«Блакитна економіка» у відновленні Миколаєва: як це працює
Що таке «блакитна економіка» та як використати її в процесі відновлення Миколаєва? Розповідає очільник всеукраїнської громадської організації «Української асоціації центрів підтримки бізнесу» Артем Ващиленко.
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
Що таке «блакитна економіка»
Як пояснює Артем Ващиленко, «блакитна економіка» — це концепція, що передбачає відповідальне ставлення до навколишнього середовища при використанні водних ресурсів. До неї належать будування та ремонт суден, аквакультура, риболовля, прибережний та морський туризм, морські біотехнології, офшорна енергетика. Артем Ващенко зазначає, що такі напрямки діяльності є традиційними для Півдня України загалом та Миколаєва зокрема. За словами очільника ВГО, в Європейському Союзі концепція «блакитного зростання» сьогодні є частиною офіційної політики розвитку на найближче десятиліття.
«Тому для України важливо оперувати тими ж поняттями, які використовують наші партнери. Для Миколаєва, міста зі століттями морських трацій, та миколаївського «ДНК» цей шлях є логічним. Ми визначили стратегію відновлення та розвитку міста як центра «блакитної економіки».
За словами Артема Ващиленка, концепція «блакитної економіки» передбачає, що технології, які застосовуються в суднобудування та судноремонті, мають бути екологічно сталими, тобто з відповідальним ставленням до довкілля та зменшенням викидів. Очільник ВГО зазначає, що сьогодні суднобудівна галузь в Україні перебуває в поганому стані. Це стало наслідком російського втручання та неякісної державної політики протягом останніх десятиліть. На його думку, відновлення цієї індустрії сприяє залученню нових технологій, передбачених «блакитною економікою», та побудові нових партнерств із західними підприємствами, що вже працюють за відповідними стандартами.
«Важливою частиною екосистеми «блакитної економіки» є інжинірингові компанії, проєктні бюро, що вже зараз інтегровані в міжнародні ланцюжки доданої вартості. Українські інженери дистанційно працюють та фактично проектують судна для всього світу, при цьому перебуваючи в Миколаєві та сплачуючи тут податки. Це теж важливий сигнал про людський потенціал, наявність знань та компетенцій, затребуваних на світових ринках».
Триває розробка портфоліо проєктів відновлення Миколаєва, що відбувається за підтримки й фінансування Європейського Союзу, Королівства Данія та Програми розвитку ООН в Україні, розповідає Артем Ващиленко. Що стосується етапу впровадження, днями в Києві відбулася перша міжнародна конференція «Миколаїв — місто на хвилі». Її метою було прокумунікувати нашу стратегію з міжнародною спільнотою та представництвами міжнародних організацій, що можуть допомогти відновити Миколаїв, та запросити їх до співпраці, каже очільник ВГО.
Майбутнє суднобудування в Миколаєві
Як розповідає Артем Ващиленко, за часів СРСР була потреба створення великих флотів, що могли б домінувати в океанах, та, відповідно великих суден. Україна має менші потреби, тож масштаби суднобудування в Миколаєві стали меншими.
«Сьогодні ми бачимо, як змінюється концепція в морській стратегії оборони. Ми бачимо, як невеликі морські дрони знищують потужні масивні кораблі. Тому колишнього масштабу суднобудування вже не буде».
Артем Ващиленко зазначає, що така тенденція спостерігається не лише в Україні. За його словами, сьогодні в Європі будують лише великі круїзні судна та окремі військові кораблі. Що стосується будівництва масового комерційного флоту, сьогодні воно відбувається на азійських майданчиках, каже очільник ВГО. В той же час, у Миколаєві продовжує активно працювати індустрія ремонту суден, що має перспективи й до подальшого розвитку.
«У Миколаєві є можливості для судноремонту та маломірного суднобудування. Це може бути флот, що обслуговує порти, безпекові напрямки, а також різні яхти, катери, річкові трамваї. Організація регулярних пасажирських перевезень за допомогою водного транспорту — це також частина стратегії відновлення міста».
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту