Ана Море
У чому небезпека «інформаційної бульбашки» та як комфортно із неї вийти?
Що таке інформаційна бульбашка, як утворюється чому вона небезпечна? Пояснює Олександра Цехановська — голова групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру.
Ведучі1
Гості1
На Громадському радіо ми багато говорили про російську пропаганду, як інструмент у війні Росії проти України ще до повномасштабного вторгнення.
І продовжуємо говорити зараз, коли Росія вже навіть не приховує, що її військові чинять на нашій території воєнні злочини, і її авіаудари руйнують наші міста та села.
Олександра Цехановська: Інформаційна бульбашка — це стан інформаційної ізоляції. Часто люди опиняються у ньому добровільно, отримуючи ту інформацію, яка нам подобається і з якою люди уже згодні, готові погодитися. Так працює наш мозок, психіка. Утворення інформаційних бульбашок — це наші когнітивні упередження.
Більше про це можна почитати у книзі «Постправда» Лі Макінтайра. В українському перекладі «Постправда» вийшла у видавництві «ArtHuss».
Олександра Цехановська: Люди завжди були схильні до створення інформаційних бульбашок. Світ складний і щоб виживати у ньому та не втрати здоровий глузд, необхідно усе спрощувати. Так працюють стереотипи. Часто про них ми думаємо, як про щось негативне. Так, вони можуть шкодити, однак без них наша психіка не здатна функціонувати. Мозок не може щоразу вигадувати нові логічні ланцюжки. Йому простіше мати готову картину світу. Ми відчуваємо стрес, коли щось у неї не вкладається.
Як соцмережі експлуатують наші когнітивні упередження?
Отже, наша психіка схильна до механізму інформаційної ізоляції. Олександра Цехановська пояснює: про інформаційні бульбашки почали говорити набагато частіше з появою соцмереж не просто так. Адже Facebook та Google лише умовно безкоштовні, ми для них — набір поведінкових даних для продажу реклами. А тому соцмережі вдало експлуатують наші когнітивні упередження.
Олександра Цехановська: Форми подачі інформації у соцмережах впливають на наше сприйняття інформації, на те, що ми шукаємо, що зауважуємо чи ігноруємо. Механізми роботи соцмереж спонукають користувачів якомога більше часу проводити онлайн, одразу пропонуючи людям те, що їм подобається.
Безкоштовним соцмережам ви платите власним часом, який там проводите
Google — не просто пошукова система, а Facebook — не просто місце для спілкування та обміну фото з друзями. Власники соцмереж мають свої цілі, яких вони досягають, використовуючи нашу ж психологію проти нас. Нагадую, що статки Марка Цукерберга, власника компанії Meta, якій належить і Facebook, і Instagram, станом на березень 2022 року — понад 74 мільярди доларів. І вони беруться не з повітря.
Олександра Цехановська: Цей механізм побудований на комерційних інтересах. Алгоритмам байдуже, наскільки збалансованою, правдивою є інформація, яка потрапляє у вашу стрічку. Їм важливо, щоб ви отримували інформацію, яка спонукатиме гортати стрічку далі. Так формується воронка. Особливо велика проблема є з YouTube. Його керівництво це визнає, намагається боротися з проблемою. На YouTube у рекомендаціях людям трапляються теорії змови. Достатньо один раз з цікавості пошукати відео, яке можна умовно стосується цієї категорії, ви помітите, як поступово змінюється й адаптовується ваша стрічка.
У TikTok це відбувається моментально, алгоритм підлаштовується на ходу і ми бачимо формування інформаційної бульбашки у режимі реального часу.
Чому ж інформаційні бульбашки, у які ми втрапляємо у соцмережах, є проблемою?
Олександра Цехановська: Людям в інформбульбашці стає важче приймати протилежні точки зору. Нам важко погодитися з тим, з чим не згодні. Перша реакція — захист своєї точки зору. Така інформізоляція підсилює наше незнання стосовно певних речей, процесів, подій та поглядів. Вона може стати причиною розколу суспільства, навіть, укріпленню екстремістських поглядів.
Як зменшити вплив інформаційних бульбашок?
- Підпишіться на сторінки, де висловлюється протилежна до думки, до якої ви звикли (про пропагандистські та дезінформаційні ресурси не йдеться)
- Частіше застосовуйте режим анонімного перегляду у браузері. Так він не створить більшої кількості трекерів, не відстежує вашу поведінку на певних сайтах та не підлаштує під ваше уподобання наступного разу.
- Чистьте кеш та історію пошуку.
Читайте також: Хто такі псевдоексперти та чому вони небезпечні для українців та українок?
Когнітивні упередження — це нормально
Олександра Цехановська кілька разів наголосила, що нормально мати когнітивні упередження. Головне — це усвідомлювати. Я, наприклад, іноді влаштовую собі живі вилазки зі своєї інформаційної бульбашки: вслухаючись в розмови людей у чергах, у публічному просторі, запитуючи думку про якусь подію у родичів. Так, це може бути небезпечно, бо так і посваритися нескладно. Але іноді буває дуже корисно освіжитися під холодним душем поза своїм комфортним колом спілкування.
Пам’ятаймо, що нашому мозку комфортно існувати в інформаційній бульбашці. А тому цінно давати собі почути іншу, протилежну нашій, точку зору.
«Мислення — базова функція» — спільний подкаст Громадського радіо та УКМЦ. Слухайте, думайте критично
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
