Знаю чимало пілотів, які мають по 2000 вильотів на одному борті — автор проєкту «Очі»

Автор проєкту «Очі» Олександр «Тихоход» Дмітрієв розповідає про ситуацію з дронами на лінії зіткнення та пілотами.

Олександр «Тихоход» Дмітрієв: Завдяки проєкту «Очі» ми маємо перевагу над ворогом у повітряній розвідці. Наші військові, розвідники, артилеристи, спецпризначенці, командири мають реальну інформацію, тому це збільшує їхні спроможності. Наприклад, артилерія влучає більш точно. Ворог не може нічого зробити раптово, бо зник ефект несподіванки. Якщо росіяни починають щось робити, то ми вже все бачимо. Проєкт працює на лінії зіткнення. Нам є куди ще розвиватися.

Тема БпЛА є максимально актуальною. За допомогою військових, нашої команди та дронів інформація потрапляє до тих засобів ураження, які мають її реалізувати. До прикладу, їде танк, ми передаємо відомості до артилеристів. Вони роблять постріл і завдяки пілотам здійснюється одразу коригування. Таким чином, у декілька разів зменшується використання снарядів, у порівнянні зі звичайною таблицею стрільби по координатах.

Андрій Куликов: Україна випускає менше снарядів по ворогу, ніж ворог по нас. Виявляється, що це можна трактувати дещо інакше? Ефективність наших пострілів більша, ніж російських. Що скажете на це?

Олександр «Тихоход» Дмітрієв: Нам треба ще більше снарядів, щоб мати ширшу можливість для ураження ворога. Йдеться про снаряди 122 мм та 152 мм калібрів, які вже ми вичистили із запасів наших складів та більшості країн-партнерів. Росіяни готувались до війни. Їхня основна мета – захопити Україну. В них багато є снарядів, але Росія теж вже відчуває певний «голод», тому починає їх канючити у Північної Кореї.

Читайте також: Армія дронів встановила абсолютний рекорд за кількістю ураженої техніки окупантів

Чим займались до проєкту?

Олександр «Тихоход» Дмітрієв: Займався бізнесом та волонтерством. Був такий рух «Автосотня», де ми робили ремонт транспорту, допомагали різними технічними засобами та рішеннями. Потім вже для спецпризначенців використовували таланти своїх інженерів, щоб збільшувати спроможності.

Декілька хвилин після початку повномасштабного вторгнення було лячно, але все ж вирішили щось робити. Спершу потрапив до Сирського з пропозицією зірвати дамбу на Козаровичах. В той час мої друзі намагались вже хилити її, щоб пішла вода і затопило Ірпінь, а вітчим ввіз вибухівку від військових. Згодом почали займатись коригуванням вогню в тій місцині, там і зʼявилась назва проєкту «Очі».

Війна дронів чи війна людей?

Олександр «Тихоход» Дмітрієв: Я не скажу, що дрони стали вже повністю самостійним вогневим контуром. Безпілотники роблять наші війська і засоби ураження більш ефективними. Не просто більш, а максимально ефективними. Повітряна розвідка і трансляції з дронів дає нашій артилерії можливість влучно стріляти, знати актуальність цих цілій та виявляти вчасно виїзд колон. Можливо, ви бачили відео, коли виїжджає колона танків і що далі з цією технікою відбувається. Це заслуга того, що в нас є «очі» в небі, які все бачать. Ба більше, БпЛА почали ще й вражати цілі, досить ефективно. Тому ми обмінюємось таким досвідом серед військових.

Читайте також: Дрони, які забезпечують «бавовну»: про перспективи виробництва БПЛА в Україні

Хто купує БпЛА?

Олександр «Тихоход» Дмітрієв: Дронів не буває багато, їх завжди мало. Безпілотники тисячами купують і державним коштом. Не всі військові знають, звідки до них потрапив той чи інший дрон, тому сприймають це за волонтерську допомогу. Держава бере активну участь в цьому процесі, зокрема й інвестує в розвиток нашої промисловості в напрямку виробництва БпЛА.

Без волонтерів ситуація була б значно гірша. Та не можна сказати, що хтось один забезпечує дронами все військо. Всі працюють на перемогу, тому мені б не хотілось порівнювати волонтерську та державну допомогу.

Про проблеми керування дронами

Олександр «Тихоход» Дмітрієв: Коли ви передаєте дрон, то треба спілкуватись з тим, хто його буде використовувати. Кількість БпЛА є не настільки великою проблемою, як якість навчання пілотів. Іноді чекаємо, поки недосвічені військові отримають потрібний досвід і втрата безпілотників ними зменшиться. В іншому разі захисників перекваліфіковують.

Деяк пілоти бояться просити не тільки дрон, а ще й додаткове обладнання до нього. Наприклад, якщо БпЛА працює на радіоперешкодах, то для подолання цього йому необхідні потужні антени, ретранслятори тощо. Багато є технічних складових, які підвищують ефективність використання дронів. Якщо використовувати DJI Mavic в стандартній комплектації, то його може вистачити 10 польотів від сили, а то й один. Але при хорошому оснащенні наземними станціями та антенами дроном можна користуватись місяцями. Я особисто знаю чимало пілотів, які мають по 2000 вильотів на одному борті. Тому кількість має бути поєднана з якістю техніки та освіти.

Про допомогу

Олександр «Тихоход» Дмітрієв: Проєкту «Очі» та Силам Оборони необхідна допомога щодо оснащення, освіти й інших напрямків. В нас у проєкті є група «Асгард», яка полює за танками. Їхня головна мета – вразити танк Т-90. Іноді у них виходить за день по 4-5 одиниць знищити. Уражені цілі ми навіть не рахуємо вже. Їм постійно необхідні FPV-дрони. Таких БпЛА багато не буває, бо за день одна пілотна група може випустити до 20 штук.

Як пришвидшити перемогу?

Олександр «Тихоход» Дмітрієв: Ми не перебуваємо на фініші. У нас ще дуже довгий шлях. Треба розуміти, що нам треба подолати марафон, а не спринт. Суспільство має хибну уяву, що Україна вже перемагає. Насправді гинуть багато кваліфікованих військових. Їхня освіта — це час. У нас не бездонна «мобілізаційна бочка», як у росіян. Кожен українець має цінність. До перемоги треба ще чимало працювати. Нам треба обʼєднуватись ще сильніше, ніж 24 лютого.

Читайте також: Крок за кроком йдемо до деокупації Бахмута — військовий ЗСУ

Сьогодні, 17  жовтня, Міністерство оборони дозволило списувати пошкоджені або знищені дрони за спрощеною процедурою за кілька тижнів. Раніше вже спростили імпорт безпілотників, процедуру допуску до експлуатації, скасували мито та ПДВ, створили спеціальні зони для випробування «пташок». 

Командир роти ударних безпілотників «Ахіллес» 92-ї окремої штурмової бригади імені отамана Сірка Юрій Федоренко розповів в етері Громадського радіо про те, що 50-60% дронів для Сил оборони купували благодійні організації й приватні особи.

Як зазначив у серпні 2023 року під час вечірнього звернення до громадян президент Зеленський, українське виробництво безпілотників — «Лелек», «Фурій» тощо, — а також постачання від партнерів, усі форми імпорту — мають зростати, і це одне з найбільш вагомих завдань. За його словами, зараз дуже важливо, щоб усі посадовці в системі оборони сприймали це завдання саме так, як про нього кажуть на передовій. Безпілотники, підкреслив президент — це витратний матеріал, їх має бути стільки, скільки нашим воїнам треба, щоб рятувати життя та забезпечувати результат у бою. Є що робити в цій сфері, і рано говорити, що нібито робиться достатньо, підсумував Володимир Зеленський.

Відомо, що 90% БПЛА, куплених в рамках проєкту «Армія дронів», виготовлені в Україні. Про це в ефірі Громадського радіо розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. 

Кабінет міністрів цього року виділив 40 мільярдів гривень на інвестування у виробництво безпілотників. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на форумі, присвяченому річниці проєкту «Армія дронів». За його словами, сьогодні це понад 40 компаній, які мають контракти з державою, а виробництво БПЛА зросло в десятки разів.

Нагадаємо, в Україні почалося будівництво заводу з виробництва ударних безпілотників Bayraktar турецької компанії Baykar.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS