Слухати і чути: як саме це працює і чому є важливим

У дорослому віці ми втрачаємо дитячу щирість і призвичаюємось слухати, не слухаючи, або терпляче похнюпитись, коли розуміємо, що нас все одно ніхто не почув.

Але розмова — це не вулиця з одностороннім рухом.

Пам’ятаєте, в одному з подкастів ми говорили про перебивання? Про те, що поки хтось говорить, у нашій голові нав’язливою жуйкою крутяться наші власні думки? Так ось: якщо це так, то ви говорите не з іншою людиною, а з власним голосом у вашій голові.

І йдеться не про конфлікти, йдеться насамперед про щоденні розмови. Ми не піднімаємо очей одне на одного навіть коли говоримо про звичні неконфліктні речі. У нас від зубів відскакують усі ці: «Ти щось хотів?», «Ближче до справи давайте вже!», «Мммм…. Ви щось питали?»

Вони взагалі не дають простору для розмови, бо: я вже нічого не хочу після цих слів, так, я близько до справи, але, може, контекст має значення, і я нічого не питала, бо не думаю, що якщо повторю, ви мене таки почуєте. Нудна тема про те, як слухати і чути, а не чекати паузи, щоби вставити свої 5 копійок, насправді життєво важлива для того, щоб почати домовлятись.

Також у подкасті:

• Які рівні слухання існують
• Що таке емпатичне слухання та з чого воно починається
• Чому емпатія — як м’яз, який потребує тренувань
• Як стати кращим слухачем або слухачкою?
• Невербальні сигнали, тіло, зоровий контакт

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS