У воєнних злочинів немає давності — адвокат про майбутні суди над російськими військовими

Гість — адвокат, керуючий партнер АО «Амбрела», експерт Медійної ініціативи за права людини Андрій Яковлєв. Обговорюємо з ним, що відбувається у судових процесах щодо війни, а також аналізуємо проміжні висновки моніторингу судових справ.

Особливості судового розгляду справ з міжнародних злочинів

Андрій Яковлєв: Міжнародні злочини — це найстрашніші злочини проти світового правопорядку. Їх є 4:

• злочин агресії,
• злочин геноциду,
• злочини проти людяності,
• воєнні злочини.

Збір інформації — це моніторинги, відкриті джерела і Єдиний реєстр судових рішень. В Україні судові рішення публічно доступні, за винятком знеособлених даних. Кожна людина може прочитати будь-яке судове рішення. Уся інформація здобувається або безпосередньо під час участі в судових засіданнях або з інших відкритих джерел. А ми бачимо дуже часто, коли судовий процес відбувається дуже швидко, надмірно швидко. Зазвичай ми стикаємося в нашому житті, що судові процеси тривають дуже довго.

А в цих справах судові процеси дуже швидкі. Надмірний швидкий розв’язок показує, що судові процеси можуть бути формальними. У таких умовах необхідно обґрунтовувати ці рішення і показувати, що усе відбувалося в прозорій системі за участі захисту, і правосуддя відбулося.

Важливість захисту під час судового розгляду

Андрій Яковлєв: Якщо ми будемо судити не за правилами цивілізованого світу, то хтось на нас подасть в Європейський суд або іншу міжнародну інстанцію. Він присудить нам компенсацію, зобов’язання повторно розглядати цю справу. І ми будемо ще автоматично розуміти, що наша судова і правоохоронна система працює повторно, а ми сплачуємо видатки на її утримання, неякісну роботу.

Однак, на мій погляд, не це має бути головне. Головне має бути у тому, що ми маємо демонструвати світу взірець. Тому що ми не хочемо, як кажуть нормандці, щоб «вони нами керували».

• Ми самодостатні, ми хороші та справедливі не тому, що хтось нас за це посварить, а тому, що ми вважаємо, що це правильно.

І головне… Знаєте, усі правила про справедливий судовий розгляд — вони не тільки про воєнні злочини. Бо суддя, який розглядає воєнний злочин, завтра буде розглядати справу громадянина. І він не може бути для громадянина справедливий, а для воєнних злочинів, для злочинців — не справедливим. Тому ця система взагалі про покращення нашого справедливого судового розгляду, нашого правосуддя.

Головне, звичайно, в судовій системі — це рівні можливості захисту й обвинувачення. Є таке поняття-концепція — модель рівності зброї. Я вже говорив на прикладі Ізраїля: суд над Айхманом (Адольф Айхман — німецький офіцер, гестапо, який відповідав за «остаточне розв’язання єврейського питання» — ред.). Держава має забезпечувати такого обвинуваченого захистом, тобто на такому рівні його не треба засуджувати, або, припустимо, сварити. Він має боротися як за свою справу. І тоді усі будуть говорити:

«Дивіться, було вчинено воєнні злочини в такій складній судовій системі, справедливій, коли обвинувачений мав такого шаленого захисника, і все одно було з’ясовано, що вчинений воєнний злочин, і от вам покарання».

І тоді цінність цього вироку значно вища.

• Ми ж не хочемо просто, знаєте, мститися. Ми ж говоримо про справедливість, про «кожному — належне».

А щоб зрозуміти, кому що належне, потрібно розібратися. А розібратися можна в змагальній процедурі.

Читайте також: «Нам не потрібно чекати» — нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук про міжнародний трибунал над Путіним та іншими воєнними злочинцями

Про закритість судів та заочні розгляди

Андрій Яковлєв: Були перші справи, усі про них знали. Наприклад, справа Шишимаріна. До речі, за цією справою всі іноземні експерти згадують, як не треба судити. Можна про це окремо говорити. Однак, чому ми не знаємо про ці суди?

По-перше, ми самі, напевно, ініціативу не проявляємо. По-друге, це практично дуже складно: припустимо, суд в Полтаві, або, наприклад, є суд, що працює, у Торецьку, там 10 кілометрів від лінії фронту. Хто туди поїде? І, відповідно, судові процеси часто бувають закритими. Суд використовує цю можливість. Напевно, вони таким чином ще себе захищають від суспільного осуду. Тому що, ну, всі ж знають, що треба злочинців карати. А суд — у нього ж інша задача, він має розбиратися, він має в певній процедурі дійти до того, що потрібно там покарання

І, відповідно, ці всі практичні ускладнення, заважають громадськості знати про ці процеси. Однак, кожен може поцікавитися і знайти всю необхідну інформацію про це. Реєстр — доступний.

Тетяна Трощинська: Ще в мене запитання стосовно оцих рішень, які були винесені за відсутності обвинувачених, і потім визнаних винними, в самому процесі. Тому що, якщо це стосується росіян, громадян РФ, то знаємо, що частина з них вже давно опинилась на території РФ, або десь там перебувають на фронті, тобто вони фактично недоступні для українського правосуддя. І не факт, що РФ коли-небудь їх видасть (навіть якщо вона розвалиться, зміниться, демократизується), невідомо, коли це буде, чи буде взагалі. Тобто, оцей новий формат за відсутністю обвинувачених, яка тут специфіка?

Андрій Яковлєв: Загальновизнаний стандарт: всі обвинувачені мають постати перед судом і особисто пояснити свою позицію. Однак, коли обвинувачений явно відмовляється від судового процесу, ну, наприклад, не приходить в суд, відмовляється брати участь в суді, а це певна категорія справ, я наголошую, то суд може розглядати справу заочно. Це значить, що замість обвинуваченого залучається захисник. І він, таким чином, представляючи його, навіть часто з ним не спілкуючись, просто, якби, уявляє, які інтереси потрібно захищати. І має працювати за стандартами адвокатської діяльності, як у своїх інтересах.

І в такій процедурі ухвалюється вирок.

Безумовно, пояснення обвинуваченого немає. Просто є обвинувачений, тобто прокурор, обвинувачення висловлюється, а захист намагається йому опонувати, якщо він це робить ефективно.

Ухвалюється вирок, і після цього обвинувачений може попросити цей вирок переглянути, якщо він доведе, що він не знав про судовий розгляд. Тому в таких справах найголовніше — повідомити особі, що щодо неї здійснюється провадження.

Тут ви можете, напевно, провести паралелі, як Нідерландський суд по «Боїнгу» шукали Стрєлкова та інших. Вони все що завгодно використовували: і Facebook, і повідомлення, все що завгодно: для того, щоб переконатися, що особа свідомо відмовляється від судового процесу.

Якість таких процесів важлива тому, що якщо ми будемо мати вироки, які будуть сумнівними з точки зору дотримання оцієї процедури. А тут критерієм якості, у рішенні по Малайзійському «Боїнгу» я б назвав не по тому, що вони винесли, а як вони його проводили. Тільки тоді, дотримавшись процедури, ми зможемо претендувати, що наші вироки можуть бути виконані в інших країнах.

Читайте також: Буча, MH17, кати Росії і роспропаганда: інтерв’ю з керівником «Bellingcat» Христо Грозєвим 

Справедливий суд чекатиме стільки, скільки треба

Андрій Яковлєв: А те, що ви кажете, що Росія нікому нікого не видасть… Тут такий є момент.  У воєнних злочинів немає давності.

Особисто в нашій практиці є громадянин України, якого арештували за вчинення воєнного злочину у 91-му році, зі збігом 30 років. Арештували в європейській країні. Він просто поїхав відпочивати. А було це в молодому віці. Тому говорити про те, що росіян не знайдуть — я б так не сказав.

Тут буде шкода, коли вони будуть знайдені за збігом великої кількості років, а вони скажуть:

«Так процес був несправжній, не дотримано було стандарти, про які весь світ декларує».

І тоді, виходить, ця особа просто уникне відповідальності. Оце буде сумно.

Тому ми досліджували різні провадження для того, щоб спонукати або підняти проблему якості таких процесів. Щоб пізніше не було такого, що ми прозвітували, що у нас тисячі цих вироків, а з ними не можна зробити виконання. Оце буде сумно. Тому що ми будемо мати дуже неприємну ситуацію через декілька років.

Читайте також: Що може відбутися у розслідуваннях злочинів росіян в Україні після рішення МКС про арешт Путіна?

У липні 2022 року Апеляційний суд Києва змінив вирок російському військовому Вадиму Шишимаріну та замінив довічне ув’язнення на 15 років позбавлення волі. Цей вирок став першим щодо воєнних злочинів російських військових під час повномасштабного вторгнення до України. Шишимарін визнав свою провину і заявив, що стріляти в мирного жителя йому наказали.

У Гаазі 3 липня 2023 року відкрився Міжнародний центр судового переслідування за злочини агресії проти України (ICPA). Центр судового переслідування за злочини агресії — перший крок у створенні спецтрибуналу для Росії, впевнений виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

Путін заохочує своїх військових чинити воєнні злочини в Україні. Про це американському телеканалу CNN заявив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Є низка ініціатив і організацій, які займаються збором інформації про жертв російської збройної агресії в Україні та притягнення до відповідальності вищого керівництва РФ і безпосередніх виконавців тих злочинів. Правоохоронні органи України дуже багато та плідно працюють над цим. З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні станом на березень 2023 року зафіксовано понад 72 тисячі воєнних злочинів, скоєних російськими військовими.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS