На Громадському радіо ми багато говорили про російську пропаганду, як інструмент у війні Росії проти України ще до повномасштабного вторгнення.
І продовжуємо говорити зараз, коли Росія вже навіть не приховує, що її військові чинять на нашій території воєнні злочини, і її авіаудари руйнують наші міста та села.
У Росії брешуть всі. Пропагандисти, міністри, президент, генерали, лідери думок, люди на вулицях. З телевізора, на міжнародних майданчиках, самим собі. Фейк першим винайшли не росіяни, як і пропаганду, але зате ж як вони цим скористалися! І особливо у багаторічній війні проти України.
Що таке фейк, маніпуляція і пропаганда та чому ці поняття варто розрізняти? Пояснює Ольга Юркова — журналістка, медіатренерка та співзасновниця «StopFake».
Ольга Юркова: Фейк зазвичай — це підроблена новина. Це не просто брехня, а неправда, яку видають за новину.
Маніпуляція — це не завжди фейк, це навмисно, свідомо викривлена інформація для формування певного ставлення до певної проблеми, людини, явища. Це може бути надання неповної інформації, навмисне приховування певного її аспекту, зміщення акцентів у повідомленні, висмикування з контексту. У результаті у людини викривляється відчуття реальності.
Пропаганда — це форма комунікації, яка має на меті вплинути на ставлення суспільства до проблеми, ситуації чи явища. Вона використовує і фейки та маніпуляції. Інколи вона може ґрунтуватися на правдивій інформації.
Читайте також: Дегуманізація і постійне повторення: як працюють ключові напрямки роспропаганди?
Ольга Юркова: Фейк — це зброя в інформаційній війні. Росія є лідером у світі з поширення дезінформації. Вона використовує її для впливу на внутрішні справи інших країн, однією з яких є Україна. Достатньо побачити фейк, щоб інформація відклалася, не обов’язково вірити у нього. Коли їх багато, вони мають накопичувальний ефект. За 8 років «StopFake» спростували понад 5 тисяч фейків. Усі ці історії просувають певні меседжі, ідеї, наративи про Україну. Ми визначили 18 таких наративів. У них свідоме формування образу України.
Важливо звертати увагу також, чи має джерело доступ до наведеної інформації, яку воно має мотивацію поширювати її. Серед непрямих ознак можуть бути такі: цю новину не поширюють серйозні медіа, у ній штучно об’єднані непов’язані між собою факти.
Ольга Юркова: Віра у фейки пояснюється людською психологією. Фейкові новини приваблюють людей своєю новизною. Фейки відрізняються у стрічці новин, завжди цікавіші. Вони провокують набагато більше емоцій. Відомо, що у людини спочатку включаються емоції, а вже потім — інтелект. Книжка «Мислення швидке й повільне» психолога й економіста Деніела Канемана саме про це. Треба себе змушувати свідомо перемикатися з режиму емоцій у режим мислення. Є також «групова солідарність» – ми поширюємо у соцмережах фейки, які поширюють наші друзі та знайомі. Також ми поширюємо ті фейки, щодо яких у нас сформовані певні погляди.
Загалом люди нині стали обережніше ставитися до інформації. Однак фейки нині еволюціонують.
Не знецінюймо силу російської пропаганди. Аби краще розумітися на методах інформаційної війни російської федерації слухайте спільний подкаст Громадського радіо та УКМЦ «Мислення — базова функція». Слухайте, думайте критично
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
0