Фото ілюстративне
Англомовний сайт The Gaze створив український уряд для інформування іноземців про поточні події в Україні. Наскільки ефективно витрачають бюджетні кошти – це питання дослідили журналісти-розслідувачі «NGL.media». Про результати та реакцію «Мультимедійної платформи іномовлення України» говоримо із журналісткою «NGL.media» Катериною Родак.
Катерина Родак: Ми моніторили закупівлі на Prozorro з колегами та помітили, що «Мультимедійна платформа іномовлення України» підписує угоди на досить великі суми для розміщення матеріалів на якійсь диджитал платформі. В угодах було досить поверхнево описано, що саме мають робити підрядники: створювати якийсь інформаційний продукт, який десь буде поширюватися.
Ми зробили запит на цю платформу державних підприємств. Вони нам повідомили про існування такого сайту, як The Gaze. Ми ніколи про нього не чули. І почали досліджувати його контент та діяльність та у скільки це обходиться платникам податків. Загалом The Gaze уже витратили понад 60 млн грн.
У них ще є і YouTube-канал, там зараз 6,5 тисяч підписників і його фінансує держава. Якщо говорити про контент, видно, що на нього витрачено багато грошей. Але це ніхто не дивиться. Мета класна: розповідаємо про Україну англійською мовою, щоб люди в умовній Великобританії це дивилися. Але вони цього не дивляться. В них є інші майданчики, де вони можуть дізнатися про Україну.
Представники цього ресурсу відповідали на всі наші запити. Не можемо сказати, що вони намагалися щось приховати. Відповідь, яка вийшла стосовно неточностей у нашій публікації, насправді трошечки маніпулятивна. Те, що вони називають «неточностями», насправді у нас доволі детально описане. Наприклад, там був момент, що 60 мільйонів витрачено не за 4 місяці, а за довший період. Тому що підготовка до запуску сайту почалась у 2022 році. Але все ж таки сайт запустили в червні 2023 року. І працює він 4 місяці.
Читайте також: Справжня боротьба з корупцією — це усування спокус, а не відстрілювання людей, які на ці спокуси піддаються — Олексій Панич
Катерина Родак: Вони зарплату своїх журналістів не захотіли нам називати, і їхню кількість. Ми навіть не змогли порахувати умовно штат людей, які працюють над наповненням цієї платформи. Гонорари — доволі високі. Коли ми говоримо про невеличкі новини, це загалом, передруки. Вартість однієї такої передрукованої новини – 4 тисячі гривень. Це дуже дорого. В Мультимедійній платформі нам відповіли, що ціну формували самі підрядники. Загалом підрядники нам не захотіли розповідати, яким чином вони сформували цю ціну. Лише одна з підрядниць нам відповіла, що вона оцінювала середню вартість написання матеріалів. Але яка саме зарплата працівників, нам не повідомили.
Детальніше із результатами розслідування можна ознайомитися ТУТ
Читайте також: Деякі закупівлі є дикими під час війни — економіст про витрати бюджетних коштів
Згідно з даними зведення SIPRI про світові військові бюджети у 2022 році витрати на оборону в Україні зросли на 640%.
У квітні 2023 року Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт, яким вносять зміни до Бюджетного кодексу України стосовно використання коштів з рахунків на підтримку України. Документ передбачає щомісячне звітування про надходження та використання коштів щодо кожного з відкритих в НБУ рахунків та контроль за їхнім використанням відповідно до бюджетного законодавства.
Тоді ж стало відомо, що Національний банк перерахує до Державного бюджету України найбільшу у своїй історії суму частини прибутку до розподілу – 71,87 млрд грн.
У липні 2023 року столична влада вирішила відсторонити президента ПрАТ «Київміськбуду» Ігоря Кушніра від виконання обовʼязків і провести аудит діяльності компанії. Рішення ухвалили на тлі журналістських розслідувань щодо забудовника.
У червні 2023 року директору Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА повідомили про підозру у розтраті мільйона гривень бюджетних коштів, виділених на відновленні тротуару. Після цього КМДА оприлюднила заяву, де розкритикувала аргументи слідства.
До цього у КМДА розкритикували нову підозру Романові Ткачуку — начальнику Департаменту муніципальної безпеки. Серед іншого чиновник є один із фігурантів справи про загибель людей біля укриття у Деснянському районі.
Під час бюджетних процесів питання укриттів у Києві не було у пріоритеті, гроші виділялися лише на поточні ремонти підвалів. Про це в етері Громадського радіо повідомила депутатка Київської міської ради (фракція «Слуга народу») Ксенія Семенова.
Раніше столичний міський голова Віталій Кличко заявив, що протягом двох років на облаштування укриттів у Києві виділили понад 1,2 млрд грн, з яких 900 млн — у 2023 році. Цими коштами розпоряджались районні держадміністрації (РДА), робота яких з цього питання, за словами Кличка, була незадовільною.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS