Різдвяний дідух
Різдво в українській традиції пов’язане з пам’яттю про своїх предків та комунікацією з ними. Про це в етері Громадського радіо розповіла антропологиня та фольклористка Дар’я Анцибор. Вона є авторкою книги «Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят».
«Найголовніше насправді про Різдво — це про комунікацію з вашими предками. Які прийдуть до вас в гості, які прийдуть на вечерю. Треба їх прикликати, тому коли вносили дідух, або як його називають регіонально сніп, обов’язково необмолочений, щоб зерно на ньому було. Дідух ставився господарем на покут, і часто якраз з такою формулою з розряду, що діди-діди, заходьте до нас на вечерю. Це не про церкву і народження Ісуса, а воно про те, що ваша прабабця зараз прийде до вас в гості, і ви можете, зокрема, попросити в неї щось хороше, вона може подивитися, як ви живете. Тобто це про єднання зі своїм родом. І первинно, звісно, це все було про врожай», — розповіла експертка.
Слухайте також: Що таке дідух, і чому він знову актуальний в Україні
За її словами, дата 25 грудня походить ще з Римської імперії, з третього століття.
«Імператор Костянтин мав проблему з тим, як об’єднати свій народ. Римська Імперія була досить розрізненою, неоднорідною, було багато локальних різних культів. І от він фактично вибрав культ, який був найбільше пов’язаний з так званим культом непереможного сонця. І саме цей культ почав просувати. Але водночас просувався іще й так званий культ Мітри. Це було божество, яке прийшло до нас з Персії. Зокрема, його особливо любили вояки Римської імперії», — додала антропологиня.
Мітра дуже багато в чому схожий на те, що потім робить Христос. Вважається, що якраз християни щось взяли з цього мітроїзму. Наприклад, Мітра народився теж в печері, теж була історія з тим, що туди прийшли три волхви (маги вони тоді називались). Там починаєш копати — досить багато схожого.
«Усе це почало закручуватися в районі 3 століття, тому вважається, що цю дату раніше, ніж там 3-4 століття ми не фіксуємо. І прив’язано безпосередньо, звісно, до сонцестояння. Але, вважається, що в Римській імперії це все-таки було свято, яке полюбилося останнім імператором. І, починаючи від Августа, промоція була ще на офіційному рівні. Тому така певна усталеність обрядів сформувалася і потім перейшла на ранніх християн», — розповіла Дар’я Анцибор.
Читайте також: Кутя в борщі, з кіноа чи пшеницею: як змінюються традиційні різдвяні страви
Концепт коляди — це ж не тільки колядки, це взагалі весь оцей період, додала експертка. Дуже часто можна почути, що люди не говорять «на Різдво», вони кажуть «на коляду зустрінемося». Конкретно в цій фразі малося на увазі, що концепт коляди під себе загрібає все: включно з колядниками, звичайно, і з щедрувальниками.
«Якщо говорити про ці ватаги — це дуже давній звичай ритуальних обходів в час, який в нас особливо маркується. Тобто це період, коли вважається, що межа між світами стає такою тонкою і ми маємо змогу зазирнути в майбутнє, щось попросити. І щось незвичайне може статися, як, наприклад, оцей дуже відомий мотив, що вода стає вином рівно о півночі на Різдво. Або що можна почути, як худоба говорить. Колядники — взагалі такі трошки гості з того світу. Вони не зовсім люди. Вони рядяться в вивернуті кожухи. Це, знову ж таки, не про людський простір, а про якийсь тваринний, хтонічний. І важливо, що ці персони, вдягаючи маски, ховають свою людську сутність. Може, це ваш прапрадід Семен зайшов до вас в гості, а ви якось не дуже добре його прийняли, він лишився незадоволеним. І оскільки предки відповідають за погоду, зокрема, і за те, як виросте ваш врожай (бо вони під землею, якщо дуже скорочувати)», — зазначила вона.
Первинні колядки — зовсім не церковні, не «У Віфлеємі сталася новина» і не «Нова радість стала». Первинно це колядки, які реально про те, що у вас все народилось, все покотилося, пшениця гнеться (наприклад, «Щедрик»).
«Тобто це така магія, начебто тобі вже це все розказали, значить воно вже станеться», — пояснила Дар’я Анцибор.
Читайте також: Різдвяний піст: як замінити тваринні білки без шкоди для здоров’я
Ялинка — як різдвяне дерево. Це символ, який до нас прийшов відносно недавно, якщо порівняти з дідухом.
«Але і треба розуміти, що значення дідуха — крім того, що це вмістилище предків, це така дуже аграрна орієнтація. Тобто все під поле, все під пшеницю, під жито. Пшениця, до речі, в нашу культуру досить пізно почала поширюватись», — уточнила експертка.
На Поліссі дуже часто це був мікс культур. Там, наприклад, ячмінь могли давати, навіть трошки льону могли додавати. Хтось там просо вставляв. Наприклад, якщо говорити про Бойківщину — там овес і ячмінь, жито, а вже аж потім десь пшениця.
«І з цього випливає, що, по-перше, залежно від регіону, і назва була різна, і наповнення, і вигляд дуже різний. Тому те красивеньке, симпатичненьке. що зараз купують — це останнє буквально десятиліття. А насправді дуже часто це банальний сніп, красиво обв’язаний якоюсь червоною стрічкою, і все», — підкреслила експертка.
Ялинка теж активно використовувалася і раніше в традиційній культурі.
«Коли ми говоримо про ці межові простори, зокрема, і календарні, насправді вона і як купальське деревце, чи коли похорони — дуже часто ставлять. Вона є, просто на Різдво вона дійсно не ставилася, тому що це традиція більше з міста прийшла. І знову ж таки, якраз містяни цілком собі її гарно вже засвоїли. А з дідухами в них не було прив’язки, бо вони містяни, вони не висівали цю нивку. А для селян це навпаки було вкрай важливо. І досі можна побачити села, громади, де якраз дідух все одно буде найголовнішим атрибутом, а ялинка десь буде другоряднішою. Вони її можуть прикрашати, але якось не настільки на ній акцентувати», — підсумувала Дар’я Анцибор.
Читайте також: Де відпочити на новорічні свята: більшість українців обирають короткострокову відпустку
Як розповідав в етері Громадського радіо директор Центру розвитку туризму Володимир Царук, на різдвяно-новорічні свята українці найчастіше їздять відпочивати в Карпати. 2024 рік — не виняток. Це, зокрема такі курорти, як Буковель, Славсько, курорти Закарпаття. Фахівець зазначає, що люди обиратимуть короткостроковий відпочинок довжиною в 3-4 дні. Частина українців, особливо з дітьми, обиратимуть санаторії — Трускавець, Східницю, Поляну тощо.
Раніше про особливості мандаринів, їхній імпорт в Україну та вирощування в нашій країні в етері Громадського радіо розповів біолог і автор YouTube-каналу «Довколаботаніка» Олексій Коваленко. Він зазначив, що звичай їсти більше мандаринів у період новорічних свят є доволі логічним. Річ у тім, що основна частина врожаю мандаринів у світі достигає саме в цей час. Їх з’являється значно більше у наших магазинах, а також ці фрукти стають дещо дешевшими, порівняно з іншими періодами року. Сплеск активної купівлі мандаринів у цей період року спостерігається й у таких країнах, як США, Китай.
Як читати і слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі