Чому з Києво-Печерської лаври не вдається вигнати УПЦ МП

У чому суть проблеми?

Людмила Филипович: Розпочинаючи цей процес, думаю, влада не зовсім усвідомлювала складність.

Очевидно, що Лавра перетворилася на джерело антиукраїнськості. Там діяли проросійські центри: інформаційні, пропагандистські. Це не обов’язково, що там був хаб, де тримали працівників, які відпрацьовували рекомендації або методички, котрі їм надсилали з Москви. Але те, що говорилося в проповідях, під час спілкування з людьми, які приходили туди на прощу, було не проукраїнським. Про це ми можемо говорити з літератури, яку знайшли під час обшуків, і записів проповідей, які до нас дійшли. Зокрема, проповіді намісника Києво-Печерської лаври Павла Лебедя, в яких він формує у парафіянин УПЦ різке негативне ставлення до своїх же православних братів.

Ми оговталися лише на третій рік повномасштабного вторгнення. Що робили наші владні органи попередній час? Невже це все тільки зараз стало відомо?

Релігія та політика

Людмила Филипович: Можуть сказати «Чого ви приплітаєте релігію до політики?». Якби це була чиста релігія, і в їхній діяльності не було політичних цілей чи методів, думаю, їх би ніхто не чіпав. Але ми ж бачимо, що все це було присутнє в діяльності цього монастиря. Про це свідчить те, що багато з монахів звідти виїхало. Частково, напевно, в Росію. Вони розуміють небезпеку свого подальшого перебування на цих теренах.

Наше уявлення про те, що релігія та політика мають бути по різні сторони — досить наївне. Тому вважаймо, що релігія ніколи не була автономною від політики. Завжди вона або підтримувала, або не підтримувала владу.

Чому і досі ми не чуємо повноцінного голосу церкви, який засуджує агресію Росії та режим Путіна. Серед усіх священників, а їх на початок війни було близько 12500, лише 400 підписали звернення про те, щоб визнати «русский мир» єрессю. А решта? Як вони оцінюють цю концепцію, яка роз’їдала і зараз роз’їдає мізки українського народу. Бо, скажімо правду, і досі є такі, хто страждає через те, що вони не є частиною триєдиного «русского народа». Які вважають, що треба відновити «святу Русь» і нагадати Києву, що він є «колыбелью трех братних народов». Та іншу муру, якою забивали голови українцям.

Зараз війна. Питання зараз стоять досить полярно. Нам зараз, можливо, не стільки до свободи совісті, скільки до питання національної безпеки. Кому потрібна буде ця свобода совісті та хто нею скористається, якщо ми втратимо свою державну суверенність і незалежність?

Я вважаю, що держава Україна в цьому конфлікті поступає достатньо ліберально та м’яко. А відповідати за злочини треба.

Слухайте також: Києво-Печерська лавра — власність не якоїсь церкви, а наша з вами — релігієзнавиця

«Усе, що було пов’язано з Україною, знищувалося»

Людмила Филипович: Я періодично бувала в Лаврі та заходила в їхню книжкову крамницю. Пам’ятаю свої спогади. Українськомовної літератури там майже не було. Уся вона формувалася з російськомовних видань, які друкувалися в Росії. А Росія друкувала те, що вона вважала за потрібне, насаджуючи ідеологію «русского мира».

Історично, все, що було пов’язано з Україною, знищувалося. Наприклад, перестали співати київськими розспівами. Палили книжки київського друку. Киян і українців перехрещували. От нехай мені скажуть віряни люди — в церкві є подвійне хрещення?

Сучасні наративи. Нас пробували переконати, що ми є «молодшими братами», «малоросами» російської нації. Принижували нашу історію, гідність. Це була послідовна і розрахована на довгий період пропагандистська робота. От зараз росіяни, я думаю, на 90% переконані, що саме Україна розпочала війну. Ви думаєте, що російська церква в цьому була не присутня? Була.

 «Я проти силових методів, але треба з цим працювати»

Людмила Филипович: З цим усім треба буде працювати. З тими, хто залишився в Лаврі, у тому числі. Я проти силових методів. Так свого часу діяла радянська влада. Думаю, українці мають бути цивілізованими людьми та дати шанс тим, хто не мислить так, як нам видається очевидним.

Потрібно дати шанс і час на зміну своєї думки. Я розумію, що протистояння, які зараз створюються навколо церкви, так не на часі наразі. Вони спровоковані та актуалізовані спеціально для того, щоб посіяти додаткове зерно недовіри та протистояння у нашому суспільстві.

Нам треба бути стійкими і розуміти, що це закономірні процеси. Вони не просто впали нам на голову. Ми 30 років їх не розв’язували. А зараз наступив останній акт цієї п’єси. Треба дочекатися фінішу.

Треба віднайти такі механізми, які і релігійну свободу не ущемлять, і захистять наш національний інтерес. А наш національний інтерес — зберегтися як народ, як держава, протистояти агресору.

Читайте також: Законопроєкт про заборону церкви виважений і не популістський — проукраїнський отець УПЦ МП

Нагадаємо, Верховна Рада на засіданні 19 жовтня 2023 року підтримала у першому читаннізаконопроєкт про заборону релігійних організацій, які повʼязані з країною-агресоркою — Російською Федерацією. За проєкт закону № 8371 віддали свої голоси 267 народних депутатів.

Наприкінці вересня спікер ВР Руслан Стефанчук заявив, що наразі у парламенті навряд чи набереться 226 голосів для заборони діяльності УПЦ (Московського патріархату). За тиждень у Радізібрали необхідну кількість підписів.

На думку політолога Олексія Кошеля, УПЦ (МП) не забороняють повністю, бо позиція МП в українській владі все ще залишається сильною.

Як повідомлялося, 4 липня у Києво-Печерській лаврі розпочала роботу комісія з опечатування, але ченці почали чинити спротив діям комісії.

Перед цим ченці чоловічого монастиря Києво-Печерської лаври отримали лист-попередження про те, що вони мають звільнити приміщення до 4 липня, коли розпочне роботу комісія з опечатування корпусів.

Нагадаємо, Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» оголосив про розірвання договорупро оренду з Українською православною церквою московського патріархату з 29 березня 2023 року, проте тривалий час невідомі особи зачиняли приміщення Лаври зсередини та перешкоджали початку діяльності комісії з інвентаризації майна.

Білоруська православна церква заявила, що готова поселити ченців УПЦ (МП)із Києво-Печерської лаври на своїй території.

Нагадаємо, 1 квітня Шевченківський райсуд Києва відправив під цілодобовий домашній арештмитрополита УПЦ Московського патріархату Павла (Лебедя), до 30 травня. Причина — підозра у розпалюванні міжконфесійної ворожнечі та виправдовуванні збройної агресії РФ проти України. Того ж дня Павлу (Лебедю) вручили підозру в «порушенні рівноправності громадян залежно від їх релігійних переконань» та «глорифікації учасників збройної агресії РФ проти України».  14 липня Солом’янський райсуд Києва змінив запобіжний захід митрополиту УПЦ ПМ Павлу (Лебедю) з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою до 14 серпня або заставу у розмірі понад 33 мільйони гривень. 23 січня йому продовжили термін запобіжного заходу на 2 місяці.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі