, вишню, зробити різдвяним деревом. Через універсальність ялинка виграла. Вишню обрали як дерево, яке є плодовитим, годує, доволі поширене. Однак вишня росла лише у європейській частині Союзу.


Слухайте також: Пуансетія або різдвяник: символ Різдва з цікавою історією


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Recent Posts

Єдиний вихід змінити країну — це виростити українців, які будуть міркувати інакше — Юлія Шакула

Сьогодні на Громадському радіо поговоримо про те, як успішно розвивати освітній бізнес під час війни.  Read More

26.06.2024

Як ворог вербує українських підлітків для вчинення диверсій: розповідає представник Кіберполіції

Про вербування підлітків російськими спецслужбами говоримо з начальником управління департаменту Кіберполіції Євгенієм Панченком. Read More

26.06.2024

«Велика проблема з піратством» — директорка «Абук» про ринок е-книги

Про ринок електронних книг говоримо з директоркою онлайн-платформи «Абук» Катериною Аврамчук. Read More

25.06.2024

Понад 8 млн грн на машини: чим володіє власник Telegram-каналу «Джокер»

Про деанонімізацію Telegram-каналу «Джокер» говоримо з журналісткою-розслідувачкою hromadske Ярославою Вольвач. Read More

25.06.2024

«Не піде в український ВПК»: як Україна отримає перші гроші з доходів від заморожених росактивів

Про допомогу Україні із заморожених активів РФ, а також про 14 пакет санкцій ЄС говоримо… Read More

25.06.2024

Мовне питання Київської Русі: чи була одна мова всіх слов’ян

Як Росія продовжує воювати за спадщину Київської Русі. Read More

25.06.2024