Тетяна Трощинська
Слухати і чути: як саме це працює і чому є важливим
Наші діти вчать нас слухати. Чи звертали увагу, коли ми носом у робочому месенджері, а вухом в зумі на нараді і раптом вирішили повиконувати трошки батьківських обов’язків і спитати: “Ну як там у школі?” І діти, перш ніж відповідати, кажуть: «А ти мене чуєш?» або «А ти мене бачиш?».
Ведучі1
У дорослому віці ми втрачаємо дитячу щирість і призвичаюємось слухати, не слухаючи, або терпляче похнюпитись, коли розуміємо, що нас все одно ніхто не почув.
Але розмова — це не вулиця з одностороннім рухом.
Пам’ятаєте, в одному з подкастів ми говорили про перебивання? Про те, що поки хтось говорить, у нашій голові нав’язливою жуйкою крутяться наші власні думки? Так ось: якщо це так, то ви говорите не з іншою людиною, а з власним голосом у вашій голові.
І йдеться не про конфлікти, йдеться насамперед про щоденні розмови. Ми не піднімаємо очей одне на одного навіть коли говоримо про звичні неконфліктні речі. У нас від зубів відскакують усі ці: «Ти щось хотів?», «Ближче до справи давайте вже!», «Мммм…. Ви щось питали?»
Вони взагалі не дають простору для розмови, бо: я вже нічого не хочу після цих слів, так, я близько до справи, але, може, контекст має значення, і я нічого не питала, бо не думаю, що якщо повторю, ви мене таки почуєте. Нудна тема про те, як слухати і чути, а не чекати паузи, щоби вставити свої 5 копійок, насправді життєво важлива для того, щоб почати домовлятись.
Також у подкасті:
- Які рівні слухання існують
- Що таке емпатичне слухання та з чого воно починається
- Чому емпатія — як м’яз, який потребує тренувань
- Як стати кращим слухачем або слухачкою?
- Невербальні сигнали, тіло, зоровий контакт
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
