«Я тобі у Viber переслав»: дезінформація у месенджері під час війни

Якщо ви слухаєте радіо, а не читаєте розсилку у Viber, ви вже стали на великий шлях до інформаційної гігієни. Бо читаючи Viber, могли б дізнатися про нібито «запеклі бої з ворожими ДРГ» на Волині. А це насправді брехня, бо там просто регулярно проводяться навчальні стрільби.

Олександра Цехановська, голова групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру, пояснює, які основні типи фейків поширюють у Viber з початку великої війни.

Олександра Цехановська: У Viber було завжди доволі багато фейків. У 2020 році було багато неправдивої, маніпулятивної  інформації, пов’язаної зі сферою охорони здоров’я.

Для Viber характерні менш політизовані фейки щодо нашої безпеки. Ті, які поширюють паніку. Нині поширюють інформацію про роздачу повісток. Це також спроба дискредитації ЗСУ. Також спрямовано на те, щоб викликати у людей острах. Зараз багато цих панічних фейків мають антивоєнне забарвлення:

  • про ворожі війська на підступах (насправді їх там нема);
  • про точну дату і час бомбардування.

Маємо розуміти, що в Україні нема повністю безпечних місць. Ми усі під загрозою. Але споживання неперевіреної інформації виснажує морально і дає ефект «хлопчика, який кричав: «Вовк!». Люди щонайменше починають ігнорувати повітряну тривогу, а це є загрозою їхньому життю та здоров’ю.

Окрім цього, у Viber транслюються усі основні наративи роспропаганди: «Де ви були ці 8 років?», «Україна нікому не потрібна, США вирішують вашим коштом свої проблеми з РФ».

Був фейк на початку вторгнення РФ, про те, що керівництво України покинуло Україну, про перебільшення втрат ЗСУ, постійні історії про проблеми зі спорядженням, харчуванням.  Ми знаємо, що ситуація не є ідеальною. Але, коли проблема гіперболізується, це впливає на наше сприйняття того, що відбувається.


Читайте також: Дегуманізація і постійне повторення: як працюють ключові напрямки роспропаганди?


У яких спільнотах Viber такі повідомлення поширюють найчастіше та чому?

Олександра Цехановська: Поширення інформації у Viber має свої особливості: дезінформація поширюється у спільнотах, які, на перший погляд, не мають стосунку до політико-соціально-економічної ситуації. Це батьківські чати, чати ОСББ, групи за інтересами, ті, де ми спілкуємося про якісь практичні речі. Там ти не очікуєш підступів ворога чи людей, які не достатньо медіаграмотні й без задньої думки поширюють це.

У Viber ще з 2020 року було багато антивакцинаторських спільнот. Усі вони досі активні та перейшли на дезінформацію про російську війну проти України.

Нові тренди:

  • побільшало фейків українською мовою (їх легко відрізнити, бо виклад безграмотний, переклад з російської через Google-перекладач);
  • голосові повідомлення, які набагато важче відстежувати.

Читайте також: Сирени та військовий облік: як фейк сприйняли за правду, а правду за фейк


Як фейки у Viber сприяють поширенню паніки і як споживати інформацію у цьому месенджері грамотно?

Олександра Цехановська: Не треба брати повідомлення з Viber-чатів, як інструкцію до дії, якщо це не канал державних інституцій.

Фейкові повідомлення у Viber:

  • Написані емоційно, великими літерами, щоб зачепити людей.
  • Значну частину їх розбивають на кілька повідомлень, ніби людина дуже поспішає, їй треба якомога швидше поділитися думкою.
  • Якщо йдеться про страшні речі, вдаються до посилання на родичів, близьких, подругу подруги, хрещеного колеги й таке інше. Так персоніфікують джерело, яке не можна перевірити. До того ж українці та українки схильні довіряти своїм близьким.
  • Узяті зі стелі цифри, як от «вірогідність 99%», що мають викликати у людей почуття невідворотності небезпеки.
  • Використання одного фото для ілюстрації ситуації у різних містах.

Важливо не соромитися у групах та чатах вказувати на фейки.


Не знецінюймо силу російської пропаганди. Аби краще розумітися на методах інформаційної війни російської федерації слухайте спільний подкаст Громадського радіо та УКМЦ «Мислення — базова функція». Слухайте, думайте критично.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Теги: