Будні переселенців: рік у Черкасах
Подружжя Олександра та Яни Лавриненків уже рік живе у Черкасах. Просять донецьких друзів стирати хрестики на дверях квартири, щоб ДНРівці не запідозрили відсутність господарів. У Донецькому регіоні Олександр мав бізнес, приватну шахту, житло. Усе довелося залишити. Саша постійно бере участь у записах на телебаченні та радіо. Через проукраїнську позицію, яку постійно озвучує у ЗМІ, вважає себе…
Подружжя Олександра та Яни Лавриненків уже рік живе у Черкасах. Просять донецьких друзів стирати хрестики на дверях квартири, щоб ДНРівці не запідозрили відсутність господарів. У Донецькому регіоні Олександр мав бізнес, приватну шахту, житло. Усе довелося залишити. Саша постійно бере участь у записах на телебаченні та радіо. Через проукраїнську позицію, яку постійно озвучує у ЗМІ, вважає себе персоною нон-грата:
«С теми людьми, которые поддерживают ДНР я не общаюсь. Я поддерживаю Украину, я уже завитился. И там я теперь персона nongrata. Обидно за тех людей, которые там остались и поддерживают Украину. Блокада это сложный вопрос. Те же пенисонеры, которые там остались есть разные люди, которые вообщем-то заработали свою пенсию. Я не знаю, что посоветовать правительству… Если вопрос в том, что “давайте отдадим их в Россию”, то зачем там погибают военные? Нужно возвращать прежде всего умы»
Олександр Лавриненко у Черкасах очолює Громадську Організацію «Спільнота Біженців з Донецька та Сходу України». На початку роботи організації, кількість її членів становила 15 осіб, нині майже 400. Люди щоп’ятниці зустрічаються у місцевому будинку Кулика, щоб обговорити проблеми та поділитися радощами. І попри це Олександр каже, що в Черкасах почувається не переселенцем, а біженцем. Людей, які залишилися у Донецьку жаліє, вважає, що більша частина жителів Донбасу не здатна сприймати проукраїнську інформацію. Подружжя намагається змінити стереотипне уявлення про переселенців: їм хочеться робити щось корисне для міста, яке їх прихистило і не бути обузою для держави:
«Заявляем активную позицию потому что не хочем просить. Слишком много мифов про нас ходит. Что мол мы получаем компенсации от госсударства, даже конкретные суммы называют: 2 400. А я вам заявляю, что ничего подобного. Компенсацию 1200 или 1500 получали прошлым летом. По 800 гривен выделяется пенсионерам и на детей, и 400 или 200 гривен на взрослых»
Серед переселенців з Донбасу чимало людей з вищою освітою, але тут, у Черкасах, відповідної роботи з гідною оплатою праці немає. Переселенцям у центрі зайнятості пропонують роботу за 1500-2000 гривень на місяць. Водночас оренда житла значно перевищує такий дохід.
Ірина Філенко з Черкас для проекту «Ми різні Ми разом» на «Громадському радіо»