facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Будні переселенців: рік у Черкасах

Подружжя Олександра та Яни Лавриненків уже рік живе у Черкасах. Просять донецьких друзів стирати хрестики на дверях квартири, щоб ДНРівці не запідозрили відсутність господарів. У Донецькому регіоні Олександр мав бізнес, приватну шахту, житло. Усе довелося залишити. Саша постійно бере участь у записах на телебаченні та радіо. Через проукраїнську позицію, яку постійно озвучує у ЗМІ, вважає себе…

Будні переселенців: рік у Черкасах
1x
Прослухати
--:--
--:--

Подружжя Олександра та Яни Лавриненків уже рік живе у Черкасах. Просять донецьких друзів стирати хрестики на дверях квартири, щоб ДНРівці не запідозрили відсутність господарів. У Донецькому регіоні Олександр мав бізнес, приватну шахту, житло. Усе довелося залишити. Саша постійно бере участь у записах на телебаченні та радіо. Через проукраїнську позицію, яку постійно озвучує у ЗМІ, вважає себе персоною нон-грата:

«С теми людьми, которые поддерживают ДНР я не общаюсь. Я поддерживаю Украину, я уже завитился. И там я теперь персона nongrata. Обидно за тех людей, которые там остались и поддерживают Украину. Блокада это сложный вопрос. Те же пенисонеры, которые там остались есть разные люди, которые вообщем-то заработали свою пенсию. Я не знаю, что посоветовать правительству… Если вопрос в том, что “давайте отдадим их в Россию”, то зачем там погибают военные? Нужно возвращать прежде всего умы»

Олександр Лавриненко у Черкасах очолює Громадську Організацію «Спільнота Біженців з Донецька та Сходу України». На початку роботи організації, кількість її членів становила 15 осіб, нині майже 400. Люди щоп’ятниці зустрічаються у місцевому будинку Кулика, щоб обговорити проблеми та поділитися радощами. І попри це Олександр каже, що в Черкасах почувається не переселенцем, а біженцем. Людей, які залишилися у Донецьку жаліє, вважає, що більша частина жителів Донбасу не здатна сприймати проукраїнську інформацію. Подружжя намагається змінити стереотипне уявлення про переселенців: їм хочеться робити щось корисне для міста, яке їх прихистило і не бути обузою для держави:

«Заявляем активную позицию потому что не хочем просить. Слишком много мифов про нас ходит. Что мол мы получаем компенсации от госсударства, даже конкретные суммы называют: 2 400. А я вам заявляю, что ничего подобного. Компенсацию 1200 или 1500 получали прошлым летом. По 800 гривен выделяется пенсионерам и на детей, и 400 или 200 гривен на взрослых» 

Серед переселенців з Донбасу чимало людей з вищою освітою, але тут, у Черкасах, відповідної роботи з гідною оплатою праці немає. Переселенцям у центрі зайнятості пропонують роботу за 1500-2000 гривень на місяць. Водночас оренда житла значно перевищує такий дохід.

Ірина Філенко з Черкас для проекту «Ми різні Ми разом» на «Громадському радіо»

 

usaid_logo_uaimage001
Виготовлення цієї програми стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку USAID та Інтерньюз. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю автора та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюз.

Поділитися

Може бути цікаво

Росія використовує ностальгію як гачок для пропаганди під час свят

Росія використовує ностальгію як гачок для пропаганди під час свят

«Перший міністр оборони, який озвучив проблеми»: Політолог про призначення Михайла Федорова

«Перший міністр оборони, який озвучив проблеми»: Політолог про призначення Михайла Федорова

Як енергоефективність та сонячна генерація рятують громаду під час відключень світла й тепла

Як енергоефективність та сонячна генерація рятують громаду під час відключень світла й тепла

Постать Івана Кулика: між літературою, політикою та терором

Постать Івана Кулика: між літературою, політикою та терором