Вибори в Україні / Фотоілюстративне
Тетяна Трощинська: Тема виборів без закінчення війни українською владою вивчається. Я не помиляюся?
Ігор Рейтерович: Ви не помиляєтеся. Вона вивчається. Дуже серйозно. На рівні брейнстормінгів, закритих круглих столів. Судячи з заяви пана спікера, проводиться навіть зібрання інформації з інших країн з приводу того, як у них. Я, правда, не дуже зрозумів логіку звертання до інших парламентів. Оскільки можна ж подивитися просто на історію та визначити, які парламенти мали такий досвід, а які ні. Другий момент — саме звертання до парламентів виглядає дивним, оскільки влада, в першу чергу, планує проводити президентські вибори, а не парламентські.
У конституції міститься фактично заборона проведення саме парламентських виборів. Там дійсно нічого немає про президентські вибори. Думаю, це тестування аудиторії. Бажання подивитися як на це відреагують. А може і віднайти прецедент у якійсь країні, яка скаже, що вони під час війни вибори проводили. Думаю, наші законодавці можуть закрити очі на умовності та сказати, що їм головне принцип, а не реальна ситуація.
Тетяна Трощинська: Чи бачать в Офісі президента політтехнологічну доцільність проведення виборів?
Ігор Рейтерович: Політтехнологічна доцільність стоїть на першому місці. Зараз із рейтингом президента більш-менш. Ми не маємо конкретно рейтингу, хто буде за нього голосувати, коли будуть гіпотетичні вибори, бо такі рейтинги зараз в Україні не складаються. Але є рейтинг довіри. Довіра трохи впала вже. До речі, президент вже не перший і навіть не другий. На перших місцях ЗСУ, волонтери. Але з усім тим рейтинг у Зеленського високий. Те, що довіра далі буде падати, якщо війна триватиме ще довго, ні у кого не викликає жодних сумнівів, мені здається. Тому в Офісі президента цією історією хотіли б скористатися зараз, коли максимально монополізований інформаційний простір.
Зараз для виборів президента час дуже сприятливий. Та ідея, яка є в офісі, відлуння якої до нас доходить, полягає в тому, щоб ці вибори перетворити на аналог плебісциту, так би мовити, вотума довіри. Це буде на кшталт: давайте знову підтвердимо легітимність президента для того, щоб він потім міг займатися доведенням України до перемоги, або якимись іншими справами, менш приємними. Наприклад, про щось домовлятися з Росією. Це політтехнологічна історія.
Адже до нього дійсно є питання. І ми виставляємо кандидатуру Зеленського — Верховного Головнокомандувача ЗСУ, який на початку великої війни заявив, що йому не потрібна евакуація в іншу країну, а потрібні набої. Але це маніпуляція. На жаль, для значної частини громадян України це не буде настільки очевидно зрозумілим.
Слухайте також: Зустріч з інстаблогерами: влада думає про майбутні вибори — це певна ницість — професорка Лідія Смола
Ігор Рейтерович: Питання щодо цього задають самі військові. Вони кажуть, що не розуміють, як це можна зробити. Коли зранку до ночі обстріли, штурми тощо. Як армія може реагувати на вибори? Але тут можна знову можна допустити певну маніпуляцію. Подати ці вибори як щось таке дуже формальне. «От зробімо так, бо нам просто не дадуть грошей» або «наші партнери вимагають, щоб це відбулося», або «ми не такі, як росіяни. У нас навіть під час війни можуть бути демократичні вибори».
До речі, щодо процедури голосування. Планується його розтягнути по часу. Тобто це буде не один день, як у нас заведено. А, наприклад, тиждень чи навіть два. Військові можуть голосувати в спеціальних комісіях, які будуть пересуватися близько до лінії фронту. Вони зможуть туди виходити й віддавати свій голос. Але це на рівні ідеї. Технічно це можна влаштувати. Але що буде пересувне? Виборча комісія?
З президентськими виборами це просто буде зробити. Бо нічого в конституції про це немає. А закони під час дії воєнного стану міняти можна. Щось мені підказує, що якщо у ВР зараз значній частині депутатів сказати, щоб вони вносили зімни в закони, і ми йдемо на вибори президента, а ВР ми поки не чіпаємо, то вони будуть сидіти стільки, скільки діятиме воєнний стан. Бо є відповідна стаття Конституції України. Як ви думаєте відреагують ці народні депутати? Вони натиснуть що завгодно, щоб сидіти ще рік-півтора та отримувати зарплату, розуміючи, що якби реально були б вибори, вони б в цю ВР не потрапили. А тут для них дуже вигідна ситуація. Тому з точки зору організації процесу розв’язувати ці питання можна. Гроші знайти у партнерів.
Читайте також: Якими будуть перші повоєнні вибори?
Згідно з Конституцією України, чергові парламентські вибори мали б відбутись в Україні восени 2023 року, а президентські — у березні 2024 року. Проте законодавство та Конституція України забороняють проводити вибори в умовах воєнного стану.
Як відомо, деякі представники Заходу виступають за те, щоб Україна все ж таки провела вибори вчасно, навіть попри війну.
Як заявив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю португальському громадському телебаченню RTP, він буде знову балотуватись у президенти України, якщо вибори відбудуться 2024 року під час війни. На початку каденції, як відомо, він обіцяв обмежитися одним терміном.
У серпні 2023 року Зеленський уточнив деякі умови для проведення виборів. Він повторив, що проведення таких виборів мають оплатити західні партнери, що потрібно забезпечити питання безпеки в Україні й умови голосування для біженців.
На початку вересня 2023 року президент сказав, що для виборів у 2024 році потрібні законодавчі зміни, чималі кошти від партнерів та міжнародні спостерігачі в окопах.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі