Плагіат у дисертації ексміністра Сергія Шкарлета доведено Нацагентством із забезпечення якості вищої освіти. Які з цього висновки?
Наталія Піпа: Те, що сьогодні це зроблено, це важливий сигнал для суспільства. Слабенький поки що, але важливий. З тим рівнем, який у нас зараз був з тим, як отримували наукові ступені, які наукові роботи та дослідження, то воно вимагає бажати кращого. Не те щоб у нас не було науковців або людей, які не здатні це зробити. Я переконана, що вони є. Але точно нам треба реформувати систему науки: ступені, оцінки наукових праць. Тоді ми зможемо конкурувати в Європейському союзі та світі.
Це один із сигналів про те, що відбувається очищення. Але ще зарано говорити, що насправді ми бачимо системні зміни у цьому напрямкові.
Зараз ми якраз змінюємо законодавство. На сьогодні це більше моральний злочин. Але коли він буде в законодавстві, це буде адміністративне правопорушення. Відповідно до нього має бути передбачений механізм. На сьогодні ми маємо колізію, що навіть, якщо хтось комусь цю роботу продав, ми не можемо притягнути тих людей до відповідальності. Законодавство, над яким ми працюємо про академічну доброчесність, в інших країнах світу немає. Бо там не продають наукові роботи й не купують. Питання плагіату — це ще окрема робота. Таких питань багато. На майбутнє я бачу зміну цих систем. Якби хтось отримав за таке штраф, і якби ці гроші скерували на науку, це був би хороший механізм. Його складно організувати. Але після того, як ми ухвалимо законодавство щодо академічної доброчесності, можна буде робити наступний крок. Це багаторівнева підготовка. Але я вважаю, що нам до цього треба йти.
Слухайте також: «Плагіат — не помилка, а порушення». Що не так із відповіддю Зеленського студентам про міністра Шкарлета
Наталія Піпа: Те, що ми побачили на прикладі пана Шкарлета, — це реакція громадянського суспільства. Вище керівництво не відреагувало. Скандал був у суспільстві. Шкарлет втратив повагу. Це означає, що таке у нас — ще не писане правило, але воно починає бути традицією. Суспільство реагує, перевіряє, формує запит.
Мар’яна Чорнієвич: Ми на правильному шляху щодо системи покарань і штрафів?
Наталія Піпа: Основне питання «Як це зробити?». Ми розуміємо, що на сьогодні маємо близько 300 закладів вищої освіти. Далеко не в усіх проводять щось схоже на наукову роботу. Також ми розуміємо, що у нас Академія наук відірвана від університетів. Це дуже впливає на те, що наші університети не попадають в цих основні 4 рейтинги світових закладів вищої освіти та в сотню найкращих університетів. Тому що у нас наука завжди була під наглядом КДБ і відірвана. За часи незалежної України ми не змогли оновити Академію наук. Вона мало де існує в такому вигляді, як у нас. Тому той шлях, яким ми будемо рухатися, правильний.
Сьогодні точно треба це змінювати. Переглянути систему оплати надбавок за науковий ступінь, заробітної плати. Якщо людина має науковий ступінь, то це означає, що вона може мати посаду відповідну до її умінь і знань. І має бути ефективною на цій посаді. Саме таким чином має нараховуватися заробітна плата, а не тому, що у тебе науковий ступінь: справжній або куплений.
Якщо ми будемо позбуватися покроково таких моментів, зміни відбуватимуться.
Думаю, що Шкарлета не звільнять з посади першого проректора Чернігівської політехніки. Усе залежить від ректора та вченої ради. Але боюся, що законодавчої підстави для цього немає. Якби плагіат був нормою закону, його звільнення можна було б домагатися. Але наразі це не є нормою закону. Тому думаю, що йому буде видана просто якась догана або попередження. Думаю, нічого не відбудеться. Це ще одне підтвердження того, що нам потрібні зміни в законодавстві.
Законодавство, яке наразі розробляється, вплине на якість нашої науки. Не може бути міністром людина, у працях якої є плагіат.
Наталія Піпа: Зараз багато дискусій з цього питання. Особливо про кількість університетів, їхню ефективність. Ми мусимо змінювати систему освіти, реформувати мережу в середній і вищій освіті. Ми усі маємо запит на те, щоб ми мали вищу освіту, а не дипломи про вищу освіту. Також питання держзамовлень є дуже актуальним. Це питання 48 млрд, 1 млрд з яких іде на Університет Шевченка. Замовлення й досі проходять за радянською системою.
Читайте також: Після критики Шкарлета на трибуні, до мене підходять багато депутатів зі «Слуги народу» і дякують за цю позицію — Совсун
Нагадаємо, 20 березня торік Верховна Рада звільнила Сергія Шкарлета з посади міністра освіти та науки України.
У червні 2020 року Шкарлет став в.о. очільника міністерства, а в грудні його призначили міністром. Того ж року Нацагентство із забезпечення якості вищої освіти знайшло плагіат у роботах Шкарлета, що переросло у судовий процес. Студенти та освітяни неодноразово вимагали його відставки, але цього не сталося.
Як писало Громадське радіо, у серпні 2020 року у статті для докторської очільника Міносвіти виявили плагіат. Це був уже восьмий такий аналіз. 11 вересня 2020 року Комітет етики Національного агентства з питань забезпечення якості вищої освіти знову виявив плагіат у роботах Сергія Шкарлета. Крім самого комітету, уривки з робіт на перевірку надсилали трьом незалежним закордонним експертам із США, Польщі та Чехії. Усі вони підтвердили запозичення в роботах очільника МОН.
Сам Сергій Шкарлет заперечував свою академічну недоброчесність, посилаючись на результати комісії університету в Чернігові, де колись працював ректором.
Загалом дільність Сергія Шкарлета на посаді міністра освіти супроводжувалась шквалом скандалів. Останньою краплею стало скасування іспиту з історії України, як обов’язкового предмета у національному мультипредметному тесті.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі