Колаж: Опора
Віта Думанська: У січні зʼявилась ініціатива щодо підтримки Сил оборони коштами, які передбачені політичним партіям державним бюджетом. У 2024 році це 840 мільйонів гривень. Нардеп «Слуги народу» зареєстрував законопроєкт про те, щоби забрати в партій усі державні гроші на період воєнного стану. Таке рішення погане, бо повністю нівелює реформу партійного фінансування, яку запровадили у 2016 році, а також ставить під сумнів взагалі життєздатність наших політичних партій.
11 січня з’явилася петиція від Аліни Михайлової (військовослужбовиці, депутатки Київради) щодо зменшення обсягу державного фінансування. У ній йшлося про те, щоб частину коштів з цієї лінійки бюджету передати на потреби Сил оборони. За три тижні петиція набрала необхідні голоси. Понад 25 тисяч українців підтримали таке рішення. Вважаю, що партії мають на це реагувати. Не можна залишатись осторонь, коли кожен живе в режимі економії, та вся країна затягує пояси. Це мало б стосуватись і партій.
Ми бачимо приклади з боку партій, коли вони частину державної підтримки передають на потреби оборони. «Слуга народу» передала 130 мільйонів гривень на «Стугни». Регулярно перераховує кошти «Європейська Солідарність» у благодійний фонд Петра Порошенка. Вони доводять, що готові передавати гроші на потреби оборони. Але партії використовують таку можливість як додатковий піар, а також вирішують на власний розсуд, куди спрямовувати кошти.
Віта Думанська: Вони передбачені на статутну діяльність. Партія може фінансувати все, що є в її статуті. Зазвичай, з цих грошей фінансують роботу регіональних осередків. Йдеться про оренду, зарплату. Інколи платять за дослідження, рекламні кампанії чи промоцію.
Зараз зрозуміло, що виборів ще тривалий час не буде. Тому на політичну діяльність треба менше коштів. Партії перемкнулися на волонтерство, підтримку певних військових формувань. Про це вони активно комунікують з виборцями. Тому виникає питання, чи можемо ми відмовитись від частини фінансування партійної діяльності для того, щоб підтримати бюджет оборони?
Читайте також: Чи зможе новий законопроєкт про зміни у фінансуванні партій витіснити олігархів з політики?
Віта Думанська: Можливі такі варіанти щодо зміни фінансування політичних партій:
Віта Думанська: Наші партії отримували гроші з бюджету, але не звітували за ці кошти. Ще під час коронавірусу зупинили звітування. Тільки в серпні минулого року його відновили.
У березні до НАЗК потраплять усі звіти від політичних партій. Там знайдуть порушення. За підсумком цього моніторингу, хтось з партій навіть може втратити державне фінансування. Журналісти активно працюватимуть з цією темою в медіапросторі. Тому партіям слід бути проактивними в темі економії держфінансування. Таким чином, вони б відповіли на запит суспільства та проявили свою громадянську позицію щодо підтримки країни в умовах війни.
Віта Думанська: Уже декілька разів НАЗК призупиняло фінансування для «Голосу», «Батьківщини», «Слуги народу». Агентство складало протоколи, зверталося до партій за поясненням. Якщо грубі помилки за певний строк ті виправляли, то фінансування відновлювали. Нагадаю, з останніх НАЗК зупинило фінансування партії «Голос» і відновило його тільки на початку цього року.
Ми маємо розуміти, якщо партії відмовляться від однакового відсотка, то це більше вдарить по опозиційних партіях. У них суттєво менші розміри фінансування, ніж у «Слуги народу». Обсяг державної підтримки обчислюється пропорційно кількості отриманих голосів. Тому, з 840 мільйонів гривень «Слуги народу» мають отримати 490 мільйонів. Тобто, більше ніж половина.
Читайте також: «Партії президента, ЗСУ, Притули та Порошенка»: Роман Романюк про українську політичну картину
Нагадаємо, у 2015 році у Європі державного фінансування партій не мали тільки три країни: Мальта, Білорусь і Україна. Тоді ж парламент розпочав розгляд Закону про державне фінансування партій. Суть цього закону полягала в тому, що якщо партія отримує хоч копійку з державного бюджету, вона повинна застосовувати нові принципи звітування про майно яким володіє (офіси, машини, комп’ютери), про кількість співробітників, їхні зарплати та видатки, скільки коштують газети, листівки та публічні акції.
У 2016 році в Україні спостерігали партійний бум. Експерти «Комітету виборців України» тоді зафіксували 344 політичні партії. Це було більше, ніж в Росії, Польщі, Словаччині та Румунії разом. Тоді на державне фінансування могли розраховувати партії, які подолали 2% поріг на виборах.
У 2017 році в етері ГР експертки «Ейдос» розповіли, що у Європі політичні партії давно фінансуються державою. Це зменшило рівень корупції, резюмували фахівчині.
2 жовтня 2019 року ВРУ ухвалила законопроєкт №1029 про перезавантаження Національного агентства з питань запобігання корупції. Закон скасував держфінансування партій, які набрали від 2 до 5% голосів виборців на парламентських виборах. Обсяги фінансування політсил, які потрапили до парламенту, скоротилися удвічі.
У жовтні 2020 року Національна поліція відкрила кримінальне провадження щодо 5 партій через фіктивних спонсорів. Про це тоді повідомила НАЗК.
«Партії — один із найважливіших інститутів у суспільстві. Їхня робота є дуже важливою. Те, що в нас є нюанси з розвитком партій — це 100%», — повідомила в етері ГР Віта Думанська, лідерка руху ЧЕСНО. За її словами, в Україні наразі є понад 300 політпартій.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі