Фото: Andrew Wheeler/Bloomberg News
Починаємо розмову з обговорення новини, що представники правлячої Соціал-демократичної партії Німеччини, до якої належить зокрема і канцлер Олаф Шольц, почали роздавати публічні натяки про готовність Берліну за деяких умов дати Україні далекобійні крилаті ракети «Taurus».
Валерій Романенко: «Taurus» — це такого самого класу ракета, як «Storm Shadow» і SCALP, які ми вже отримуємо від Великої Британії і Франції, але подвоєна дальність. Дійсно ми отримаємо можливість уражати не лише, наприклад, мости на Чонгарі, а ми цими ракетами вже реально будемо здатні знищити і Керченський міст, і завдавати удари по Керченській переправі, по всіх портах Криму.
А якщо перервати логістику Криму, то туди не потрібно буде заходити танками. Самі розумієте, що таке, значить, сотні тисяч людей залишити без постачання. Тобто це дуже великий такий прогрес. Якщо ми реально їх отримаємо, значить, це дуже нам допоможе. Єдина проблема — поки що Німеччина має лише півтори сотні таких ракет, і скільки вона їх дасть — невідомо.
Хоча «Storm Shadow» теж в нас не тисяча, ми отримали сотню від Великої Британії, 80 від Франції, теж не величезна кількість. Але ці ми можемо поки що активно використовувати.
Там є уточнення цілі на кінцевому етапі, коли спеціальна система сканує, слідує до цілі на надмалій висоті, там мова йде про 15-20 метрів. Використовуючи всі можливі яри, підйоми поверхні, старанно маскуючись від протиповітряної оборони.
На кінцевому етапі вона робить гірку, тобто набирає висоту, сканує район цілі і порівнює з зашитим образом цілі у своїй, так би мовити, бортовій пам’яті. Якщо вони співпадають, вона високоточно уражає ціль, а мости треба уражати саме високоточно, там точність плюс-мінус 20 метрів не проходить, особливо по вертикалі, бо ракета просто пролетить цей міст. Пролетить навіть в його опорах чи десь в якомусь місті, а треба чітко, високоточно мати образ цілі.
Валерій Романенко: «Taurus», «Storm Shadow» і SCALP — це крилаті ракети авіаційного базування. ATACMS — це оперативно-тактичні ракети, вони ближче до балістичних ракет, хоча вони теж крилаті ракети. Тобто, в них різні способи їх застосування. ATACMS, до речі, треба ще перевірити на стійкість до радіоперешкод.
Бо зазвичай нам дають старі системи зі складів (якщо з виробництва, то нові). Але всі ці системи ми зазвичай отримуємо зі складів. Чи стійкі вони до радіоперешкод. І взагалі я з ATACMS не робив би такого засобу перемоги у війні. Це один зі зразків озброєння, який нам допоможе. Зменшить наші втрати і дозволить порушити ворожу логістику, уразити ворожі пункти управління. Тобто, виконати основні вимоги сучасної війни.
Порушення логістики, знищення органів управління призводить до значного зменшення обороноздатності і взагалі дієздатності військ. Бо танки і бронетехніка не працюють без палива і боєприпасів, а піхота без постачання тієї самої їжі. Це зрозуміло. Тому це важливі елементи, але все ж таки це не основні елементи. На даному етапі нам набагато важливіші зенітно-ракетні комплекси і літаки.
Читайте також: Сили оборони мають «певні просування» в районі села Роботине — Шершень
Валерій Романенко: Це новий підвид озброєнь. Раніше торпедні катери виконували подібні ролі. На відміну від управління сухопутних озброєнь, яке прогавило цілий рік (бо початок використання «шахедів» якраз рік тому був і відповідне управління (розробки і закупівлі озброєнь) не висунуло тактико-технічних вимог до виробників «шахедів», щоб вони створили українські «шахеди») відповідне управління морських озброєнь потурбувалося, зробило все нормально і зараз в нас вже надходить на озброєння друге покоління безекіпажних катерів.
І ще є керовані торпеди. Якщо є катери «МАГУРА-В5», то є такі типу торпед, з яких тільки стирчить перископ над водою і їх взагалі неможливо виявити на малих відстанях, ані радаром, ані спостерігачам. Бо якщо погана погода і мала видимість — ураження ними невідворотні. Можна захиститися лише в якихось базах або поставивши такі сітки навколо корабля, що в ході нереально.
Дрони працюють по нерухомих об’єктах, а ці катери працюють по кораблях в ходу. Їх можна не в базах атакувати, а коли вони вийшли з баз, десь перебувають у відкритому морі і вважають, що там безпечно перебувати. І тут аж раптом підходить такий маленький катер, і від нього вони мають величезну дірку і величезні проблеми.
Це одноразова зброя. Ну, це фактично торпеда, надводна торпеда. Але якщо торпеда там несе 200-300 кілограмів, то тут, наскільки я пам’ятаю, десь до 600 кілограмів вибухівки такі катери несуть. Ну, залежно від типу. Бачите, десантному кораблю для того, щоб мало не втонути, вистачило одного катера. Одного влучання.
Чим краще ці катери? От ми не можемо використовувати безпілотники наші на дальність понад 200 кілометрів. Це з технічних причин. Там дальність далі не працює. А катери можна на 600 кілометрів спокійно використовувати. Тобто, вони через Starlink керуються. Чим кращі ці катери від безпілотників: оператор катера бачить ціль. Увесь час поступає інформація щодо цілі, щодо положення катера. І оператор може його скерувати на найвразливіше місце корабля при ударі по кораблях або, власне, на опору мосту, якщо ми кажемо про підрив якихось мостів.
Валерій Романенко: Росіяни працюють у плані дронів системно, а ми безсистемно.
Росіяни розробили лінійку безпілотників, вони узгодили на федеральному рівні консолідатора проєкту. Ви можете в нас назвати консолідатора проєкту? Є в нас фонди, є Мінцифри, але вони, так би мовити, на рівні узгодження, але не на рівні керування процесом. Державна програма є в нас розвитку безпілотної авіації? Нема, а в росіян є.
З одного боку, це правильно, бо ми перебуваємо під ударом і не можемо захистити всі наші виробничі потужності. І ми розосереджуємо виробництво.
Але кількість типів, весь цей процес має бути контрольованим. А зараз в нас біля сотні фірм, які постачають або самі дрони в готовому вигляді, або якісь елементи до них.
Такий позитивний момент: ми вже виділили боєприпаси до дронів як окремий елемент. Будемо виробляти їх, а не пристосовувати нашвидкуруч, за допомогою дроту і дерев’яних деталей, пристосовувати мінометні міни або боєприпаси від підствольників, щоб уражати з дронів росіян.
Тобто нам потрібна централізація процесу, вияснити, які дрони найбільш підходящі, випускати їх більш масово.
Зараз в нас є карт-бланш від західних виробників — радіоелектронні компоненти. У росіян цього немає, в них це проблемне місце. Я тримав в руках системи управління від російських безпілотників, вони старанно стирають маркування з західних мікросхем, щоб ми не могли зрозуміти, звідки вони отримують ці мікросхеми. Це в них слабке місце, в нас це сильне місце. Ми можемо отримувати будь-які зараз комплектуючі до наших дронів. На базі цього нам потрібно нарощувати виробництво і в нас є серйозні успіхи і виробництво наших ударних дронів… Практично закрита позиція по розвідувальних дронах. Ми маємо їх величезну кількість і попри те, що на росіян працює китайська промисловість, наші розробники дронів і союзники поставляють різноманітні типи дронів.
Почнемо з Black Hornet, який важить 32 грами. Мікродрони ми бачили лише в фільмах про шпигунів, або про роботу американських розвідувальних служб. А зараз в нас це на рівні піхотного відділення, воно доступне. І до Switchblade дронів, які здатні уражати всі види ворожої техніки на полі бою.
Читайте також: Дрони лякають птахів, ракети контузять дельфінів: як масовані обстріли Одещини впливають на природу
Сьогодні стало відомо, що Адміністрація президента США працює над запитом про додаткове фінансування України, який, імовірно, буде готовий для розгляду Конгресом цієї осені. Про це повідомив начальник відділу закупівель армії Даг Буш, якого цитує CNN. Раніше повідомлялося, що Вашингтон 8 серпня має намір оголосити про виділення $200 млн нової військової допомоги Україні. Наприкінці липня Міністерство оборони США оголосило про надання Україні чергового пакета військової допомоги на 400 мільйонів доларів.
Після того, як Україна отримала від Великої Британії ракет Storm Shadow, українські дипломати почали роботу над отриманням від Німеччини далекобійних ракет Taurus і сподіваються, що на рішення підуть дні, а не місяці. Про це у коментарі Суспільному сказав голова Постійної Делегації України у Парламентській Асамблеї НАТО Єгор Чернєв. За його словами, Україні важливо мати підтримку німецького парламенту і вона на парламентському рівні дуже тісно співпрацює з Бундестагом.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS