facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Депутати провтикали»: юристи про закон щодо репродуктивних клітин військових

Інтерв'ю

Що не так із законом про кріоконсервацію репродуктивних клітин військових?

«Депутати провтикали»: юристи про закон щодо репродуктивних клітин військових
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 6 хвилин

Дружина загиблого військового не може використати сперму свого чоловіка, яку вони заздалегідь поклали в кріобанк, аби у разі його смерті народити дитину. Справа нібито у законі про кріоконсервацію, де прописано, що після смерті людини її біоматеріали мають утилізувати. Розбираємося у ситуації з медичною адвокаткою Оленою Бабич, яка повідомила про цю ситуацію своєї клієнтки, а також з юристом Данилом Попковим.

Олена Бабич: У Верховній Раді було зареєстровано у 2022 році законопроєкт, який дійсно розв’язував питання фінансування, зберігання кріоконсервованого матеріалу військовослужбовців. Законодавці хотіли впровадити механізм, коли б зберігання було за кошти державного бюджету. Цей закон розглядався досить довго і ось в листопаді минулого року на другому читанні ми отримали несподіваний пункт, який не стосується питання фінансування, а саме пункт про те, що «у разі загибелі особи репродуктивні клітини, які зберігаються, мають бути утилізовані». Тим самим цей пункт фактично перешкоджає можливості використовувати сперму. Я кажу більше про сперму, ще раз повторюю, тому що репродуктивні клітини жінок — там дуже складна процедура, більше це має попит саме на чоловічі репродуктивні клітини.

Так ось цей закон фактично позбавляє можливості використовувати сперму військовослужбовців дружинам, вдома після їхньої смерті. Ці зміни сталися у листопаді. Коли тільки був підписаний, прийнятий цей закон, я про це писала.

Ситуація дружини загиблого військового

Олена Бабич: Вдова звернулася до клініки, і їй було відмовлено. У неї були оформлені всі документи, їй було відмовлено в можливості використати цю сперму, посилаючись на цей закон. У цьому конкретному кейсі, звичайно, клініка не права, тому що закон ще не набув чинності, він набуває в березні. Але на цьому кейсі добре видно, що відбувалося би, починаючи з березня. Тобто, з такою нормою, як вона прописана, які підстави, яка причина внесення такої норми про фактично унеможливлення зберігання подальшого використання репродуктивних клітин — наш законодавець не може пояснити.

Але, тим не менше, якщо цю норму не прибрати, це буде проблема для багатьох жінок. Лунають думки про те, що це не стосується випадків, коли репродуктивний матеріал зберігається власним коштом. Що ця норма нібито стосується тільки випадків, коли за це сплачує кошти держава. Але ця ситуація тоді ще гірша. Держава вважає, якщо вона фінансує зберігання, то після загибелі людини сперма має бути утилізована. А якщо за власні кошти військовослужбовець зберігає, то він може використати надалі цей репродуктивний матеріал. Тому, з якого боку не подивитись на цей пункт, він вже породжує проблеми з використанням сперми військовослужбовців.

Ірина Сампан: Я вже бачу реакцію і самої авторки цього законопроєкту, але вона зазначила, що це не її команда вносила цю поправку, там стоїть прізвище Михайла Радуцького, його реакція також вже є. Він розповів, що ніхто з депутатів будь-якої партії не дозволить зробити нічого поганого для наших захисників. МОЗ також вже відреагував, що не буде поки що утилізувати ці біологічні матеріали. Але сам законопроєкт, закон вже має запрацювати в березні.


Читайте також: Як подбати про себе, коли рідна людина на фронті. Поради гештальт-терапевтки


«У закон потрібно внести зміни»

Данило Попков: Я читав цей закон не як юрист Центру прав людини Zmina, а просто як юрист. І на своїй приватній сторінці зробив цей аналіз, тому не обов’язково це позиція моєї організації. Норма в цьому законі прописана недостатньо чітко. Якщо спростити, то 5 статей цього закону написано так, що надалі він має деталізуватись нормами Кабміну, а в цьому положенні про утилізацію це не написано.

Чому так сталося? Моє припущення: тому що ця правка подавалась до другого читання, щоб встигнути її прийняти, не всі депутати встигли ознайомитись, умовно «провтикали». Відповідно, виникла така реакція. Але важливо читати весь закон сукупно, не одну його норму, а всі разом, тому що їх там 5 чи 6. І якщо читати це сукупно, то одразу зрозуміло, про що йдеться. Що не йдеться про збереження клітин в цілому, а йдеться лише про частину цієї сфери, а саме про збереження їх, за бюджетні кошти.

Про приватні в цьому законі взагалі не йдеться, це не сфера його регулювання, це регулюється цивільним кодексом, актами МОЗ. Це окрема сфера, яка регулюється, крім цивільного кодексу, ще договором між людиною і клінікою.

Так, дійсно, в цьому пункті він недостатньо точно сформульований. Моя думка, що потрібно внести зміни і сформулювати його так само, як сформовані інші чотири норми. Що це має бути врегульовано Кабміном.

Якщо її виключити, також можуть бути проблеми. Я писав про це на своїй сторінці у Facebook, що може виникнути ситуація, коли ці клітини будуть зберігатись вічно, і в уряду не буде можливості припинити це збереження, навіть якщо не буде людей, яким ці клітини потрібні.

Може бути ситуація, що у військових немає спадкоємців, родичам не потрібні клітини, а, фактично, цей закон не дозволить ці клітини утилізувати. Вони будуть зберігатися. За це треба буде платити. Це буде займати місце в обладнанні, де вони зберігаються, і інші люди не зможуть скористуватись ним. Є така загроза. Тому, на мою думку, треба більш зважено до цього підійти і врегулювати.


Слухайте також: Нерозуміння, звинувачення та мізогінія: з чим зіштовхуються дружини українських захисників


Що робити зараз парам, які прагнуть скористатися послугою?

Ірина Сампан: Тобто поки таким парам треба просто чекати, поки врегулюють цей законопроєкт і приберуть оцей пункт про те, що в разі смерті ці сперматозоїди будуть утилізовані?

Данило Попков: Вони навіть не повинні чекати, вони взагалі не зможуть цією послугою скористатись. Тому що, щоб нею користуватись, потрібно, щоб Кабмін прийняв відповідну постанову, деталізував, як це все буде відбуватись. Потім у бюджеті у 2025 році мають закласти на цю програму кошти. Невідомо, скільки коштів туди закладуть взагалі, чи закладуть, враховуючи наш дефіцит бюджету.

І потім людина має підписати заяву про те, що вона хоче скористатися цією послугою. Тому що в законі написано, що «військовий набуває право на зберігання клітин за бюджетні кошти». Там не написано, що автоматично вони зберігаються, переводяться з приватної основи на бюджетну. Це значить, що людина має щось зробити, подати заяву, попросити про те, щоб умовно її перевели. Тому, поки цього зроблено, то ця програма не запрацює.

А як люди приватно йшли в клініку, платили за послугу зберігання, так воно все і буде працювати. Це регулюється іншим законодавством.


Читайте також: «Коли ти потрапляєш з армії в цивільне життя — ти один», — співавтор посібника для ветеранів 


У листопаді 2023 року Верховна Рада України постановила внести зміни до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». 

Як зазначено у доповненні від 22.11.2023, «У період дії воєнного стану військовослужбовці, визначені у підпункті 1 пункту 1 статті 3 цього Закону, мають право на безоплатне отримання медичної послуги, пов’язаної із забезпеченням реалізації їхнього права на біологічне батьківство (материнство), зокрема на здійснення забору, кріоконсервації та зберігання їхніх репродуктивних клітин на випадок втрати репродуктивної функції при виконанні обов’язків із оборони держави, захисту Вітчизни та інших покладених на них обов’язків відповідно до законодавства, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Утім, ключовою є установа, що «у разі загибелі або визнання померлою в установленому порядку особи, репродуктивні клітини якої зберігаються, їх зберігання припиняється з подальшою утилізацією». 

Зміни набувають чинності у березні цього року. 


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«Україна має алгоритм співпраці щодо руху в Євросоюз. З НАТО цього ще немає» — Яхно

«Україна має алгоритм співпраці щодо руху в Євросоюз. З НАТО цього ще немає» — Яхно