Чи є пояснення безкарності у справах Майдану

17 січня Офіс генпрокурора скерував до суду обвинувальний акт щодо 9 бійців «чорної роти Беркута», які 20 лютого 2014 року застосовували вогнепальну зброю проти мирних протестувальників, що призвело до загибелі беззбройних активістів.

Обвинувальний направили до суду для розгляду за спеціальною процедурою, бо обвинувачені переховуються на території країни-агресора та набули її громадянство.

Про цю справу, інші справи Майдану та їх закриття говоримо з керівником Департаменту у справах Майдану Офісу генерального прокурора Олексієм Донським.

Чому частину справ Майдану закрили або можуть закрити

Ірина Сампан: Сьогодні є понад 200 кримінальних проваджень, які охоплюють події на Майдані від листопада 2013-го року до 2014-го року. Вони перебувають на різних стадіях. Підозрюваними й обвинуваченими в них є майже 300 осіб: від експрезидента Віктора Януковича, колишніх міністрів, які віддавали накази, та суддів до «беркутівців», «тітушок», «даішників» тощо. Після 10-ї річниці подій на Майдані близько 60 справ, за даними Офісу генерального прокурора, можуть закрити за спливом строків давності. І по деяких уже закривають. Як можна пояснити цю якусь тотальну несправедливість і безкарність?

Олексій Донський: Річ у тім, що проблема виникла не сьогодні, і не вчора, і не рік тому. Упродовж останніх трьох-чотирьох років ми звертали увагу, що за тяжкими злочинами термін давності збігає. Навіть перед початком повномасштабної війни ми говорили про те, що термін давності цих злочинів закінчуватиметься, починаючи з кінця 2023-го до початку 2024-го. Тому потрібні були зміни до кримінального процесуального законодавства, які жодним чином не вплинули б, наприклад, на права обвинувачених чи засуджених. Ці зміни лише встановили б вимогу до суду щодо дотримання розумних строків судового розгляду. 

Наприклад, якщо суди зараз можуть слухати справу раз на місяць чи півтора, то ми пропонували прямо в КПК закріпити обмежувальний термін судового розгляду і передбачити, що якщо термін спливає, то суд зобов’язаний слухати справу з певною періодичністю. На жаль, до нас не дочулися. Хоча відповідний законопроєкт перед початком повномасштабної війни прийняли в першому читанні, і надалі до нього Верховна Рада не поверталась. Потім, коли ми неодноразово акцентували на цьому увагу, на жаль, ці зміни так і не внесли. 

Таким чином, кожен процес став певною мірою залежним від свідомості конкретного судді, прокурора, адвоката, тобто учасників процесу. Коли немає імперативно визначених термінів, то від того, коли конкретний суддя призначить засідання, залежить, чи добіжить процес до кінця, чи ні.

Читайте також: У судовій системі ще багато представників Януковича, які блокують процес: Пошивайло про справи Майдану

Закриття справ Майдану та мобілізація

Олексій Донський: За період листопада-грудня 2023 року у 21-му кримінальному провадженні стосовно 35 осіб сплинули строки давності. До 20-го лютого цього року ще під загрозою 49 проваджень відносно 113 осіб. 

Кількість таких проваджень збільшилася десь на 9. І ось чому: провадження були на завершальній стадії, але там, де ми розраховували встигнути отримати вироки, вмішався ще один фактор — можливість призупинення справу через мобілізацію. 

Якщо, наприклад, підозрюваний чи обвинувачений мобілізується і не може брати участі в судовому процесі через перебування в бойових підрозділах, то, за законом, слухання справи призупиняється, але терміни давності — ні.

Речі потрібно називати своїми іменами. У Кримінальний кодекс можна було б внести зміни, які б закріплювали, що особи, які йдуть служити, мобілізуються, можуть бути звільнені від відповідальності. У нас же цього не відбулося, у законі такої норми нема. Водночас у нас в Кримінальний процесуальний кодекс внесли зміни, які закріплюють, що зупиняється судове провадження щодо осіб, для яких мобілізація унеможливлює судовий процес. Але щодо зупинення строків давності притягнення такого немає.

Хоча, якщо людина мобілізована, але не знаходиться на лінії фронту, тобто, якщо можна хоча б в режимі відеоконференції з іншого суду проводити засідання, то ми ініціюємо процедуру, щоб процес не зупинили. Тобто зупинка процесу стосується лише тих осіб, які знаходяться в бойових підрозділах і там, де неможливо навіть в режимі відеоконференції забезпечити судовий процес.

Читайте також: Не ФСБшники чи грузинські снайпери, а українські міліціонери вбивали на Майдані — Козлюк

Які справи Майдану можуть закрити, а які ні

Олексій Донський: Не закриють справи щодо особливо тяжких злочинів. Тобто це вбивства, терористичні акти. Також це злочини, пов’язані з державною зрадою колишніх керівників держави в інтересах РФ. Терміни давності цих злочинів не збігають. Але так само не збігають терміни давності, незалежно від тяжкості злочину, там, де обвинувачені чи підозрювані переховуються від слідства та суду. 

Усі інші справи, які сьогодні розглядають в судах за звичайною процедурою, можуть закрити за терміном давності. Це, наприклад, справи про незаконне притягнення учасників акцій протесту до кримінальної відповідальності, про застосування до них насильства, якщо це не призвело до смерті. Це навіть справи про викрадення осіб. 

Тобто фактично всі тяжкі злочини, що не пов’язані зі смертями учасників акцій протесту, і ті, де особа не переховується, можуть закрити за термінами давності. 49 таких кримінальних проваджень можуть сплинути у січні-лютому цього року.

Читайте також: Ми були наївні й думали, що свобода дасться легко — учасник Революції Гідності Борис Хмілевський

Справи за особливо тяжкі злочини та щодо колишнього керівництва держави

Олексій Донський: За частину особливо тяжких злочинів дають 15 років покарання. Є ще особливо тяжкі злочини, де передбачені покарання у вигляді довічного позбавлення волі, і у них взагалі немає термінів давності. Це, наприклад, вбивства за обтяжуючих обставин. Під цю категорію підпадають фактично всі масові вбивства, які вчинили під час актів протесту. 

Але це взагалі не стосується справ тих колишніх високопосадовців, які переховуються (таких переважна більшість). Щодо них терміни давності не спливають навіть по тяжких злочинах. Адже переховування — це фактор, який передбачає зупинення перебігу терміну давності. Тому щодо цих справ ми будемо рухатися. 

У нас є ключова справа щодо колишнього керівництва держави — організації масових вбивств, терористичних акцій 18-20 лютого 2014 року. Її скерували до суду, там жодних ризиків щодо її розгляду немає.

Остання справа щодо 9 «беркутівців»

Олексій Донський: Ще дев’ять працівників «чорної роти Беркута», яких судитимуть (про що повідомили 17 січня — ред.), — це останні з 21 працівника, щодо яких ми скерували провадження до суду за розстріли 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській.

Є вирок по Святошинському суду, і його зараз оскаржують в апеляційній інстанції. І ще чотири таких справи розглядають: одна відносно керівника роти й ще три провадження відносно бійців «чорної роти». 

Щодо останніх дев’яти «беркутівців» — це останнє провадження, що розглядатимуть в суді. Ці особи йдуть за заочною процедурою й переховуються від слідства та суду ще з 2014-го року. Там і злочини, які їм інкримінують, не мають строків давності, і особи переховуються, тож ризиків того, що це провадження можуть закрити за строками давності, немає.

Читайте також: Сподіваюся, виставка вплине на стереотипи, що досі існують — Федорчук про фотопроєкт «Євромайдан у Донецьку. Історія боротьби за гідність»

Нагадаємо, 21 листопада 2013 року відбулися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. А навесні 2014 року розпочалася військова агресія Росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.

30 листопада — річниця розгону Майдану 2013 року. Ті події призвели до того, що протест набув величезного масштабу. Хто був головним ініціатором розгону Майдану в ніч на 30 листопада? Говорили про це в етері ГР з Євгенією Закревською, адвокаткою, представницею родин героїв Небесної сотні в судах.

18–20 лютого 2014 року у Києві загинуло майже 100 учасників Євромайдану. Більш як 20 людей загинули у сутичках у Маріїнському парку та на вулицях Києва 18 лютого, декілька осіб були вбиті або згоріли під час штурму Будинку профспілок урядовими спецпризначенцями 19 лютого. 49 протестувальників розстріляли на Інститутській 20 лютого.

У Святошинському районному суді 18 жовтня 2023 року оголосили рішення у головній справі Майдану — справі про розстріл протестувальників на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року.

6 листопада 2023 року прокурори Офісу генпрокурора скерували до суду обвинувальний акт стосовно п’яти міліціонерів роти спеціального призначення ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України у Києві. Їх судитимуть за масові розстріли активістів на вул. Інститутській у лютому 2014 році.

Як відомо, на одному з етапів розслідування справ Майдану понад 60 осіб, яким було повідомлено про підозру, продовжували працювати у правоохоронних органах. І керівництво органів, де вони працювали, не сприяло розслідуванню, а навпаки — робило так, щоб цих осіб не притягнули до відповідальності. Про це в етері Громадського радіо сказав Сергій Горбатюк, екскерівник управління зі спецрозслідувань та справ Майдану Генеральної прокуратури України.

Станом на жовтень минулого року,  ДБР завершило розслідування щодо найбільшої справи Майдану. Мова про справу щодо колишнього керівництва України за організацію розгону та розстрілів демонстрантів 18–20 лютого 2014 року. Обвинувальний акт направили до суду. У вчиненні цих злочинів обвинувачуються члени злочинної групи — колишні високопосадовці: президент; міністр внутрішніх справ; заступник міністра внутрішніх справ; голова СБУ; перший заступник голови СБУ – керівник Антитерористичного центру; міністр оборони; начальник Головного управління – командувач внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ; в.о. начальника ГУМВС України у Києві; заступник начальника ГУМВС України — начальник міліції громадської безпеки; командир ПМОП «Беркут» при ГУМВС України в м. Києві.

У лютому 2022 року вперше по всій Україні державні вшанування Героїв Небесної Сотні пройшли за єдиним церемоніалом. 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі