facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Не ФСБшники чи грузинські снайпери, а українські міліціонери вбивали на Майдані — Козлюк

Вироки у справі про розстріли на Інститутській 20 лютого 2014 року: міфи та майбутня апеляція. Говоримо зі Стасом Козлюком, репортером, журналістом.

Не ФСБшники чи грузинські снайпери, а українські міліціонери вбивали на Майдані — Козлюк
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

Справа Майдану

Стас Козлюк: Доказів ніколи не достатньо. Насправді розслідування у цій справі тривало рік. Тому що так нам говорить законодавство — слідчі мають впродовж року закінчити розслідування та передати його до суду з тим, що вони знайшли.

Важливо, що перша справа про розстріл почалася у 2015 році. Там були тільки Зінченко та Аброськін. Їх звинувачували у вбивстві 39 людей. Поки починалися ці судові засідання, затримали ще трьох колишніх беркутівців і вирішили справу об’єднати. І добре, що так зробили. У 2016 році ця справа почалася. Її почали слухати в суді. Такої кількості доказів і свідків я за свою 15-тирічну кар’єру не бачив.

От вчора суд виступив із пресконференцією, де розказали, скільки було доказів. Наприклад, фото та відеодоказів було на 3 терабайти. Допитали 130 потерпілих і більше сотні свідків. На це все пішло дуже багато часу. При тому, що кожний вівторок і четвер суд збирався для того, щоб проводити засідання. Якби кожна справа Майдану так рухалася, то ситуація була б набагато кращою.

Важливий момент — дебати в цій справі мали початися навесні 2020 року. Але у грудні 2019 році всіх обвинувачених віддали на обмін росіянам. І фактично вбили цю справу. З п’ятьох обміняних до України повернулися лише двоє. Звісно, можна подумати, що вони дотримали слова ходити на всі суди. Але вони більш прагматичні, насправді. Вони знали, що або доказів не вистачає, щоб їх посадити, або вони знали, що по «закону Савченко» вони вже свої строки відсиділи. Очевидно було, що їм не дадуть довічне ув’язнення. З однієї простої причини — не було доказів, що вони когось вбили.


Читайте також: Київський суд визнав винним Олександра Медвідя у викраденні активістів Майдану


Вироки для беркутівців

Стас Козлюк: Тамтуру виправдали. Він заявив, що почувався зле в той день і взагалі ніде не був, а звертався до «швидкої». Фельдшерка це підтвердила. Але його слова все одно можна піддати сумніву. Бо до того моменту, як він дійшов до «швидкої», чи стріляв він? Доказів не було. Тому суд його виправдав. Зінченко та Амбоськін отримали по 15 років. Суд наголосив, що довів їхню причетність до вбивства 31 людини. Якщо говорити про інших трьох — у них є адвокати. Вони вчора були в суді. Їхні права не порушені. Представники були, вирок вони почули, на руки отримали, будуть знайомитись із ним. На це піде багато часу. Тому що вирок займає 1714 сторінки. Я його вчора дивився. Суд щодо кожного вбитому розписував докази.

Чому покарання різні?

Стас Козлюк: Щоб це зрозуміти, в першу чергу треба прочитати вирок. За ніч я його не прочитав. Це неможливо. Можу припустити. Прокуратура весь час наполягає на тому, що беркутівці діяли в групі. Вони підкорялися наказам, вчиняли певні дії. Не залежно від того, стріляв хтось чи не стріляв, вони мають нести колективну відповідальність. Суд говорить, що колективна відповідальність — це щось з тоталітарних країн і кожен має отримувати покарання таке, на яке він заслужив. Я не юрист. Я не можу сказати, наскільки колективна відповідальність має бути. Але хочеться вірити, що суд був чесним. У мене, наприклад, немає приводів у ньому сумніватися. Бо він був відкритий, всі засідання можна й зараз подивитися онлайн.

Найважливіше, що вчора зробив суд — встановив істину. Він має це робити. Це навіть важливіше, ніж когось посадити до в’язниці. Вчора суд встановив, що українських протестувальників у центрі Києва розстріляли українські міліціонери. Ні грузинські снайпери, ні ФСБшні перевдягненні снайпери, ні ще хтось. Це були українські міліціонери.

  • Далі буде апеляція. Це буде довго. Бо це, напевно, найбільша судова справа в сучасній історії. Таких ще не було. А далі — Верховний суд. Це ще на кілька років.

Міфи довкола злочинів, скоєних на Майдані

Стас Козлюк: Версія про якусь третю силу, яка розстрілює людей на Майдані з’явилася 5 березня 2014 року. Тоді вийшов матеріал на Бі-Бі-Сі Україна, в якому Ольга Богомолець давала коментарі журналістам і сказала, що є поранені та вбиті протестувальники. Характер поранень говорить про те, що могли стріляти з двох сторін. З цього цей міф і почали розкручувати.

Потім з’явилася якась незрозуміла розмова на явно російському Youtube акаунті з типу перехопленням розмови європейських політиків, які одне одному кажуть про те, що лідерам опозиції сказали, що Янукович до розстрілів непричетний, а це все якісь снайпери незрозумілі. Така розмова дійсно була. Тільки там знову ж таки посилалися на слова Богомолець, які були просто її припущенням, вона не є експерткою з балістики, щоб зрозуміти, звідки куди та з якої зброї стріляють.

Історію про снайперів дуже добре взяла на озброєння російська пропаганда. Спочатку вони говорили, що це були майданівські снайпери, якими «керував» Андрій Парубій. Трошки згодом ці снайпери перетворилися на грузинських снайперів Сергія Пашинського. Для підкріплення всієї цієї історії навіть випустили італійський фільм, де були троє грузинських снайперів, які розповідали, що вони були в Україні, стріляли по міліціонерах і протестувальниках. У 2021 році до суду принесли допит одного з цих грузинських снайперів. Робили його явно в Мінську. Він був доволі цікавий. Цей «снайпер» дуже плутався в показаннях. Суд взяв це до уваги, але зрозумів, що це сумнівна історія підігрування російській пропаганді.

  • Перевдягнутих в українську форму фсбшників на Майдані не було 20 лютого. Вони не стріляли. Вони були, але вони консультували владу Януковича та його силовиків.

Читайте також: Багато фігурантів справ Майдану залишилися працювати у правоохоронних органах — Горбатюк


Нагадаємо, у Святошинському районному суді 18 жовтня оголосили рішення у головній справі Майдану — справі про розстріл протестувальників на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року.

У справі п’ятеро обвинувачених бійців колишнього спецзагону МВС «Беркут»: Павло Аброськін, Сергій Зінченко, Олександр Маринченко, Сергій Тамтура і заступник командира полку Олег Янішевський. Двох із них суд виправдав, троє інших уже перебувають у Росії.

Заступнику командира полку Олегу Янішевському суд призначив довічне ув’язнення. Також у нього забирають всі його звання.

Спецпризначенця Павла Аброськіна засудили до 15 років з позбавленням права обіймати посади три  роки.

Сергію Зінченку за сукупністю злочину присудили 15 років, із позбавленням права обіймати посаду три роки, а також із позбавленням звання.

Як відомо, ці троє «беркутівців» були звільненні з-під варти в грудні 2019 в рамках обміну полоненими з Росією.

Двоє інших «беркутівців», які залишились в Україні, а саме Сергій Тамтура й Олександр Марінченко, виправдані судом.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

«Війна триватиме 5-10 років — і це оптимістичний прогноз» — Аліна Сарнацька

«Війна триватиме 5-10 років — і це оптимістичний прогноз» — Аліна Сарнацька

Першими зниклими безвісти на території Криму у 2014 році були майданівці — Романцова

Першими зниклими безвісти на території Криму у 2014 році були майданівці — Романцова

Роспропаганда поширює наратив, що насправді Росія весь час захищала вірменів — Міхальков

Роспропаганда поширює наратив, що насправді Росія весь час захищала вірменів — Міхальков

Міський голова та міськрада більше зважають на думку окремих будівельних компаній, ніж громади — Семенова

Міський голова та міськрада більше зважають на думку окремих будівельних компаній, ніж громади — Семенова