Чому посади трьох міністрів досі вакантні

Коли нові призначення?

Олег Климчук: За заявою Дениса Шмигаля, уряд шукає кандидатів на посади міністерств. Як ви думаєте, чому так довго нема призначень?

Олеся Яхно: Я думаю, що не так легко знайти потрібні персоналії. З одного боку дійсно війна й відсутність конкурсів як таких. А з іншого боку, знайти людей, які б бачили те, як можна в цих умовах займатися галуззю і сферою, не так просто. Можливо, когось не влаштовують ті кандидатури, які можуть пропонувати, а можливо, хтось, кого б хотіла бачити влада, президент чи прем’єр, самі не хочуть йти.

Олег Климчук: Чому люди можуть не хотіти йти на ці посади?

Олеся Яхно: Ці міністерства, я думаю, під час війни отримують не занадто велику кількість бюджетних витрат. Ми пам’ятаємо, на якій хвилі відбулася відставка міністра культури та інформаційної політики.

Ці міністерства не отримують достатньо бюджетних коштів, але робити у своїй сфері все одно щось потрібно. Тому, ті персоналії, яких могли б влаштовувати умови (або яких хотіли б бачити) не хочуть йти, а призначати абикого теж не є вихід.

Чи потрібні ці міністерства під час війни?

Олеся Яхно: З одного боку так, а з іншого — ні. Тому що все-таки скорочують ті міністерства, які можна профільно об’єднувати з іншими. Тобто, якщо якесь міністерство можна об’єднати чи приєднати до іншого відомства, схожого за своїм напрямком, тоді такі міністерства можуть скорочуватися.

Наразі ці міністерства, де немає міністрів, їх нібито і не можна скоротити й до когось приєднати, але по факту вони можуть діяти в цей період у фінансово обмеженому варіанті. Якщо навіть йде війна, вони нікуди не зникають. Наприклад, спорт як сфера нікуди не дівається. Зовсім заборонити їх не можна. Якщо ми кажемо про таке міністерство, як культури та інформаційної політики, думаю, тут є проблема трохи в іншому. У тому, що бачення інформаційної політики та культури є важливим, але в умовах війни багато які рішення в цій сфері виходять за межі цього міністерства. Якщо ми кажемо, наприклад, про закриту інформацію. І це вже не в компетенції прийняття рішень самого міністерства. Виходить, що його закрити теж неможливо.

Те що ці міністерства діють в умовах обмеження бюджетних витрат, це є факт. Але важливе також питання бачення.

Міністерство у справах ветеранів

Олеся Яхно: Якщо казати про Міністерство ветеранів, думаю, значною частиною тематики, якою воно повинно займатися, займаються інші відповідні органи влади. У нас не поствоєнна ситуація. Ми не просто маємо справу з ветеранами після війни. У нас гаряча фаза війни. Багато рішень у нас зараз приймаються в обхід Міністерства не тому, що хтось обходить правила, а тому, що під час війни певні кроки повинні здійснюватися автоматично, їм не потрібне ще додаткове регулювання.

Проблема на сьогодні полягає в тому, щоб мобілізувати, або щоб відбувалася ротація тощо, а не проблеми саме ветеранів. Тому інші військові пріоритети та витрати є. І ними займаються інші відомства.

У цій чутливій сфері має бути людина, яка не має конфліктів. Бо це напряму передбачає комунікацію з людьми зі сфери ветеранів.

Слухайте також: За три роки роботи Мінвет зруйнували як інституцію — Богдана Левицька

Міністерство молоді і спорту

Олеся Яхно: Це не найголовніше міністерство в умовах війни з погляду виділення бюджетних коштів. Але з усім тим змагання відбуваються, події в житті спорту в міжнародному контексті теж є. Тому закрити це міністерство повністю теж неможливо.

Політична складова

Олег Климчук: Чому влада не запросить на ці посади людей не з партії «Слуга народу»?

Олеся Яхно: Безумовно, політична складова є. Призначення мають характер з урахуванням їхньої позиції та того, що про них думає влада. Призначають саме того, кого вважають прийнятним з політичного погляду в тому числі.

Зараз реалії міняються. Рано чи пізно буде змінюватися ця владна конструкція. У виконавчій владі. І за рахунок персоналій, яких не можна віднести безпосередньо, наприклад, до політичної команди влади чи тим більше до «Слуги народу».

Наприклад, до Міністерства культури та інформаційної політики влада призначить когось від опозиційних політичних сил. Але це може бути людина, яка має бачення в цій сфері під час війни. Але таких людей у нас не багато. Що стосується інших кадрових позицій — можна було б призначати представників інших політичних сил. Але є питання — чи ці представники хочуть?

Цікаво коли ми прийдемо до того, що політична складова не на першому місці, а на другому, чи навіть третьому.

Читайте також: Чому захисники української культури шукають зустрічі з міністром Ткаченком?

Громадське радіо про відставки Лапутіної, Гутцайта та Ткаченка

Нагадаємо, 5 лютого 2024 року міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна написала заяву про відставку із займаної посади. Того ж дня президент України Володимир Зеленський заявив, що розмірковує над перезавантаженням напрямку керівництва країною. Відставку міністерки він пояснив тим, що «необхідно посилити політику ветеранів та розв’язати проблемні питання, які є у цій сфері».

7 лютого ВРУ підтримала відставку Лапутіної. Генерал-майор Служби безпеки України Юлія Лапутіна обійняла посаду міністерки у справах ветеранів України 18 грудня 2020 року. Вона є другою жінкою-генералом в історії незалежної України.

Торік 8 листопада міністр молоді та спорту України Вадим Гутцайт подав у відставку. через день Верховна Рада звільнила Гутцайта з посади. Рішення підтримали 243 народні депутати та депутатки. Гутцайт очолював Міністерство молоді і спорту з березня 2020 року. У листопаді 2022 року він також став президентом Національного олімпійського комітету України.

21 липня торік Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко подав заяву про відставку. Напередодні ввечері президент Володимир Зеленський запропонував прем’єр-міністру Денису Шмигалю звільнити Олександра Ткаченка з посади міністра культури й інформаційної політики та призначити на цю посаду іншу людину.

Нагадаємо, на початку червня петиція про звільнення Олександра Ткаченка з поста міністра культури та інформаційної політики України набрала необхідні 25 тис. голосів. Загалом її підписали 25 248 користувачів та користувачок.

27 липня ВРУ підтримала відставку Ткаченка.

Призначення народного депутата цієї ж фракції Олександра Ткаченко главою Міністерства культури України підтримала фракція партії «Слуга народу» у червні 2020 року. 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі