76% опитаних кажуть, що тиск на антикорупційних активістів зріс — правозахисниця

Влад Бундаш: Хто саме брав участь у опитуванні? Наскільки я зрозумів, читаючи результати вашого дослідження, це правозахисні організації, антикорупційні ГОшки, активісти, що займаються ЛГБТКІ питанням. Розкажіть тут більше, скільки респондентів та респонденток опитали і ось ця вибірка в регіонах.

Ірина Юзик: Так, це дослідження, яке проводить ZMINА майже щороку для того, щоб розуміти, яка ситуація у громадянському суспільстві зараз, хто допомагає, які інструменти впливу, які найбільші форми загроз.

Коли ми бачимо картину, ми якось можемо краще працювати в цій сфері, підтримувати активістів, адвокатувати якісь теми. Дослідження проводив Центр якісних досліджень, це соціологічна установа. Вони робили його на наше замовлення впродовж травня-серпня 2025 року.

• Загалом взяли участь 156 активістів та активісток. Це люди, які працюють якраз у сфері громадянського суспільства. Працюють, займаються активною громадянською діяльністю, долучаються.

Методи були онлайн-анкетування і методи експертних тріад. Тобто, збирали активістів із якихось конкретних сфер, проводили з ними глибинні інтерв’ю, спільні глибинні інтерв’ю і малювали собі таку картину. Тому що це не просто анкетування, а розуміння глибше.

І ці експертні тріади, це якраз антикорупційні активісти, це ЛГБТ+ спільнота, ветеранська політика, захист прав військових і маленькі групи в локальних громадах, вразливі категорії.

І що примітно, саме ця група — єдина, яка не відчуває якихось утисків, перешкод своєї діяльності. В них є трохи співпраці з місцевими органами влади, вони навпаки розвантажують органи місцевої влади, якось допомагають зі своєю активністю, залученням грантів, толоками.

І це фактично єдина група, яка не зазнає перешкод.

Антикорупційні активісти

Влад Бундаш: І я вже підозрюю, що антикорупційні активісти, напевно, найбільше стикаються з певним таким тиском та перешкодами у їхній роботі. Які це види перешкод, хто їх чинить, що ми тут можемо розказати?

Ірина Юзик: Саме показове, що я бачу тут, цифри, це оцінка динаміки змін за три роки. Тиск на антикорупційних активістів зріс. Ніхто з них не сказав, що не змінився. Ніхто не сказав, що знизився. Ніхто не сказав, що знизився, а 76% сказали, що зріс. Тобто, от люди відчувають, як за три роки змінилася динаміка в нашій країні.

Спочатку там консолідація, взаємопідтримка, «працюємо на одну країну, на одну справу, боремося з зовнішньою агресією», а тепер шалено, просто шалено виріс тиск на них. І найгірше, що головним джерелом цих загроз є правоохоронні органи і державні службовці міського, обласного рівня, тобто посадові особи.

Ще проплачені медіа, жовта преса, але правоохоронні органи, посадові особи і проплачені медіа, жовта преса.

Бо ми бачимо загалом, що відбувається зараз з антикорупційними активістами і це все відображено добре в дослідженні. Регулярно стикаюся з цим 40%, час від часу 36%. Додаємо ці показники і бачимо, наскільки величезний оцей відсоток тиску перешкоджань власне в оцій сфері.

Влад Бундаш: Ось ви там зазначаєте щодо якраз цих форм тиску і найбільше відсотків віддали ваші респонденти та респондентки, — ненадання необхідної інформації. Ну тут здавалося б, робимо ми запит, нам не дають відповіді, що це тиск, але це реально тиск. І ми, зокрема, як медіа з цим стикаємося.
Які ще форми ви окремили?

Ірина Юзик: Маніпуляція громадською думкою, нерозслідування інцидентів, погане розслідування інцидентів зі сторони правоохоронних органів, дискредитація, псування репутації, обріхування. Це, в принципі, те, що і маніпуляція з громадською думкою, тільки вже в такій гіршій формі. Тобто якісь такі чорні кампанії.

І якщо говорити про ЛГБТ-спільноту, там тиск від опонентів, від праворадикальних угрупувань. Він там не змінився, і в них ця форма загроз залишається постійно великою. Бо, звичайно, що в кожного своя.

ЛГБТ+

Влад Бундаш: Якщо переходити далі до ЛГБТ+, якщо говорити про ставлення до ЛГБТ-спільноти в Україні, я особисто, з моєї суб’єктивної точки зору, бачу певні позитивні зрушення, зокрема в контексті зменшення гомофобії, можливо, збільшення якогось нейтрального ставлення, не тільки прийняття і підтримки ЛГБТ-спільноти, але щодо активістів. Мені здається, це зовсім окрема віха, тому що, окрім того, що вони стикаються із тиском психологічним, інформаційним, тут також ідеться і про фізичне насильство, про що ви зазначали у вашому дослідженні.

Ірина Юзик: Так, загалом тут є тенденція до покращення. У нас був в гостях Андрій Кравчук з центру «Наш світ», це ЛГБТ-центр, і він говорить про цю тенденцію до покращення, якщо говорити в суспільстві, тому що ми рухаємося до Європейського Союзу, ми багато адвокатуємо цей напрямок, він не дуже пов’язаний з коштами, скажімо, як в антикорупції, тому якоїсь такої сильної протидії зі сторони органів влади немає, і переслідувань теж відповідно зі сторони органів влади немає, з чим стикаються антикорупціонери.

Він говорив про те, що з органами влади високої ланки навпаки можна працювати. Якщо ми говоримо про Кабмін і про військові адміністрації, там можна навіть знайти якусь підтримку, тому що вже є така трохи політика держави, сприяння ЛГБТ_ спільноті, активістам, якщо не йдеться про якісь західні регіони, якщо не йдеться про органи місцевого самоврядування, тому що вони здійснюють ці перешкоди. Не дуже хочуть їх почути депутати, бо депутати ніяк не хочуть проголосувати, підтримати законопроєкти про цивільні партнерства чи про злочини на ґрунті ненависті, на жаль.

Слухайте розмову з Іриною Юзик повністю у доданому аудіофайлі