facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чим може бути небезпечна лохина з ринків

Інтерв'ю

Де краще купувати лохину, на ринку чи в супермаркеті?

Чим може бути небезпечна лохина з ринків
1x
Прослухати
--:--
--:--

В Україні на ринку можна знайти лохину майже вдвічі дешевшу, ніж у супермаркеті. Проте це буде ягода без перевірки та сертифікації. І споживання такої лохини може бути небезпечним для здоров’я. Про це в етері Громадського радіо розповів керівник ягідного напрямку Української плодово-овочевої асоціації Євген Харлан.

«Я чув в історії, що подекуди мова йде навіть по 110 гривень на сьогоднішній день на базарах за кілограм. Навіть такі речі я чув. Але ви маєте розуміти, що це та ягода, яка 100% не пройде ні сертифікацію, ні відповідність якості. І, я би навіть сказав, не дивлячись на те, що вона може бути смачна, вона може бути дуже небезпечною. Наприклад, вчора в Житомирській області йшли дощі. До чого це призводить? Відповідальний виробник зупиняє своє збирання ягоди під час дощів. Чому? Тому що якщо ви мокру зберете ягоду, а вона не висохла, поклали в холодильник — вона пліснявіє. Невідповідальний виробник одразу після збору її обробить забороненими препаратами. Ці препарати дуже дешеві. І вона навіть мокра буде лежати без плісняви. Це дозволить невідповідальному виробнику продавати таку ягоду ще два тижні. Візуально ви цього не побачите. Без аналізів ви не зможете визначити, чи була ця ягода оброблена, чи ні. Наприклад, в Європейському Союзі обробка такими препаратами дозволена за 60 днів до першого збору урожаю. Тобто можна обробити, а потім потрібно 60 днів чекати, поки ці препарати вийдуть із ягоди. В Україні таких речей ніхто не контролює. От вам і „відповідальний виробник“», — пояснив Євген Харлан.

За його словами, ціни на лохину в Україні на ринках та в супермаркетах зовсім між собою не пов’язані.

«Трапилося це тому, що коли ви купуєте ягоду на базарі, ви маєте розуміти, що на цю ягоду немає жодного документа, жодного сертифіката якості, відповідності. І більш того: людина, яка продає цю ягоду на базарі, скоріш за все, на 99% не сплачує жодного податку, жодної копійки державі. Не за зарплати людям, які її збирають, ні, в якості податків (податку на прибуток, або ПДВ). Ми живемо в умовах війни, немає електроенергії, у більшості таких маленьких господарств, або тих, хто виходить на базар, фізично немає холодильників і можливості зберігати цю ягоду. Відповідно, вони біжать на найближчий базар, який вони мають, і там намагаються її продати, як на умови швидше, сьогодні, і бажано, всю партію», — розповів він.

Щодо цін у супермаркетах — ситуація дещо інша.

«Там ви можете бачити ягоду, на яку вже є пакет документів, пов’язаний з певною сертифікацією. Тобто там є аналізи, є розуміння, звідки взялась ця ягода, і там вже постачальники мають інфраструктуру, пов’язану з бухгалтерією, веденням адміністративних операцій, сплатою податків державі. Ми розуміємо, що там ще є націнка мереж, але ця ягода — це більш офіційна ягода, і, відповідно, з неї сплачуються податки», — пояснив Євген Харлан.

Третя ціна, за його словами, найвища на сьогодні, яка є на лохину — це експортна ціна.

«На експорт сьогодні фізично можуть працювати в Україні шість господарств, може, десять господарств. Це ті господарства, які мають необхідну міжнародну сертифікацію. Люди у нас трошки не розуміють, що сертифікація — яка йде на експорт, і сертифікація, яка необхідна для внутрішніх мереж, — це дві зовсім різні речі. Вимоги Євросоюзу набагато вищі. Відповідно, експортувати можуть тільки одиниці, і вони експортують машинами. І у зв’язку з цим якраз ціна на відсотків 20-30 вища, якщо ви йдете на експорт», — пояснив експерт.

За його словами, увесь світ переходить на лохину як на один із найзручніших видів ягоди у супермаркетах і для продажу. Тому що вона не тече, вона довго зберігається, вона смачна, вона корисна. У різних регіонах світу вона плюс-мінус коштує однаково, бо в різних регіонах світу її виробляють, доставляють, і ціни вже зрівнялися. В Україні зовсім інший тренд. Існує дуже системна програма зі створення ягідних господарств. У тому числі лохини. Лохина — основна експортна позиція. Лохина і її основна мета — передавати на експорт. Бо внутрішній попит — він недостатній, він не такий великий. Вже останні три роки існує перебільшення пропозиції лохини над її споживанням внутрішніх господарств. Тому експорт також суттєво росте, і в тому році Україна показувала дуже гарні показники.

«Існують міжнародні оцінки, які стверджують, що Україна найближчі 5 років виросте щонайменше в 4 рази по об’єму виробництва лохини. Тому всі великі виробники, які є в країні, вони розуміють, що основний ринок збуту для них — це експорт», — додав Євген Харлан.


Читайте також: Овочі, зелень, печена картопля і ягоди: як краще харчуватися у спеку?


Додатково:

У квітні Україна експортувала рекордний обсяг продукції — понад 13 млн тонн, перевершивши показники лютого 2022 року. У грошовому вимірі експорт минулого місяця сягнув 3,3 млрд доларів США. Про це йшлося у звіті Міністерства економіки.

Нагадаємо, раніше Держприкордонслужба України заявляла, що польські фермери можуть заблокувати пункт пропуску на кордоні аж до жовтня. 

Єврокомісія у квітні цього року пропонувала продовжити «транспортний безвіз» з Україною щонайменше на 12 місяців з можливістю пролонгувати згодом ще на пів року. Йдеться про можливість виконувати бездозвільні двосторонні перевезення мінімум до червня 2025 року включно, пояснили в Мінінфраструктури України. А на початку березня єврокомісарка з транспорту Адіна Валеан повідомляла, що Євросоюз посилить контроль за дотриманням домовленостей перевізниками, які перевозять зерно з України. У ЄС запевняють, що такий крок має заспокоїти невдоволення фермерів та сприяти вільній торгівлі, яка допомагає всьому блоку.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«Товчіння води у ступі»: підсумки саміту НАТО від Михайла Гончара

«Товчіння води у ступі»: підсумки саміту НАТО від Михайла Гончара

Тютюнові вироби: що відтепер заборонене й на кого це вплине

Тютюнові вироби: що відтепер заборонене й на кого це вплине

Люди мені кажуть: отримав пенсію у 25 тисяч з повітря — Олег Симороз

Люди мені кажуть: отримав пенсію у 25 тисяч з повітря — Олег Симороз

7% опіків тіла від краплі соку борщівника: екоактивіст показав антитренд

7% опіків тіла від краплі соку борщівника: екоактивіст показав антитренд