facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

На ранок ми побачили кілометрові колони, які виїжджали з міста Нікополь — Євген Євтушенко про ситуацію після захоплення росіянами ЗАЕС

Інтерв'ю

Розмова з Євгеном Євтушенком, головою Нікопольської районної військової адміністрації. Говоримо про те, як живуть місцеві, як багато людей виїжджають із міста, про гуманітарну ситуацію та який відсоток інфраструктури Нікополя зруйновано від російських обстрілів.

На ранок ми побачили кілометрові колони, які виїжджали з міста Нікополь — Євген Євтушенко про ситуацію після захоплення росіянами ЗАЕС
1x
Прослухати
--:--
--:--

Влад Бундаш: Хотів би розпочати про актуальну ситуацію в Нікополі та громаді. 10 січня стало відомо, що російські окупанти вперше від початку вторгнення атакували Нікополь дроном із приладом нічного бачення. Якщо говорити загалом про обстріли міста та громади, чи фіксуєте ви протягом останніх місяців-тижнів зміну динаміки інтенсивності обстрілів?

Євген Євтушенко: Це дрон-камікадзе саме з камерами нічного бачення. Такі дрони досить часто застосовуються на лінії бойового зіткнення, але на нашій території це було зафіксовано вперше. Це несе певну небезпеку для цивільних людей, тому що у нас комендантська година на березі починається о 22 годині. І росіяни, якщо вони будуть застосовувати такі дрони після 22 години, можуть розцінювати мешканців як не цивільних громадян, а як поліцейських або представників Сил оборони, і можуть атакувати.

Що стосується обстрілів, то ми ведемо статистику, де враховуємо кількість зруйнованого та пошкодженого житла, кількість загиблих людей, кількість поранених і кількість боєприпасів, які ворог випускає. Найбільші обстріли по масштабах, по кількості боєприпасів були в нас минулого літа та минулої осені. 

Раніше в основному обстріли були в темний час доби, коли люди знаходились удома. І тут треба сказати, що це безглузді атаки, коли обстрілюється взагалі вся площа міста, уражаються житлові будинки, комунальні об’єкти, парки, дороги.

Це така тактика терору людей, цивільного населення. Вона заточена більше навіть не на нанесення шкоди об’єктам інфраструктури, а саме на те, щоб тиснути на людей морально, ламати їх психологічно.

Вночі 11 серпня 2022 року російські війська випустили на Нікопольський район 120 реактивних снарядів

Окупанти намагаються атакувати антени мобільного та супутникового звʼязку, бо вбачають у них «військові» цілі

Влад Бундаш: Ви сказали, що ведете певний облік щодо зруйнованої інфраструктури. Який відсоток інфраструктури міста є зруйнований або пошкоджений? І чи є такі будинки, які не постраждали від російських терористичних обстрілів? 

Євген Євтушенко: Статистика на сьогоднішній день має наступний вигляд: у нас 67 цивільних загиблих та 372 поранених. Це від початку обстрілів, які розпочалися влітку минулого року (2022 року — ред.). У нас пошкоджено близько 800 багатоквартирних будинків, близько 5 тисяч приватних будинків. Пошкоджено близько 70 закладів освіти, також пошкоджені заклади культури, медичні заклади, релігійні заклади, і все це обліковується у десятках. 

Якщо взяти, наприклад, місто Нікополь, то знайти будинок, де цілі всі шибки, де немає пошкодженої покрівлі, це вже, знаєте, стає такою рідкістю. 

  • Велика кількість будинків, я так рахую відсотків 50-70, постраждало від оцих «прильотів». Це пошкодження уламками і стін, це й їх пробиття, і знищення несучих стін.

У нас є будівлі в місті, де ворожі гради знесли півтора поверха. Квартири, які були розташовані на краю будинку, то їх реально знесло цим боєприпасом повністю. 

Повертаючись до FPV-дронів, окупанти намагаються атакувати антени, які їм не подобаються. Це супутниковий зв’язок, антени, які роздають мобільний інтернет. Тобто вони у всьому вбачають якісь військові антени. У нас є вежа, яка транслювала Т2-телебачення. Обладнання на ній повністю знищене, а вежа суттєво пошкоджена. 


Читайте також: 67 цивільних загинули у Нікополі від початку обстрілів — начальник РВА


«Були періоди, коли я ввечері їхав Нікополем, а місто було пустим, здавалося, що людей взагалі не залишилось»

Влад Бундаш: Якщо вірити відкритим джерелам, то до початку повномасштабного вторгнення у Нікополі проживало близько 100 тисяч мешканців. Яка ситуація зараз, скільки людей залишається в місті? Як проходить евакуація жителів?

Євген Євтушенко: Примусової евакуації не було взагалі. Тобто місто відкрите, відкриті всі автошляхи, це стосується й усіх інших прибережних територій. У нас минулого року курсували евакуаційні потяги, курсував транспорт, перевізники працювали, як і зараз. Тобто люди, які хотіли виїхати і вбачали для себе небезпеку або психологічно не витримували всіх обстрілів, вони виїжджали. І були періоди в місті, коли їхав я вечором, знаєте, це десь була осінь минулого року, місто було пустим, не працювало зовнішнє освітлення, і здавалося, що взагалі в місті людей не залишилось. 

Було декілька хвиль від’їзду з міста. Перша — велика, коли росіяни зайшли на Запорізьку атомну станцію, і були такі чутки, що вони там стріляли по енергоблокам із танків, але насправді вони здійснили декілька пострілів по навчальному центру з танкових гармат. 

  • У людей була велика паніка. Це вночі сталося, і на ранок ми побачили, реально, колони, кілометрові колони, які виїжджали з міста Нікополь, а також і з інших прибережних населених пунктів.

Була дуже великою друга хвиля евакуації влітку, коли почалися обстріли. Частина людей виїхала у глибину району, у колишній Томаківський район, а частина людей виїхала, на жаль, і за межі області, а є такі, що виїхали за межі країни. 

Зараз на прибережних територіях знаходиться десь близько 50% населення від того, що було до війни. І Нікополя це стосується, трошки більше, трошки менше, є якісь певні коливання, але десь отак.

Влад Бундаш: А люди повертаються у місто з дітьми? Як багато дітей у місті? 

Євген Євтушенко: Багато людей виїхало, побули в інших областях, наприклад, або навіть в інші країни виїхали. Повернулися і сказали, що дома все-таки краще. І як би там не було добре, але дома тебе чекають. Багато людей повернулося тому, що вони не змогли знайти себе на інших територіях. І це, в тому числі, люди з дітьми. У місті багато жінок, багато дітей, і, знаючи це, росіяни продовжують здійснювати свої обстріли.


Читайте також: Як живе Миколаїв на перетині років: розповідає кореспондентка


Після підриву Каховської ГЕС близько 200 тисяч мешканців Нікополя та прибережних населених пунктів залишилися без води

Влад Бундаш: Хочу ще розпитати про ситуацію у місті з комунікаціями. Що наразі зі світлом, теплом, як місто переживає зиму? І тут важливо уточнити про воду, тому що це питання є болючим для Нікополя та району. 

Євген Євтушенко: Комунікації кожного дня, як й інші об’єкти інфраструктури, вражаються уламками, вибуховою хвилею або ж боєприпасами. Це стосується електромереж, газомережі, мережі водопостачання. Усі ці мережі майже щодня руйнуються і майже щодня відновлюються аварійними бригадами. Без перебільшення, можна сказати, що у нас ДТЕК, газові бригади, бригади комунальних служб, які ремонтують, відновлюють водопостачання, — це реально герої, які працюють під небезпекою щоденною і щосекундною, працюють поруч із «прильотами».

  • Росіяни застосовують тактику подвійних обстрілів, коли вони здійснюють повторний обстріл території через 30-40 хвилин після першої хвилі обстрілів. Знаючи, що на цій території вже знаходяться аварійно-рятувальні служби, вони намагаються їх навіть накривати вогнем.

І я завжди кажу, що найменша відстань між берегами у Нікополі — це близько 4,7 кілометри. А місто, яке живе менше, ніж за 5 кілометрів від ворога, на жаль, не може мати мирного життя.

Мабуть, треба згадати і підрив дамби Каховської ГЕС. Коли наші великі водоканали, які беруть воду з Каховського водосховища, опинилися взагалі без джерела водопостачання, зупинили всі насосні станції по берегу. І у нас близько 200 тисяч людей взагалі опинилися без води. І половина з цієї кількості проживала в містах.


Читайте також: ВПО: максимальна інтеграція чи збереження власної ідентичності?


«Нікополь — це місце сили. Тут знайшли пектораль, тут є курган з похованням отамана Сірка, тут був Великий Луг»

Влад Бундаш: Яким Нікополь до повномасштабної війни був для вас, що це було за місто, чим воно було цінне для вас?
Євген Євтушенко: Треба сказати, що я не корінний нікопольчанин. Так доля сталася, що я приїхав працювати у місто десь за рік до великої війни. Це гарне, затишне українське місто на березі чудового Каховського водосховища. І знаєте, ми зрозуміли, наскільки воно чудове, і наскільки тут було гарно і затишно, коли ми втратили водосховище і втратили оцей затишок та тишу. 

Нікополь / Ілюстративне фото

Це невелике та класне українське місто зі своєю історією, великою історією, своєю культурою, із козацьким корінням. Тут були Січі, і це стосується не тільки Нікополя, а взагалі всього району. Тут знайшли пектораль. Тут був Великий Луг. Це місце сили, без перебільшення. Тут є курган з похованням отамана Сірка.

  • Це дуже великий край, він весь класний, він наш! І треба робити все, щоб цей край залишався нашим, це перше. І друге, щоб повернути ті території, які ми втратили.

Але при цьому хотілося б повторити, що не ціною великої загибелі наших бійців. Знаєте, уже за два роки різне чуєш. І настрій людей змінився, хтось втомився. Я вже починаю чути оту фразу «ми вас туди не посилали». А ця фраза, яка звучала у 16-му, у 17-му році, вона вже знову з’явилася. І це дуже недобре, що нація трошки втомилася та розділилася на тих, хто тримає лінію оборони, і на тих, хто в тилу допомагає. І на тих, хто втомився. 

І, користуючись можливістю достукатися до аудиторії, я хотів би сказати, що якщо та лінія, яку тримають хлопці, зламається, якщо ми не будемо підтримувати нашу армію, наші Сили оборони, то ця лінія з’явиться у кожному українському місті. І тоді ті люди, які втомилися, вони реально зрозуміють, що вони жили тихим спокійним життям. А може бути гірше. І Буча, Ірпінь можуть бути в кожному місті, бо Російська Федерація тримає курс на знищення держави, на геноцид, на те, щоб знищити історичне коріння, генетичну пам’ять, узагалі історію держави.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО